Олександр Гриб Бі-Бі-Сі, Лондон

	Голодомор в Україні в 1932-33 роках

Проте критики твердять, що укази президента Ющенка від липня цього року не виконуються.

Голова Асоціації громадянських свобод у Канаді професор Любомир Луцюк провів цього року кампанію із закликом до президента Ющенка створити комісію з розслідування злочинів проти українського народу.

Гість студії Бі-Бі-Сі в п'ятницю, публіцист і колишній в'язень сумління Євген Сверстюк сказав, що українське суспільство часто не має мужності в відстоюванні істини про голодомор.

Бі-Бі-Сі:Ви погоджуєтеся з висловалюваннями канадського професора Луцюка , що проблема Голодомору не є пріоритетом ні українського уряду ні суспільства?

Є. Сверстюк:Так. Про це говорив свого часу і дослідник голодомору Джеймс Мейс.

Бі-Бі-Сі:Як ви гадаєте, чому досі немає Інституту Національної пам'яті, який би розслідував злочини проти українського народу?

Є. Сверстюк: Рішення про цей інститут, а саме Указ президента, вийшов порівняно недавно, але він від самого початку не набрав діяльної сили. Я, наприклад, належу до членів Ради при цьому інституті, але нещодавно я дізнався, що якийсь чиновник в Кабміні викреслив моє прізвище. Це символічно.

Бі-Бі-Сі: Цього тижня людство відзначає річницю Нюрнберга, який судив нацистських злочинців, і чимало зарубіжних політологів не можуть зрозуміти, чому в Україні увесь час твердять, що суд над злочинцями комуністичного режиму не на часі. Як ви гадаєте - що заважає українським судам взятися за винуватців Голодомору, адже геноцид не має терміну давності?

Є. Сверстюк: Йдеться про осіб. Хто фактично порушив питання голодомору? Люди, які мали чесні переконання і люди, які мали ясне бачення історії і сучасності. Це відомі дослідники Роберт Конквест, Джеймс Мейс. Були люди, які мали силу духовну, моральну і наукову. У нас же зовсім інша школа. Вона вироблялася на інших ідеологічних засадах і її метою було замазування фактів в інтересах пропаганди. Тут немає мужності у відстоюванні істини.

Бі-Бі-Сі: Критики твердять, що практично український уряд не веде досі ніякої роботи, і навіть та ініціатива з діаспори, яка виходить у напрямку розслідування злочинів радянської епохи, не сприймається. Чому існує така суперечність у деклараціях українських політиків і їхній неспроможності реалізувати декларації?

Є. Сверстюк: Уряд майже нічого не робить. Мені здається, що рішення президента є одноосібне, і я не сумніваюся, що він справді хоче щось зробити, але навколо нього немає дійових людей. Я маю претензії також до Фонду 3000, який не видав жодної книжки. Майже все видається за кордоном. У нас вийшла напівсамвидавна книжка Роберта Конквеста у перекладі. Досі «Великий терор» не вийшов. Чи ми знову чекаємо, що це має виходити на Заході?

Бі-Бі-Сі:В якому стані перебуває справа впорядкування поховань жертв голодомору?

Є. Сверстюк: В 1990 році приїжджала група Бі-Бі-Сі. Вони готували матеріали до фільму "Сталін". Я їздив з цією групою по багатьох селах. Вони шукали свідченння. Виявилося, що ці свідчення можна було знайти в будь-якому селі. Кожна людина щось розповідала. Місця поховань ніде не значилися. Хоча люди показували рови, куди скидали померлих. В одному з сіл начальство, знаючи, що приїхали іноземці, нашвидку влаштували клумбу у вигдяді могили і натикали квітів. Тобто це рівень імітації. Немає серйозної роботи над цим. Якщо немає твердої волі, яка контролюється і супроводжується відповідними санкціями, то не можна відповідно нічого зробити інакше.

Бі-Бі-Сі: Наскільки важливо, щоб Україна усвідомила своє історичне минуле і щоб народ прийшов до згоди зі своїм минулим для того, щоб долучитися до спілки європейських народів?

Є. Сверстюк: Це дуже важливо. Це фактично єдина дорога. Але тут потрібне очищення від тих кадрів, які фактично сковують будь-які живі і здорові ініціативи. Необхідне усунення їх від керівних посад. Очищення. Щоб їх не було в Кабміні. Вони нічого не бояться, але вони є тим баластом до європейського способу мислення, прозорої політики, відповідальності.