Катерина Хінкулова Бі-Бі-Сі, Лондон

Зберігаючи гарну міну під час звернення до форуму своїх прибічників в Астані він сказав, що іде на черговий термін при владі, аби завершити розпочаті програми уряду на благо народу Казахстану.

"Це моя відповідальність і моя доля і мета усього мого життя. Саме тому я беру участь у цих президентських перегонах."

У цілому президент Казахстану послідовно намагається продемонструвати, що його стиль правління не є автократичним. І у порівнянні з сусідами - Узбекистаном та Туркменістаном, політика Астани справді виглядає поміркованою і демократичною.

У позитивний бік Казахстан відрізняє те, що вибори відбуваються взагалі і що у них бере участь кілька кандидатів, включно з кандидатами від опозиції.

Два тижні тому тут проходили теледебати між кандидатами на вибори - ще одна ознака відкритості процесу. Щоправда, сам президент Назарбаєв у тих теледебатах участі не брав.

Тим часом, опитування громадської думки саме йому пророкують перемогу на виборах - деякі називають рівень підтримки на рівні 100% голосів виборців. Але у опозиції не зовсім опускаються руки.

Так опозиційний кандидат Аліхан Байменов закликав своїх прибічників протестувати проти елеткронної системи голосування, яка, за його словами, не може бути перевіреною і тому є висока імовірність порушень.

Пан Байменов у своїй промові до виборців також заявив про необхідність боротьби з корупцією, бо бізснесменам, які створюють нові робочі місця має платити хабарі, на додаток до податків.

Опозиційні кандидати на виборах заявили, що у разі підтасовки результатів вони певні, що люди вийдуть на вулиці з протестами.

	Чи зазнає Назарбаєв долі українського президента?

Президент Назарбаєв зі свого боку каже, що жодних кольорових революцій у його країні не буде.

А Міністерство внутрішніх справ повідомило, що застосовуватиме силу проти будь-яких громадських заворушень.

Чи є шанси у казахської опозиції розраховувати на підтримку Заходу, так само як під час Помаранчевої революції і відповідного тиску на власті з боку західних столиць?

Оцінки аналітиків на разі не дуже позитивні для опонентів президента Назарбаєва.

На Заході його не вважають ідеальним лідером, але він потрібен як запорука стабільності у регіоні, де західні демократії і США зокрема потребують партнерів, особливо після того, як Узбекистан попросив американців прибратися з авіабаз.

Крім міркувань регіональної безпеки і боротьби з тероризмом, є ще одне питання - природні ресурси.

Опозиційний кандидат Мельс Єлеусізов каже, що видобуток нафти слід негайно припинити, аби не зашкодити незворотньо екосистемі Каспійського моря.

Пан Єлеусізов - еколог і застерігає про багато потенційних проблем у Каспійському басейні. Але, як виглядає, до нього наврядчи зараз дослухатимуться.

Потреби і вимоги нафтових ринків, багатонаціональних корпорацій та супердержав можуть врозріз розійтися з інтересами і сподіваннями політичної опозиції у країні, яка не є повністю демократичною, але і далека від автократій, що розташовані по сусідству.