Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

	Корабель Російського ЧФ в Криму

Аналітики кажуть, що поява подібних публікацій викликана прагненням через російські ЗМІ прозондувати дійсні наміри Києва і можливості України вдатися до кроків у відповідь.

Після попередження Києва про ймовірність перегляду умов оплати за перебування російського ЧФ в Криму російські політики і ЗМІ, з одного боку, почали активно заперечувати правомірність такого кроку Києва, а з іншого - передбачати й інші ймовірні дії України у відповідь.

У російській пресі з'явилися повідомлення, приміром, про можливіть допуску америкаських спеціалістів на українські радіолокаційні станції системи попередження про ракетний напад, розміщені у Севастополі і Мукачево, які мовляв, нині працюють виключно на інтереси Росії.

І що начебто це питання порушувалося під час нещодавнього візиту Держсекретаря США Кандолізи Райс до Києва. За російською версією, йдеться про можливість втрати російського контролю на південно-західному стратегічному напрямку і закриття РЛС, як це було, приміром, у Латвії з РЛС у Скрунді.

Ще одним аргументом на користь начебто української загрози є повідомлення про можливість того , що вже днями Україна може відмовиться від підписання угоди щодо продовження терміну експлуатації пускових установок важкого ракетного комплексу РС 20, за класифікацією НАТО "Сатана". Комплекси, розроблені на Південмаші, перебувають на бойовому чергуванні в Росії і їх експлуатацію за допомогою України планується продовжити ще на 10-15 років.

Речник Міноборони України Андрій Лисенко в інтерв'ю Бі-Бі-Сі назвав розповсюджені російською пресою версії чутками, які не відповідають дійсності і ніколи, за його словами, не обгорювалися у військовому відомстві.

Водночас директор Центру досліджень проблем армії і ВПК Валентин Бадрак сказав Бі-Бі-Сі, що теоретично такі кроки з боку української сторони можливі, але практично вони , мовляв , не вирішують проблеми і не вигідні Україні і її підприємствам:

“Відмова України від обслуговування військ стратегічного призначення не є доцільним, тому що сьогодні Росія обходиться практично без України, створивши ракету "Тополь-М" самостійно. Водночас участь дніпропетровських підприємств в обслуговуванні ракет “Сатана” є і прибутком і можливістю закріплення на російському ринку для надання послуг спеціального призначення. А поява подібних публікацій в російській пресі викликана розумінням того, що Україна все таки має відповісти як-небудь на жорстку позицію Росії у проблемі газу. Тобто відбувається певний зондаж через російські ЗМІ, аби виявити, наскільки Україна може дійсно вдатися до таких або інших кроків”.

Військово-промисловий кур'єр Росії пише і про ще один напрямок – можливе підписання у 2006 році російсько-української угоди про відновлення роботи 31 випробувального центру Міністерства оборони Росії, дислокованого у Феодосії.

Цей орендований Росією центр був закритий рішенням тодішнього президента Кучми у 2001 році. Тут випробували нові зразки озброєнь ВМФ Росії – торпеди і ракети.

Речник Міноборони України не підтверджує домовленість про можливу угоду, водночас кажучи, що під час останніх переговорів між міністрами оборони України і Росії у Москві преси не було.

Між тим українська сторона, за твердженнями експертів, в разі домовленості, скоріше за все порушить питання про додаткову оплату за оренду Центру у Феодосії, окрім сплати за перебування в Криму ЧФ.