З політиком, якого називають одним із найвпливовіших людей в Україні, розмовляла Ольга Бетко.

Бі-Бі-Сі:Ви маєте репутацію людини, яка зі всіма може знайти спільну мову. Як Вам це вдається?

Володимир Литвин: Я не є прихильником поведінки деяких політиків, які спочатку за основу беруть те, що роз'єднує політиків і політичні сили. Мабуть, спочатку потрібно брати те, що об'єднує, консолідує політичні сили і на цьому вибудовувати лінію. І головне - це інтереси людей і суспільства, а не політичних сил. Якщо виходити з такого здорового патріотизму, державного, то завжди буде результат. Правда, це важко. Бо у нас простіше працювати на те, аби перемогти суперника і опонента, або просто його розтоптати і знищити.

Бі-Бі-Сі:Під час помаранчевої революції - наскільки важко вам було визначитися, знайти своє місце? Ви могли передбачати, що пройде час і настане період, коли вами будуть незадоволені і переможці, і ті, кого перемогли.

Володимир Литвин: Мене менше всього турбує, хто задоволений, чи незадоволений. Для мене головне, аби був спокій у суспільстві. По-друге, коли порівнювати процеси, які відбувалися тоді і нині, як це не парадоксально лунає, але тоді мені було простіше і легше. Тоді були реальні проблеми і потрібно було працювати над їх розв'язанням. Фактично і зовнішня політика тоді була перенесена до парламенту. У мене відбувалися численні телефонні розмови з закордонними керівниками, лідерами парламентів. Потім були проведені "круглі столи", що дозволило нам ухвалити ті рішення, які ми прийняли. До речі, я вважаю, що у річницю тих подій можна було б провести круглий стіл, можливо, з тими ж учасниками. А, можливо, у розширеному складі, аби обговорити, що вдалося зробити, що невдалося. Які потрібно кроки здійснини, аби утримати консолідацію і убезпечити країну від розколу. Тому що тенденції до розколу, протистояння, до нагнітання пристрастей, включаючи у міжнацональних взаєминах, у сфері релігії, позначаються на фоні дистанціювання регіонів, на фоні відцентрових тенденцій, які, на жаль, мають місце.

Слухачка з Польщі:Як Ви бачите парламентські вибори 2006 року і чи будуть, як Ви вважаєте, Віктор Юшенко і Юлія Тимошенко посідати одну позицію? Чи варто зневірятися людям у тому , що вибори внесуть розбрат у взаємини між Ющенком, Тимошенко та іншими керівниками?

Володимир Литвин: Я хотів би, аби той потенціал був збережений. В цьому, була б запорука нашого нормального розвитку. Я завжди вихожу з того, що краще поганий мир, ніж добра сварка і війна. Бо доброї сварки ніколи не буває. Я думаю, що врешті решт в основу буде поставлене те, що є основним. Я маю на увазі Україну і українські інтереси. Все інше - суєтне. Я хотів би, щоб вибори були чистими, чесними, прозорими. І відповідальність за це мають нести вищі посадові особи. Я думаю, що нам від констатації, що вони можуть бути брудними, потрібно перейти до конкретної роботи в забезпеченні їх прозорості і демократичності.

Слухач:Чи збираєтеся Ви йти на вибори одним блоком з Ющенком і Тимошенко?

Володимир Литвин: Така можливість є і її не можна виключати. Але це залежить не лише від мене. А й від позиції президента і прем'єра і від принципів, на яких ми будемо вибудовувати нашу взаємодію.

Бі-Бі-Сі:Деякі оглядачі кажуть, що вже не можна уявити Литвина поруч з Юлією Тимошенко...І висловлюють припущення, що єдиною умовою єдиного з вами блоку буде те, що вам гарантуватимуть місце спікера в новому парламенті.

Володимир Литвин: Гарантувати на сто відсотків може лише страховий поліс і то - у випадку смерті. У нас ніхто гарантій не може дати, а особливо - в українській політиці і українські політики. Вони мінливі, як погода восени чи навесні. Я думаю, давати гарантії і розписати місця - це не той підхід, який потрібен Україні. Для мене важливіше виробити принципи, на яких ми будемо працювати. Як ми буде здійснювати економічну політику. Яке наше бачення- чи ми будемо відновлювати методи соціалістичного управління економікою в нашому радянському розумінні, для чого у нас не має ані можливостей, ані умов. Чи ми будемо розвивати на тих принципах, які забезпечать добробут кожній людині і сім'ї. Яку ми будемо проводити зовнішню політику, як вирішувати питання в сфері освіти, культури. Що ми будемо робити, аби Україна не переживала занепад в духовній царині. Якщо наші підходи будуть спільними, тоді можна говорити про набір інструментів, які дадуть можливість нам зреалізувати цю програму. А таким інструментом має бути консолідація зусиль і забезпечення такого результату на виборах, який би дав можливість мати структурований відповідальний парламент. А тоді вже на останньому місці - як ми будемо розподіляти місця між собою. Я це ставлю на останнє місце. І це не бравада. Ми маємо нарешті наші політичні гасла перевести у практичну площину. Щоб нам не соромно було за кордоном відповідати - що у вас коїться в Україні.

