Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Український Інститут Економічних досліджень та політичних консультацій спільно із датським Копенгаген Економікс та німецьким Інститутом Східної Європи оприлюднили дослідження економічних наслідків від вступу України до СОТ.

Про результати цього дослідження, а також про те, варто взагалі Україні прагнути стати членом цієї організації - в інтерв’ю Бі-Бі-Сі розповів директор Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський.

І. Бураковський: У нас склалося так, що культура прогнозних розрахунків, фактично, відсутня. Досить часто весь аналіз зводиться до якихось якісних оцінок – добре, погано. Але, звичайно, потрібні більш конкретні розрахунки.
Коли, наприклад, до СОТ вступав Китай, то такі розрахунки провадилися не тільки в самому Китаї, але й в США, в різних відомих європейських аналітичних центрах, тому що вступ Китаю до СОТ багато у чому змінював характер торгівельних потоків, і загалом, багато речей, пов’язаних із рухом капіталу та послуг.
Зрозуміло, що Україна не має такого великого економічного потенціалу, як Китай, але вступ до СОТ, з нашої точки зору, означатиме два конкретні наслідки: по-перше, це зміна торгівельного режиму, яка передбачає лібералізацію або скасування певних обмежень на імпорт з одночасним поліпшенням доступу українських товарів до світових ринків, і, по-друге, на що мало звертають увагу, зміна у регулюванні, наприклад, руху капіталу, усунення неторговельних бар’єрів, гармонізація вимог до санітарних, технічних параметрів тієї чи іншої продукції, і багато чого іншого.

Бі-Бі-Сі: Чи можете ви назвати якісь конкретні цифри, наприклад, зростання ВВП, імпорту, експорту? Що відбуватиметься у цифрах після вступу України до СОТ?

І. Бураковський: Якщо говорити про вплив на реальний ВВП, то, за нашими підрахунками, то додаткові можливості його збільшення знаходяться, приблизно, на рівні 3%. Це досить серйозна цифра, яка каже про те, що в цілому українська економіка виграє.
Якщо говорити про ціни, то наші підрахунки показують, що інтеграція України до СОТ впливатиме на національні ціни у бік зменшення, що дасть можливість приблизно на 4% протидіяти інфляції. Тобто, грубо кажучи, якщо без вступу до СОТ інфляція може становити до 10%, то із вступом до СОТ її можна буде зменшити до 6%.
Ми також порахували, що це буде означати для тих, хто інвестує у виробництво, і для тих, хто безпосередньо працює у виробництві. Однозначний висновок полягає у тому, що і власники інвестиційних ресурсів, і власники робочої сили в цілому виграють від вступу до СОТ. Зокрема, добробут домогосподарств, за нашими підрахунками, зросте до 4% для різних рівнів кваліфікації робочої сили.

Бі-Бі-Сі: Які галузі економіки, за умови вступу України до СОТ, крім відомих експортно-орієнтованих металургії та хімії, можуть, так би мовити, “розквітнути”? Чи можна говорити про розвиток інших галузей, які зараз не розвиваються, про додатковий стимул для їх розвитку?

І. Бураковський: Для багатьох секторів ми отримали досить пристойні цифри економічного зростання, тобто вони однозначно виграють від всіх тих чинників, про які я говорив. Але, звичайно, є і певні сектори, які я не хотів би називати аутсайдерами, але до яких, в принципі, виникають певні питання.
Так, ми отримали приблизно 10% скорочення у виробництві сільськогосподарських продуктів, досить суттєві скорочення можуть бути у рибній ловлі, є певні проблеми, пов’язані із розвитком українського машинобудування, де можуть бути втрати на рівні 12%.
Але для нас це показники того, наскільки ті чи інші сектори є конкурентноспроможними в світовому господарстві, показник того, що стосовно цих секторів має бути дуже продумана державна політика, і показник того, що політика, яка до цього часу проводилася стосовно цих секторів, є абсолютно неефективною.

Бі-Бі-Сі: Згідно із заявами офіційного Києва, Україна мала би вступити до СОТ у 2005 році. Цього не відбулося. Коли, на ваш погляд, можна очікувати наступної приблизної дати набуття Україною членства у СОТ, і як на це може вплинути процес наближення до СОТ Росії?

І. Бураковський: Якщо говорити про певні дати, і про те, як у нас ухвалюються окремі закони, пов’язані із СОТ, я гадаю, що Україна може завершити технічні та законодавчі процедури десь впродовж 2006 року, а реально завершити переговори про набуття членства у 2007.
Що ж стосується Росії, то, на мій фаховий погляд, бути такі моменти, коли Україна рухалася до СОТ значно швидшими темпами, ніж Росія, і в Росії це викликало певне занепокоєння.
Якщо ми вступаємо до СОТ раніше, то ми одразу можемо приєднатися до переговорної групи СОТ, яка веде переговори із Росією, і поставити деякі питання, що на сьогодні очевидні для багатьох.
І вже не як сусід, а як член СОТ, який має свій легітимний інтерес у підписанні угод із такою країною, як Росія.
Аналогічна ситуація буде і з Росією. Тому і існує це змагання. Але давайте будемо відверті, на сьогодні і в світовому господарстві, і в національній економіці головною формою взаємодії є конкуренція. І тут, мені здається, нема чого соромитися, якщо ми можемо отримати певні переваги, в тому числі і переговорні, використовуючи механізм СОТ, це є абсолютно нормальним.
Кінець кінців, світові організації створюються для того, аби вирівняти потенціал різних країн, а ми знаємо, що у СОТ всі рішення ухвалюються консенсусом, і кожна країна, незалежно від того, чи це є маленька африканська країна, чи великі Сполучені Штати, мають один голос при ухваленні всіх рішень.

Бі-Бі-Сі: На той час, коли Україна зможе стати членом СОТ, чи буде нам це потрібно, адже підсумки останнього самміту у Гонконзі були досить невтішними, і ці оцінки поділяли навіть самі учасники СОТ?

І. Бураковський: Якщо мова йде про політичні чинники, то, незважаючи на всі ці проблеми, які ми спостерігали на останніх самітах, і в Гонконзі, і в Канкуні, радикального просування вперед поки що не зафіксовано. Я підкреслюю, поки що.
Це свідчить про те, що ми знаходимося на якомусь новому етапі, коли за умов глобалізації дуже важко знаходити консенсус між економічними інтересами окремих країн.
Ця ситуація відрізняється від того, що було 10-15 років тому. Попри незадоволення жодна країна не поставила питання про неефективність самого механізму.
Крім того, до СОТ входять, фактично, всі держави світу, за невеликим винятком. І якщо Китай домагався свого членства майже 15 років, і пішов на значно більш радикальні зміни свого режиму, відкриття сектору фінансових послуг, банківських послуг, обмеження державного регулювання виробництва у сільському господарстві, тобто, з моєї точки зору, вступ Китаю до СОТ був економічною революцією, яку в Україні, нажаль, мало хто помітив, - якщо до СОТ йде навіть така країна, то це говорить про те, що ця організація вартує того, щоб за неї боротися, бути в ній, і використовувати її як платформу для захисту власних економічних інтересів.