-Уряд та депутати готуються до чергової битви за бюджет.
-Газпром висуває новий ціновий ультиматум Україні, президент Ющенко пропонує не політизувати проблему.
-Урядовці та підприємці розходяться в оцінках того, скільки коштуватиме підвищення цін на російський газ українській промисловості.
-Москва має складності у газових переговорах не тільки із Україною, але й з Грузією та Молдовою. На черзі прибалтійські держави.
-І генеральний директор СОТ намагається змусити країни-члени цієї організації до компромісу за допомогою чарівної палички, але і сам не вірить у її магію - такі теми економічного огляду.

У четвер український парламент знову спробує розглянути проект бюджету на наступний рік. Напередодні ввечері президент провів відповідну нараду із керівництвом уряду, парламенту та профільним парламентським комітетом.

Після засідання виконуюча обов’язки голови бюджетного комітету Верховної Ради Людмила Супрун заявила, що депутати таки погодилися на запропонований урядом дефіцит бюджету у 2,5% від ВВП в обмін на деяке послаблення податкового тиску.

Вона також припустила, що варто очікувати спротиву ухваленню проекту бюджету з боку тих фракцій, яким вигідніша дестабілізація фінансової ситуації в державі напередодні парламентських виборів.

Згідно із бюджетним кодексом, у разі, як бюджет нового року не ухвалено до 1 січня, всі бюджетні видатки здійснюються в обсягах, передбачених у бюджеті попереднього року. Це означає, що, зокрема, соціальні видатки будуть значно нижчими, адже здійснюватимуться у розмірах, які були зафіксовані на початок, а не на кінець 2005 року.

У той час, як керівництво російського Газпрому назвало нову ціну на свій газ для України – 230 доларів за тисячу кубометрів, - президент Віктор Ющенко закликав не політизувати газові переговори із Росією, а також не використовувати ціни на газ як засіб політичного тиску.

Пан Ющенко також вважає, що врешті-решт україно-російська суперечка буде вирішена, і про неї швидко забудуть: “Формування умов нового ринку не має використовуватися як форма політичного тиску. Це найважливіше. А ціни і тарифи, я впевнений, ми порахуємо, вийдемо на реалізацію взаємних економічних інтересів, і через кілька тижнів це стане питанням вчорашнього дня, не таким актуальним, як сьогодні.”

Тим часом прем'єр-міністр України Юрій Єхануров назвав нинішні газові переговори України з Росією і Туркменістаном дуже складними, і закликав міністрів прослідкувати за тим, аби їх підлеглі не давали “нефахових” коментарів на газові теми. Очікується, що у четвер прем’єр проведе спеціальну зустріч із керівництвом паливо-енергетичного комплексу та міністром економіки щодо можливих наслідків підвищення цін на газ для Україні.

Міністр промислової політики Володимир Шандра заявив, що українська промисловість може зекономити до 13 мільярдів кубометрів газу із 19 мільярдів, які вона споживає щорічно.

Таке скорочення може відбутися завдяки запровадженню енергозберігаючих технологій та частковому переходу на використання вугілля. Він також наголосив, що при підвищенні цін на російський газ українська промисловість виживе, але її рентабельність буде зовсім іншою:

“Безумовно, потрібен перехідний період, безумовно, погіршиться ситуація. Міністерство промислової політики завжди говорило, що наша промисловість має пільгові умови через те, що газ спочатку був 50 доларів, потім 72 долари. Але колись це мало завершитися. Ми, безумовно, хотіли, аби це завершилося пізніше, але і зараз нічого страшного не відбудеться. Хоча, безумовно, на переобладнання потрібен час і великі кредити. Тобто, нам треба зробити все, аби перехід цей відбувся якомога м’якіше.”

Водночас секретар РНБО Анатолій Кінах заявив, що українська хімічна промисловість втрачає прибутковість при ціні на газ у 95 доларів за тисячу кубометрів, а металургія – при ціні у 103 доларів. Разом ці дві галузі дають третину українського ВВП та 45% валютних надходжень від експорту. Тим часом генеральний директор виробничого об’єднання Метлургпром, Василь Харахулах, заявив, що при ціни на газ у 160 доларів за тисячу кубометрів рентабельність української металургії знизиться з 13-14% до 3-4%.

Росія має намір переглянути умови договорів про поставки газу з Росії до країн Прибалтики, Молдови та Грузії – заявив міністр промислової політики та енергетики Росії, Віктор Христенко. Зокрема, йдеться про підвищення цін на газ до рівня світових.

Переговори щодо цін на російський газ проводить наразі у Москві молдовська урядова делегація. Про досягнення остаточних домовленостей не повідомляється, але у разі, як російський газ на кордоні з Україною коштуватиме 160 доларів за тисячу кубометрів, то на кордоні з Молдовою, яка отримує газ через територію України, ця ціна становитиме вже 235 доларів, при тому що зараз Молдова платить за російський газ 80 доларів за тисячу кубів.

З Тбілісі повідомляють, що російсько-грузинські газові переговори перенесені на невизначений термін. Серед причин називають невизначеність у газових стосунках Москви із Києвом.

Раніше офіційний Тбілісі вже заявляв, що підвищить тарифи на транзит російського газу своєю територією у випадку підвищення цін на газ, що потягне за собою збільшення цін для Вірменії.

Частка природнього газу в енергетичному балансі Грузії складає 24%. Зараз російський газ для Грузії коштує 68 доларів за тисячу кубометрів.

У Гонконгу, де триває конференція країн-членів СОТ, не вщухають протести, а самим учасникам конференції не вдається досягти згоди.

Країни, що розвиваються, домагаються зниження митних тарифів на імпорт своєї сільгосппродукції, а розвинуті країни пропонують одночасно знизити мито на імпорт промислових товарів. Генеральний директор СОТ Паскаль Ламі навіть продемонстрував учасникам конференції чарівну паличку: “Мені її позичили, але, боюся, вона не спрацює. Розумієте, магія такого роду діє лише в тому випадку, коли в неї вірять усі.”