Державну власність переписали

Фонд державного майна завершив роботу над створенням загальнодержавного реєстру об’єктів державної власності – про це повідомила голова фонду, Валентина Семенюк. У реєстрі буде можна знайти інформацію про всі цілісні майнові комплекси, нерухомість, підприємства, що належать державі. Крім того, до реєстру щоквартально будуть заноситися показники діяльності підприємств, у яких є доля державної власності. Як твердить голова ФДМ, цей реєстр дозволить ефективніше управляти державною власністю в Україні.

Валентина Семенюк також назвала плани приватизації на наступний рік, зазначені у проекті бюджету, цілком реальними і такими, що будуть виконуватися завдяки продажу акцій неліквідних підприємств. Загалом ці плани складають 2.7 мільярда гривень:

“Нам треба попідчищати хоча б ті об’єкти, які є “лежачими”. Їх треба продавати хоча б для того, аби забезпечити людей робочими місцями”.
Раніше президент Ющенко говорив про те, що наступного року може бути приватизовано кілька великих підприємств, зокрема, і Укртелеком.

Держкомстат - про торгівлю послугами

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами України скоротилося на півтора відсотки за 9 місяців з початку року – повідомив Державний комітет статистики. Загалом, за підрахунками комітету, з січня по вересень поточного року експорт українських послуг виріс на 11 %, а імпорт – на 33%.

Раніше Держкомстат повідомляв, що за 9 місяців імпорт товарів до України, перевищив експорт на 748 мільйонів доларів. При цьому експорт товарів зріс на 6 %, а імпорт – на 25 %.

Пропозиція підвищити мито на нафтопродукти

Уряд може запропонувати парламенту знову підвищити імпортне мито на світлі нафтопродукти – повідомив заступник міністра економіки, Володимир Ігнащенко.

	Що менше переробка нафти на українських НПЗ - то менше транспортування її українськими трубопроводами

Відкриття кордонів для імпортного бензину дозволило наситити український ринок, і ціни на пальне вже кілька місяців залишаються достатньо стабільними.

Проте, як твердить заступник міністра економіки, падіння переробки нафти на українських НПЗ призвело і до зменшення обсягів транспортування нафти українськими трубопроводами, а отже, і до падіння запланованих надходжень до бюджету.

Кирієнко став головою "Росатому"

Сергій Кирієнко, колишній російський прем’єр, який очолював уряд у “дефолтний” 1998 рік, очолив Федеральну агенцію з атомної енергетики Росії – Росатом.

	Екс-прем'єр та екс-повпред, тепер - головний російський атомник

Агенція керує усім, що стосується атомної енергетики Росії. Перед цим пан Кирієнко був повпредом президента Путіна у Приволзькому окрузі.

Російські оглядачі вважають, що для Сергія Кирієнка нове призначення можна вважати підвищенням. Активи Росатому можна порівнювати із такими гігантами, як РАО ЄЕС Росії та Газпромом.

На новій посаді пану Кирієнко доведеться також піклуватися і про один із найвідоміших російських атомних проектів за кордоном – будівництвом атомної станції в Ірані.

Звіт ЄБРР

Цьогорічний звіт Європейського банку реконструкції і розвитку про розвиток країн з перехідними економіками поєднує щорічний аналіз економічних досягнень 27 країн, де оперує банк, зі спеціальним дослідженням, яке ЄБРР провів разом із Світовим банком з приводу змін умов, у яких розвивається бізнес.

Загальна оцінка розвитку регіональних економік є позитивною. Після минулорічного рекордно високого показника економічного зростання, що становив шість цілих і шість десятих відсотки, очікувані цього року п’ять цілих і три відсотки виглядають доволі обнадійливо.

Темпи економічного зростання в регіоні зменшилися передовсім через помірність у зростанні в країнах СНД. Велика частка сповільнення зосереджена в Росії, де ключовим фактором у сповільненні ми вважаємо зміцнення позицій рубля, що в свою чергу призводить до втрати конкурентноспроможності у виробничому секторі через збільшення курсу валюти Стівен Фрайз, економіст ЄБРР

Але що стоїть за сповільненням темпів економічного зростання? Головний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку Стівен Фрайз пояснив:

“Темпи економічного зростання в регіоні зменшилися передовсім через помірність у зростанні в країнах СНД. Велика частка сповільнення зосереджена в Росії, де ключовим фактором у сповільненні ми вважаємо зміцнення позицій рубля, що в свою чергу призводить до втрати конкурентноспроможності у виробничому секторі через збільшення курсу валюти. В решті регіону темпи зростання дещо поменшали, як і в решті глобальної економіки, але це сповільнення є більш помірним”.

Окрім Росії, у Казахстані та Україні також зареєстровано помітно менші темпи зростання у порівнянні з минулим роком. Це частково відбувається з подібних до російських причин - міцніші позиції валюти призводять до подорожчання експортних товарів країни на закордонних ринках. Що стосується України, то сповільнення темпів її економічного зростання частково пояснюються жорсткішим контролем керівництва Ющенка за урядовими видатками та сповільненням на деяких ключових українських експортних ринках.

Взявши до уваги всі показники, країни СНД все одно випереджають інші регіони з перехідними економіками, де прогнозують економічне зростання у 6.2%. За ними слідують країни південно-східної Європи (4.8%) і більш розвинені економіки центральної Європи, а також балтійські країни із 4.2%.