Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

	Газопровід на кордоні України та Словаччини

Це перший візит чільного зарубіжного посадовця до України після завершення газової кризи з Росією.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі заступник голови парламентського комітету з євроінтеграції Олег Зарубінський сказав про можливість приєднання України до Вишеградської четвірки у питанні спільних дій з енергетики.

Бі-Бі-Сі: Польща фактично підтримала Україну в газовій суперечці з Росією. На початку січня Варшава, не уникаючи серйозної стурбованості, повідомляла про зменшення надходження російського газу.
Чи передбачається обговорення питань енергетичної безпеки під час нинішнього візиту міністра закордонних справ Польщі з метою вироблення спільної стратегії?

О. Зарубінський: З самого початку не потрібно переоцінювати важливості цього візиту. Але плюси мають бути. Вони повинні полягати у тому, що у сусідніх держав має бути скоординована і зовнішня політика, і енергетична політика. В контексті цього візиту можна розглянути і питання, які порушувалися Євросоюзом під час піку конфліктної ситуації з Росією з питань газу. Щодо необхідності мати спільну енергетичну концепцію ЄС і України. В цьому контексті перемовини з МЗС Польщі – а Польща з самого початку підтримала Україну під час цього конфлікту – можуть мати певний успіх.
Крім цього, є низка питань чисто економічного характеру у взаєминах між Україною і Польщею. Вони зумовлені, зокрема, і присутністю Польщі в ЄС.

Бі-Бі-Сі: П'ять європейських країн – Польща, Австрія, Угорщина, Словаччина і Чехія – підписали Угоду про спільні дії в сфері енергетики.
Які перспективи приєднання України до цієї Угоди?

О. Зарубінський: Перспективи є, але, давайте будемо відвертими, мова має йти про те, що жодна з цих країн не є енергонезалежною. Я розумію, що гуртом легше і батька бити, але в 2006 році має бути переглянута сама сутність україно-російських взаємин. Інвентаризація договірно-правової бази вже на часі. Має бути модернізований статус наших взаємин з Росією. Я веду мову про певне особливе партнерство, під яким розумію не цілування в ясна, а з іншого боку – не жбурляння каміння. Це має бути абсолютно прагматизована і навіть меркантильна система наших взаємин. Але, якщо є можливість долучитися до Вишеградської четвірки плюс Польща, то, дійсно, це позитивно бути присутнім всюди. Бо, як правильно кажуть, в політиці, як і в коханні, програє відсутній.

Бі-Бі-Сі: Запланований балтійський трубопровід оминає такі транзитні країни, як Польща і Україна. Яка має бути позиція цих країн у цьому питанні?

О. Зарубінський: Країни, які є самі транзитними зонами, можуть претендувати на певні акції і певну участь у газопроводах в інших транспортних артеріях енергопостачання на території інших країн. До речі, це абсолютно не реалізований важливий сегмент української зовнішньої політики.

Бі-Бі-Сі: Як в цілому вплине газова криза на взаємини України з ЄС?
Це віддаляє чи долучає Україну ближче до ЄС?

О. Зарубінський: З одного боку, хотілося б відповісти, що певною мірою долучає до ЄС. Адже ЄС зрозумів, що енергетична залежність може переростати в різні проблем не лише для України, але і для держав ЄС. В цьому Україна стає для ЄС ще важливішою. Але, з іншого боку, якщо зробити неупереджений аналіз угод з Газпромом, то з'являється парадоксальна ситуація, коли Україна нібито виведена із системи енергетичних зв'язків. Бо на сьогодні вона одержує газ не у Росії, не у Туркменістану, а у посередника, до того ж зі швейцарською пропискою.