Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Лондон

Святкування Дня російського флоту в Севастополі. Фото УНІАН

В інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі, коментуючи останні заяви МЗС щодо російських баз у Криму, він сказав, що Росія поки не збирається виводити свій флот із Севастополя.

Бі-Бі-Сі: Пане Павле, перший заступник МЗС України Антон Бутейко сказав у програмі Бі-Бі-Сі, що тимчасове перебування ЧФ відбувається на основі перехідних положень Конституції України, і що чимало юристів заявляє, що перехідні положення є чинними від кількох місяців до 5-7 років. Тобто фактично, якщо брати 1997 рік, коли був укладений Договір щодо перебування ЧФ, то термін вже витік, на думку юристів. Яка ваша думка?

П. Фельгенгауер: Після серйозної кризи, яка була під час так званої помаранчової революції менше року тому, взаємини між новою українською владою і старою російською, здавалося, значно погіршились. Після цього начебто відбулося певне поліпшення і стабілізація. Але реального покращення немає. Хоча є намагання і української, і російської влади залагодити ситуацію, тобто не йти на загострення кризи.
Але з іншого боку, і Україна, і Росія однозначно рухаються у різних напрямках. І тому, звичайно, буде виникати дедалі більше проблем. І одна з них - базування ЧФ В Україні. Хоча, окрім флоту, є й інші військові об'єкти. І в Криму, і в Карпатах. В Мукачевому, наприклад, існує стратегічно важливий для Росії радар попередження ракетного нападу. Тобто вся ця інфраструктура ше радянських часів, яка залишилася в Україні, і нині працює на користь Росії. Скільки вона працюватиме - схоже, не дуже довго. Якщо країни дедалі більше розходяться, то базування військових однієї країни на території іншої стає дедалі мало приємним. Між тим є приклад американської бази на Кубі - Гуантанамо. Вона існує попри те, що кубинський уряд цього не бажає. Але не думаю, що ЧФ може перерости в таку севастопольську Гуантанамо. Разом з тим у Севастополі може бути дедалі більше проблем.

Бі-Бі-Сі: Українська сторона каже, що оскільки основні статті Конституції забороняють перебування зарубіжних військових баз на своїй території, то нинішню ситуацію може розв'язати Конституційний Суд України.
Якщо суд вирішить на користь виведення ЧФ до 2017 року, які можуть бути наслідки?

П. Фельгенгауер: Наслідки будуть дуже серйозні. Це буде відкрита конфронтація між Україною і Росією. Я не думаю, що це може призвести до військової конфронтації, хоча які-небудь сутички не можна виключити. У Москві таке рішення, м'яко кажучи, сприймуть вороже.
Водночас нинішня українська влада намагається налагодити взаємини не з російською владою, а російськими дисидентами, які виступають з ліберальною прозахідною опозицією. Це теж не подобається. І ось всіх цих підстав для кризи, в тому числі і навколо ЄЕП, стає так багато, і вони в різних полях взаємодії, що, здається, криза буде точно і досить серйозна. Прогноз зовсім не сприятливий.

Бі-Бі-Сі: Київ скаржиться, що оплата за оренду баз у Севастополі з боку Росії, а саме 97 мільйонів доларів, є дуже незначною, в порівнянні з подібною в міжнародній практиці. Наводять приклади, що, приміром, США платили за подібні бази на Філіпінах в Субік Беї до трьох мільярдів доларів.
Чи може Росія переглянути умови оренди?

П. Фельгенгауер: Розбіжності між Україною і Росією весь час зводяться в том числі і до фінансових розбіжностей. Весь час з Москви погрожуть, що за газ Україна буде платити в кілька разів більше. Україна в свою чергу обіцяє збільшити плату за транзит газу. Нині може збільшити плату і за базування ЧФ. Знову ж таки, вимоги збільшити плату за оренду можуть бути сприйняті в Москві дуже негативно. Якщо ситуація вийде з-під контролю, а для цього є багато підстав, то це цілком можливо, але це буде теж серйозною кризою.

Бі-Бі-Сі: Дехто з політиків каже, що Київ посів таку досить жорстку позицію, аби змусити Москву заздалегідь - за десять років до 2017 року - готуватися до виведення ЧФ з Севастополя. Аби потім Москва, мовляв, не говорила, що вона не має часу. Чи ви поділяєте такі твердження?

П. Фельгенгауер: Нині між Києвом і Москвою весь час ідуть якість такі приховані погрози. Офіційні особи таке говорять. Але потім зустрічаються президенти - начебто все нормально. Різні журналісти озвучують більш радикальні думки серед політичних еліт своїх країн. Все це відображення, як я вже казав, серйозної кризи російсько-українських взаємин. Не одномоментної, а системної.
А виводити нині флот Росія не планує. Таких серйозних планів не має. Там почали шукати місце на чорноморському узбережжі. Але там не так просто таке місце знайти, та й для цього потрібні серйозні капітальні вкладення. Потім є унікальні об'єкти, які нині Росія орендує в Криму. Наприклад, об'єкт Нитка. Це модель авіаносця, який перебуває на суходолі, на якому постійно тренується російська палубна авіація авіаносця Адмірал Кузнєцов, тому що сам він виходить в море досить рідко. Іншої такої моделі немає. Тобто сьогодні в Росії реально не гототуються до виведення. Можливо, сподіваються, що чи то українці передумають, чи можливо влада зміниться.