Юрій Громницький Бі-Бі-Сі, Київ

Нафтопровід, який забезпечить енергетичні незалежність України

Поговорити на цю тему Бі-Бі-Сі запросила Ігоря Діденка, в минулому голову “Нафтогазу України”, а тепер керівника ради Міжнародного інституту проблем енергетичної безпеки.

-Пане Діденко, перш ніж говорити про нафту і газ, я хотів би запитати про те як вам ведеться в Україні після поверення з Німеччини. Ваше ім'я довго пов'язували з керівником “Градобанку” Віктором Жердицьким і справою про зловживання коштами, які були виділені на компенсацію українським остарбатерам.

- З під варти в Німеччині я був звільнений 7 червня минулого року у зв'язку з тим, що був винесений попередній вирок, який не набрав законної сили. Але я хочу донести таку думку. Справи остарбайтерів як такої, крадіжки грошей як такої ніколи не було. Це все продукт брудної політичної боротьби. Через кілька місяців або років буде поставлено остстанню крапку в цьому питанні. Тобто: ніхто, нічого, ні в кого не крав.

Сибірський газ чи незалежність

-А тепер суто про нафту і газ. Міністерство палива та енергетики говорить про проект забезпечення енергетичної незалежості України, який може дозволить відмовитись від, як кажуть, чистого імпорту газу. Україна збирається різко збільшити видобуток власного газу. Наскільки цей проект виглядає реальним?

- Енергетична незалежність України це саме той чинник який де факто впливає на незалежність як таку. На те що було краще: бути з сибірським безкоштовним газом чи з намаганням нашого народу бути вільним. За часів Радянського Союзу в Україні справді видобувалось багато газу. Але він в в Радянському Сюузі відбирався з тих шарів де це було легко зробити. Насправді існує дуже багато проектів для того, щоб давати старим скважинам нове життя. Видобувати газ, який лежить трошки нижче.

-І де Україна може видобувати такий газ , щоб стати енергетично незалежною?

- Це і Харківська, і Сумська, і Полтавська області. Тобто традиційні наші регіони.

Іноземці хочуть в Чорне море

-Повідомляється, що іноземні компанії провадять активні констультації з урядом України. Як виглядає їх цікавиь передусім шельф Чорного моря. Що на вашу думку потрібно для того, щоб іноземці справді почали вкладати гроші в газовий сектор, і чи пустить їх туди Київ?

- Я вважаю, що іноземні інвестиції в нафто-газову галузь не відрізняються від інвестицій в інші галузі економіки. Якщо влада забезпечить прозорість, зрозумілість руху грошей. Адже буржуазія, і російська, і американська, вона хоче одного: прибутків. Але сьогодні в Україні ставиться питання, щоб прибутки здобувались без перешкод соціальним процесам в українському суспільстві.

Газ з Азії в Європу, через Україну – це цікаво

- З Парижа повідомили, що французький газовий концерн Gaz de France та компанія "Нафтогаз України" вивчатимуть можливість побудови газопроводу до Європи з Ірану або Туркменістану через Україну. В той час як США активно лобіюють проект транспортування туркменського газу в ЄС через Азербайджан, Грузію та Україну. Що можа сказати про так би мовити глобальні геополітичні рухи в центрі яких перебуває також Україна?

-Насамперед, так сталось, що ми давно опинилсь в центрі геополітики, оскільки географічний центр України знаходиться в нашій державі. Якщо мова йде про шлях туркменського газу, то він уже існує. Це Туркменістан, Казахстан, Росія, Україна і далі в країни Європи. Наскільки я зрозумів з новин, мова йде не про залучення російського відрізку для транспортування газу. Ви згадали Азербайджан, Грузію та Україну. В такому випадку мова йде про Чорне море. Технічно в цьому немає нічого фантастичного. Тобто розмови про азійський газ в Європу без Росії є не менш цікавим, ніж той балтійський коридор про який останні роки нам розповідають наші північно-східні сусіди. Якщо говорити про морський спосіб транспортування газу, то в цьому великий досвід мають Норвегія та Британія. Італія велику частку копалин отримує морем з Тунісу під Середземним морем.

-Російський “Газпром” запропонував Україні європейські ціни на газ. Вважається, що це може поставти на коліна економіку України, яку часто називають газовим наркоманом. Чи справді Україні загрожує катастрофа і , що Київ може протиставити такому рішенню Москви?

-Газова складова дуже політизовна. І без політичних впиливів на розв'язання питання про наше газове і вуглеводневе майбутнє не можна уявляти наше життя. Не таємниця, що найнегативнішим явищем у газопостачанні нашої країни була та угода, яку підписали свого часу прем'єри Росії та України: пан Черномирдін і пан Кучма. Вона була негативною для України .