Бі-Бі-Сі:Ким Ви бачите себе через кілька місяців - в ролі нового спікера?

Володимир Литвин: Звичайно, я би був гарним спікером, адже я знаю, як організувати роботу в парламенті і депутатів. Нинішній Литвин - це не той Литвин, який був кілька років тому назад.

Слухач:Є багато людей, які здійснили злочини проти України. А з ними возяться. Хіба лише "Криворіжсталь"? Чому правосуддя не робить те, що йому потрібно робити? Потрібно ліквідувати їх права на власність, яка дісталася їм незаконно.

Володимир Литвин: Я в частині обурення, що у нас не можуть поставити крапку у справах поділяю повністю. Щодо реприватизації чи націоналізації, то тут потрібно менше говорити, бо у нас практична політика підмінена потужною пропагандою. Треба приймати рішення в інтересах суспільства. Я переконаний, що приватизація - а тут такі ласі шматки - вона є м'яко кажучи не дуже законною.

Бі-Бі-Сі:Була чи є?

Володимир Литвин: Зараз приватизація призупинена, і тому можна говорити у минулому часі. Тут потрібно навести повний порядок. Але щоб не складалося враження, що тут у нас один клан бореться проти іншого, аби відібрати ті чи інші ліквідні підприємства. На жаль, те, що відбувається, дає підстави саме для такого висновку. Я вихожу з того, аби нам відновити справедливість, то не потрібно відбирати у одних і віддавати одразу ж іншим. Давайте тоді проведемо приватизацію так, щоб акції отримали ті, хто створював ці підприємства і працював на них, хто віддав все для становлення цих заводів. Я проти політиканства і піару в цьому питанні. Я за те, щоб, відповідно до закону, були ухвалені рішення. Люди хочуть, щоб була справедливість. Між тим одні під прикриттям справедливості хочуть зберегти статус кво, а інші - відібрати собі, а треті роблять все, аби сподобатися українському народові і довести, що вони є найбільші захисники людей. Але від цього страждають і самі люли і імідж країни, як тут безпосередньо в очах громадян, так і за кордоном. Який інвестор до нас прийде, якщо ми не можемо навести лад у власній домівці? У мене складається враження, що нам залишилося винести лише сміття з домівки. Все інше - вже винесли.

Слухачка зі Львова:Як Ви ставитеся до пропозиції президента підвишити прохідний бар"єр на виборах до Верховної Ради?

Володимир Литвин: В принципі - можна було б підівишити бар'єр. Питання в тому - на який відсоток. Але ми повинні виходити з того, що в законі про вибори депутатів йдеться про те, що зміни можна вносити не пізніше, ніж за 240 днів. По-друге, потрібно, щоб ця пропозиція президента не послужила приводом для політичного збурення, для блокування парламенту, коли нам потрібно прийняти великий пакет доленосних рішень. Тому нам потрібно спокійно провести з цього приводу консультації. І якщо ми не знайдемо консенсус поміж політичних сил, відкласти його розгляд до кращих часів. Натомість працювати над тими законодавчими актами, які б забезпечили економічний розвиток країни і зовнішньополітичний і зовнішньоекономічний курс держави.

Бі-Бі-Сі: А який відсоток прохідного бар'єру міг би бути?

Володимир Литвин: 4-5%. Але якщо говорити про 7%, то, наприклад, політична сила, яка набере шість з половиною відсотка, не потрапить до парламенту, і настрої значної частини населення не будуть враховані. Бо 6% - це 2 мільйони виборців. А їх позиція має бути в тій чи іншій мірі репрезентована в парламенті.

Бі-Бі-Сі:Чи буде наступна сесія Верховної Ради, яка відкривається наступного тижня, такою ж бурхливою, як і попередня?

Володимир Литвин: Буде бурхливою. Є всі політичні підстави говорити про це. Кожна політична сила захоче заманіфестувати своє бачення політичної ситуації в Україні. Це буде надзвичайно складний в політичному вимірі період. Хотілося б, щоб ми політичну функцію парламенту органічно поєднали з законотворчою, яка має бути у Верховній Раді визначальною.

Бі-Бі-Сі:Чи ви сприятимете внесенню на рогляд парламенту звіту Григорія Омельченка - голови тимчасової комісії у справі Георгія Ґонґадзе?

