Броненосець "Потьомкін", фрагмент картини В. Бібікова

Століття тому матроси в Одесі захопили провідний корабель Чорноморського флоту і кілька тижнів утримували його під своїм контролем, курсуючи між Кримом та Румунією в північно-західній частині Чорного моря.

Повстання на "Потьомкіні" романтизоване фільмом режисера Сергія Ейзенштейна.

Якби не фільм Ейзенштейна, то чи знав би світ про повстання? Чи дійсно цей бунт на кораблі був важливою історичною подією? Про це - і зокрема українські аспекти повстання на Потьомкіну - в інтерв'ю кореспонденту Бі-Бі-Сі Богдану Цюпину розповів кандидат історичних наук, викладач кафедри історії України Одеського державного університету Тарас Гончарук.

Т. Гончарук: На той час - це загальновідомо - повстання в армії і на флоті насправді були болючими для царського уряду. Тільки армія і флот вважалися оплотом царського режиму. І те, що фактично найсильніший корабель Російського Чорноморського флоту, броненосець, найновітніший серед кораблів Чорноморського флоту, вийшов з-під контролю і деякий час абсолютно вільно плавав по Чорному морю, - недарма потім Ленін називав його "непереможною територією революції", - це було досить болючим для царського уряду. Це справило величезне враження і на Одесу, і на Україну, і на Російську імперію в цілому.

Бі-Бі-Сі: Це був якийсь уже прообраз революції, в якій перемогли більшовики, чи це було щось інше?

Цей бунт був справжньою народною революцією Т. Гончарук

Т. Гончарук: По-перше, на той час уже тривала революція - щоправда, не більшовицька. Революція тривала, як відомо, з 9 січня. Саме це повстання і стало яскравою подією тієї революції. Звичайно, поштовхом до повстання стали оці події з зіпсованим м'ясом, яке купили на одеському Грецькому ринку, тривалий час його везли по спеці у червні місяці аж до острова на катері, воно зіпсувалися... Бажання капітана провчити матросів корабля за те, що вони не бажали їсти це м'ясо, і стало поштовхом до повстання. Єдине що - повстання абсолютно не було під більшовицькими гаслами. Єдиного більшовика - навіть невідомо, чи Вакуленчук був більшовиком, чи меншовиком, бо він був членом РСДРП - убили на самому початку повстання. А повстання очолив Афанасій Матюшенко, вихідець із Слобожанщини, який на той час був безпартійним.

Бі-Бі-Сі: Тобто це був бунт через м'ясо, чи це була подія в процесі революції в Російській імперії?

Панцерник Потьомкін

Т. Гончарук: Звичайно, це була подія в процесі революції. На чолі повстання стояли такі яскраві постаті, українці, як Вакуленчук, Матюшенко, абсолютно забутий на сьогодні прапорщик Олександр Коваленко, якого більшовицька ієрархія зовсім не згадувала, оскільки він був членом Революційної Української партії і єдиним офіцером, який перейшов на бік повсталих і залишився з ними до кінця. Пізніше він відзначився у визвольних змаганнях 1917-1921 років. Цей бунт був справжньою народною революцією. Почався він достатньо криваво - з перестрілки з офіцерами, у якій було вбито одного матроса і декількох офіцерів. Із них було розстріляно капітана Голікова і лікаря, який завжди підтримував капітана.

Бі-Бі-Сі: Чи можна це повстання вважати подією в процесі формування української державності, чи воно стоїть окремо - в руслі соціальної революції колишньої Російської імперії і нічого не має спільного з процесом становлення української державності?

Т. Гончарук: Напевно, з процесом становлення державності повстання не має нічого спільного, проте має багато спільного з процесом соціальної революції, яка була не лише в Росії, а була особливо сильною в національних окраїнах, і з процесом взагалі боротьби населення, в тому числі українського народу, проти царського режиму, і не лише національного, але й соціального гноблення. Показово, що навіть у документах, опублікованих в 20-х роках більшовиками, коли говорилося про те, чому прапорщик Коваленко перейшов на бік повсталих, то свідки казали, що він казав: "Я завжди був українцем, тому я буду з матросами". Тобто українські партії не стояли осторонь цього процесу; це була соціальна боротьба, тісно пов'язана з боротьбою національною.

Бі-Бі-Сі: То, можливо, можна сказати, що повстання на броненосці "Потьомкіні" є частиною історії новоствореного українського Чорноморського військово-морського флоту?

Т. Гончарук: Україна має великі традиції на Чорному морі, і навіть російський Чорноморський флот з кінця 18 століття, відтоді, як Росія здобула право плавати по Чорному морю, значною мірою формувався з українців. Це була продумана політика, оскільки, по-перше, українці проживали недалеко, а по-друге, як було з'ясовано чиновниками та офіцерами, українці мали певні здібності до військово-морської справи. Тому українці внесли дуже великий внесок у перемоги і війни Російської імперії на морі, тому і в повстанні на броненосці "Потьомкіні" українці відіграли провідну роль.