Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Наприкінці минулого тижня президент Ющенко, виступаючи перед іноземними інвесторами, оприлюднив дані, згідно із якими український ВВП минулого року був штучно завищений на 30 мільярдів гривень.

Якщо масштаби фальсифікації справді сягли 30 мільярдів гривень, це означає, що минулого року український ВВП зріс не на 12 офіційних відсотків, а всього на 4%.

У той таки час оглядачі в Україні звертають увагу на те, що ці цифри були оприлюднені тоді, як офіційна статистика кілька місяців поспіль фіксує суттєве уповільнення зростання українського ВВП.

Звичайно, є політична зацікавленість продемонструвати високі темпи економічного зростання. Звичайно, з огляду на це, є зацікавленість дещо зменшити базу порівняння у попередньому році, скорегувавши цифри. Але наскільки цього вдасться домогтися, і наскільки це будуть реальні цифри, - побачимо. В.Дубровський

Українські незалежні експерти ще минулого року висловлювали сумніви щодо коректності цифр зростання ВВП, які згідно із офіційною статистикою сягали більше 12%, проте оприлюднені днями офіційні дані перевищують всі попередні неофіційні припущення.

Перші відомості про те, що цифри зростання українського ВВП минулого року були сфальсифіковані пролунали від керівника Служби Безпеки України, Олександра Турчинові.

За його словами, у ході розслідування випадків фіктивного відшкодування ПДВ експортерам, правоохоронці дійшли висновку, що загальна сума таких фіктивних відшкодувань становила 5 мільярдів гривень, а це означає, що і валовий внутрішній продукт, велику частку якого складає експорт, також був штучно збільшений, - приблизно на 30 мільярдів гривень.

Через кілька днів ці цифри повторив і президент Віктор Ющенко, виступаючи перед іноземними інвесторами на бізнес-форумі під егідою Всесвітнього Економічного Форуму:

“Кілька днів тому ми подали до статистичної служби в порядку перевірки, залучивши до неї і міжнародні організації, в тому числі і Міжнародний Валютний Фонд, низки даних, які говорять про те, що минулого року до компенсації ПДВ було представлено 5 мільярдів фіктивних рахунків. Тобто ці 5 мільярдів були вкрадені з бюджету. Це означає, що “припис” внутрішнього валового продукту склав 30 мільярдів доларів.”

Експерт: фальсифікація теоретично можлива

Експерт Центру соціальних та економічних досліджень CASE, Володимир Дубровський, каже, що з економічної точки зору така фальсифікація теоретично є можливою, все залежить від ступеню корумпованості правоохоронних органів, які покривали оборудки із фіктивним експортом.

Водночас, каже пан Дубровський, треба враховувати, що цього року український ВВП об’єктивно зростає нижчими темпами, ніж торік, і більшість економістів передрікали це ще минулого року:

“Падіння темпів зростання ВВП було передбачено задовго до президентських виборів. Тут є фактори, пов’язані із вичерпанням екстенсивних чинників зростання, коли просто краще використовувалися вже існуючи потужності. Тут є фактори, пов’язані із кон'юктурою цін, адже вперше за останні роки ціни на метал почали падати, а до того вони постійно зростали, при цьому минулого року вони зростали шаленими темпами. Крім того, звичайно, сама по собі революція, а також деякі незграбні кроки нового уряду, також не сприяли зростанню економіки. Але зростання продовжується, це не є криза, чи падіння, яке ми мали впродовж багатьох років.”

Але, якщо масштаби фальсифікації справді сягли 30 мільярдів гривень, це означає, що минулого року український ВВП зріс не на 12 офіційних відсотків, а всього на 4%. Оприлюднення подібних припущень співпало із оприлюдненням даних про зростання ВВП за 5 місяців поточного року, який згідно із офіційною статистикою зріс лише на 4.7%, і це при тому, що у бюджет розраховувався виходячи із майже вдвічі швидшого зростання ВВП.

Володимир Дубровський каже, що тут не можна виключати і бажання нової влади влади дещо зменшити показники минулого року, аби показники поточного року не здавалися такими низькими у порівнянні із тими, що їх досягла стара влада:

“Звичайно, є політична зацікавленість продемонструвати високі темпи економічного зростання. Звичайно, з огляду на це, є зацікавленість дещо зменшити базу порівняння у попередньому році, скорегувавши цифри. Але наскільки цього вдасться домогтися, і наскільки це будуть реальні цифри, - побачимо. Аби тільки не довелося наступного року корегувати цифри поточного року.”