Володимир Литвин: Звичайно, сприятиму. Кому, як не мені бути зацікавленим в об'єктивності. Але мені здається, тут більше намагань не встановити об"єктивність, а затаврувати. Саме я - і це можна побачити із стенограми - підтримав ідею створення комісії. І якби не моя позиція, це рішення не було б ухвалене. Я сподівався, що її робота сприятиме встановленню істини. Але, на моє переконання, там є в основному навішування ярликів. Я запропоную, аби Верховна Рада визначилася. Я лише за. Чим скоріше, тим краще.

Бі-Бі-Сі: Ваше ім'я пов'язуть з плівками Мельниченка і справою Ґонґадзе. Про це йдеться і в текстових повідомленнях наших дописувачів. Ось в одному повідомленні - пане Литвин - чи спиться Вам спокійно?

Володимир Литвин: З цього приводу у мене є всі підстави спати спокійно.

Бі-Бі-Сі:Пан Іван з Харкова запитує - чому пан Литвин хоче забути старе. Адже якщо були злочини, винні мусять бути обов'язково покарані, пише слухач. І додає, що Литвин теж був при колишній владі.

Володимир Литвин: Це питання потрібно адресувати широкому колу політиків, починаючи від нинішнього президента і закінчуючи нинішнім прем'єр-міністром. У той час, як я був главою адміністрації, Віктор Андрійович був прем"єром. І ми дуже тісно співпрацювали. Юлія Володимирівна була віце-прем'єром. Я нині практично не знаю урядовців, які свого часу не спробували себе на різних відповідальних владних посадах. Правда сьогодні у них є підстави говорити, що вони ніякого відношення до того злочинного режиму, - у нас є такі формулювання,- не мають. Всі тоді непогані посади займали і співали осанну тодішньому президентові, як співають осанну нинішньому. Відносно злочинів - я за те, щоб у нас панував закон. Повірте, я свої гріхи знаю краще, ніж всі взяті мої критики і розвінчувачі. Але в порівнянні з тими, хто намагається мене розвінчувати, я кришталево чиста людина.

Бі-Бі-Сі:В яких ви стосунках з Леонідом Кучмою? Чи може він відіграти ще якусь роль у політиці?

Володимир Литвин: Я думаю, що "ні". Бо, мабуть, сам Леонід Кучма не захоче більше провертатися в політику. Останній раз я телефонував йому 9 серпня і поздоровив з Днем народження. А так я з ним не зустрічався після подій, коли ми в парламенті прйняли рішення про проведення третього туру голосування і внесення змін до Конституції.

Бі-Бі-Сі:Чи знаєте Ви щось про те , що начебто Леонід Кучма, як стверджує дехто, отримав гарантії недоторканості від Віктора Ющенка?

Володимир Литвин: Краще запитати у самого Віктора Ющенка.

Слухач:Як Ви оцінюєте на наступних виборах рейтинг політичної сили, яку очолює Віктор Ющенко?

Володимир Литвин: Відомо, що рейтинг "Нашої України" є найвищим серед всіх політичних сил. Але ви знаєте, що на вершині утриматися надзвичайно складно. Тому що ти там піддаєшся всім вітрам. Тому це проблема власне команди Віктора Ющенка. Це проблема ефективності політики, яку буде здійснювати президент України. Все залежатиме від цих обставин , а також від процесів, що розвиватимуться незалежно від волі Віктора Ющенка.

Бі-Бі-Сі:Чи мають право в Україні громадськість і журналісти цікавитись життям дітей політиків?

Володимир Литвин: Мають право, бо той, хто стоїть на видноті, він має давати собі звіт у тому, що він перебуває під пильним оком громадськості.

Слухачка:Чи потрібен референдум для вступу до ЄС і НАТО?

Володимир Литвин: Президент Віктор Ющенко чітко задекларував, що проблема вступу до НАТО і ЄС - це проблема загальноукраїнська і вирішити питання приєднання можна виключно через референдум. І в цьому я погоджуюсь з президентом. Якщо нас запросять, то у нас має відбутися така загальна рада. На жаль, нас поки нікуди не кличуть. Поки в найближчій перспективі нам потрібно довести Європі, що з нами можна мати справу. Що наші стандарти життя відповідають загальноєвропейським. Я прихильник того, щоб ми почали будувати Європу спільно і дружньо насамперед в Україні. А коли досягнемо європейського рівня, тоді будемо дивитися - вступати нам до Європи, чи залишитися на тих засадах, що й нині. Можемо самі себе оголосити Європою. Але головне не форма, а зміст. Я переконаний, що нам головне потрібно зосередити увагу на практичному творенні, а не на запевненні у нашій європейськості.