Марина Денисенко Бі-Бі-Сі, Лондон

Могилянка традиційно вважається піонером академічних нововведень в Україні

Багато з них протестували проти політичного тиску, який чинили на них ректори та декани, вимагаючи проголосувати на потрібного кандидата.

Пріоритети нової влади на боротьбу з коруцією та наближення до європейських стандартів поширилися і на систему вищої освіти. Але наскільки декларації відповідають реальності?

"Я не хочу змін, я хочу стабільної системи освіти. А в нас діє абсолютно стабільна система освіти," - заявив міністр освіти, соціаліст Станіслав Ніколаєнко в одному з останніх інтерв'ю. Міністр посилається на міцну законодавчу базу, яка теоретично закладає непогане підгрунтя для роботи вищої школи.

Проте для багатьох українських студентів стабільність асоціюється з, наприклад, корупцією, і тут Помаранчева революція мало що змінила.

Станіслав Ніколаєнко - за стабільну систему

"Низи не можуть, верхи не хочуть"

Виглядає, що ВУЗи не поглинула хвиля масованої зміни кадрів, як це сталося в деяких сферах державного управління. Але деякі ВУЗи не уникли багатомісячного процесу жорсткого протистояння між старим та новим керівництвом.

Наприклад, в Ірпінській Податковій Академії, що під Києвом, - ВУЗі, підзвітному Державній Податовій Адміністрації, який призначає його ректора, - ця справа тягнеться і досі. ДПА двічі знімала з посади колишнього ректора Академії Петра Мельника, який став відомим під час Помаранчевої революції безпрецедентним тиском, що чинився на студентів під час голосування.

Пан Мельник виграв одну судову апеляцію і почав провадити паралельний набір студентів на цей навчальний рік, усупереч діям нового - офіційного - керівництва.

Вступні іспити до цього ВУЗу пройшли в нервовій обстановці, в супроводі спецназу, який перешкоджав екс-ректору увійти до свого кабінету. Викладачі Академії стверджують, що попри шалену протидію екс-ректора вступні іспити тут відбулися чесно вперше за багато років.

Новий голова ВУЗу, Володимир Загорський, каже, що в цьому ВУЗі складася справді революційна ситуація, "коли низи вже не могли жити по-старому, а верхи керувати по-старому."

Петра Мельника було звільнено з посади за зловживання становищем

Водночас він заперечив припущення у своїй політичній заангажованості та закиди про те, що його могло бути призначено на цю посаду з міркувань політичної лояльності.

Дежа-вю

Проте кадрові призначення в деяких ВУЗах породили в студентів відчуття дежа-вю. Так було в Сумах, де ректором педагогічного університету після Помаранчевої революції було призначено людину з кримінальним минулим.

"До міністра їздила ціла делегація, яка розповіла, що було виявлено ось такі факти біографії нового ректора, - розповідає Олександра Веснич. - "Але Миколу Підберезького міністр все одно призначив ректором Сумського державного педагогічного університету. Ми розгорнули ті самі акції, і на відміну від минулорічних подій, цього року нас вистачило двох тижнів, щоб довести, що ми хочемо чесних перевиборів. І так і сталося - його звільнили."

"Мистецтво заради мистецтва"?

Новий міністр поки що запамятався освітянам двома речами: тим, що закрив два приватних університети та кілька десятків філіалів та тим, що започаткував офіційне приєднання України до так званого Болонського процесу.

Що стосується першого, то Станіслав Ніколаєнко переконаний, що ВУЗів в Україні надто багато, і окрім скорочення наголошує і на необхідності централізації вищої школи.

Наприклад, каже він, економічні кафедри не повинні бути в усіх вузах, а має бути одна велика кафедра в кількох університетах з потужною науковою школою. Щодо Болонського процесу, то поки що серед освітян панує сум'яття, що ж він собою являє.

В'ячеслав Брюховецький, ректор Києво-Могилянської Академії, піонера багатьох новацій в царині вищої освіти, каже, що Болонський процес в стінах Міносвіти "перетворюється за заклинання".

"Він потрібен на те, щоб підвищилася якість освіти. Нам не потрібен Болонський процес заради Болонського процесу," - каже він.

Чиновники від освіти навіть плутаються з його визначенням. Найчастіше йдеться про кредитно-модульну систему освіти, яка передбачає кредити замість іспитів, стобальну систему оцінок та студентський рейтинг та більшу свободу у виборі предметів.

Могилянка проти

В Україні є один ВУЗ, де така система функціонє вже 14 років. Це Києво-Могилянська Академія.

Але В'ячеслав Брюховецький - опонент підходу в дусі "дайош план", який Міносвіти намагається застосувати і щодо іще одного нововведення - зовнішнього тестування, яке, як розуміє ректор Могилянки, передбачає випускні іспити у середніх школах, які б одночасно слугували б прохідними до певних ВУЗів, у підповідності до їхнього рейтингу.

Ця система подібна до британської і унеможливлює хабарництво в процесі вступних іспитів.

"Цю ідею висунув президент України," - каже Брюховецький. - Я вважаю, що він помилився. І завдання Міністерства - сказати президенту, не побоятися сказати це. Це треба готувати кілька років. Парадокс: я - людина, яка першою впровадила тестову систему при вступі, я виступаю чи не єдиним противником негайного його впровадження. Бо я переконаний, що це буде провал."

Але проблема не в міністрі, а в Міністерстві - бо, як каже В'ячеслав Брюховецький, там лишилися ті самі люди. Тому в освітян стримані прогнози щодо того, скільки часу знадобиться, щоб очистити авгієві стайні вищої школи.