Ірина Сомер для Бі-Бі-Сі, Брюссель

	Марек Сівець. Фото із веб-сайту польського уряду

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі член Європейського парламенту, керівник делегації парламенту по зв’язкам з Україною, колишній секретар Ради національної безпеки та оборони Польщі Марек Сівець сказав, що конфлікт між Україною та Росією насправді є загальноєвропейським.

Бі-Бі-Сі: Пане Сівець, якою є ваша думка щодо ситуації, яка виникла між Росією та Україною?

М. Сівець: Ця криза сталася у дуже специфічний момент. Я думаю, що це – частина великої гри навколо України, яка почалася один рік тому. З європейської точки зору, дуже важливо знайти добрий та ґрунтовний аналіз цієї ситуації.
Я не хочу передбачати жодних сценаріїв, але можу сказати, виходячи з повідомлень преси, які були розповсюджені вчора, що питання полягає у безпеці постачання газу у західну Європу. Це, безумовно, лише один з аспектів проблеми, але ми говоримо про ситуацію саме з цієї точки зору, коли зменшується постачання газу до Болгарії, Угорщини та інших країн. По-друге, це політична загроза незалежності України. Наступні дискусії мають бути зосереджені саме навколо двох цих ключових моментів, тому що істина полягає десь посередені.
Це було дуже цинічним з російської точки зору, коли вони намагалися представити чисто політичний механізм у категоріях бізнесу. Це класичний російський імперіалістичний підхід.

Бі-Бі-Сі: Чи може Європейський Союз виступити в якості посередника у цій ситуації?

М. Сівець: Це не той момент, коли Європейський Союз може подавати себе як рефері між двома сторонами. Для того, щоб бути таким рефері, треба мати згоду обох сторін, тобто, і Україна, і Росія мають з цим погодитися.
Але ми хотіли б визначити цю проблему, як загальноєвропейську. Сьогодні йдеться про Україну, завтра може говоритися про Польщу, і про будь-яку країну, що за всіх умов буде абсолютною неправдою.
Ніколи не було випадків затримок транспортування газу через Україну або Польщу, якщо такий газ надавався.
Я не вірю у те, що Росія прийме таке посередництво, тому що є зрозумілою логіка цієї кризи, яка була створена Росією. Простір для будь-якого переговорщика є дуже вузьким.
Другий аспект полягає у тому, що я не хотів би представляти це як конфлікт між Москвою і Києвом. Таке визначення не відображувало б реальний розмір проблеми.
Реальна проблема полягає у тому, що будь-яка європейська країна, включаючи Німеччину, має розуміти, що це послання є посланням для кожного. З одного боку ви маєте централізовану тоталітарну застарілу економіку, яка керується політичною владою, з іншого боку – ринкову економіку, яка має реальні гроші, яка приймає демократичні рішення.
Члени Європейського Союзу мають розуміти, що, чесно кажучи, ми зараз обговорюємо велику дилему – як відносини з Росією мають розвиватися у майбутньому? Тому що я не можу уявити собі співіснування двох абсолютно різних організмів.
Це як коли один має зброю, інший має гроші. Це історія із детективних фільмів. Наприкінці той, хто має зброю, матиме й гроші. Я не хотів би опинитися у такій ситуації.
Таким чином, це є чітким посланням європейським споживачам російського газу, це найгірше послання із усіх можливих. І ніхто не може цього послання ігнорувати.
Тому що, з одного боку, ви відстоюєте ідею будівництва Північного газопроводу, а з іншого – усвідомлюєте, що вони (Росія) можуть використовувати цей газопровід для впливу на будь-яку країну. Чесно кажучи, вони будують не альтернативний шлях газопостачання, але мережу для розподілу Європи, пошуку “кращих” або “гірших” партнерів для використання цієї мережі. Це старий принцип – розподіляй та володій.

Бі-Бі-Сі: Яку позицію у такому випадку може зайняти Європейський Союз?

М. Сівець: Ведеться дуже багато дискусій щодо відносин з Росією, з Україною, про побудову спільної Європи, про солідарність. Одним словом, повний спектр дуже гарних обговорень. Але зараз, коли склалася така ситуація, ми маємо перевірити, що ж означають всі ці слова. Що означає солідарність, що означає стратегічне співробітництво. Це вже не абстрактне дипломатичне явище, ми маємо справу з дуже конкретними речами.
Тому перш за все, ми маємо визначити проблему. Це не економічний конфлікт між Росією і Україною, це щось набагато ширше, і набагато більш серйозне.