Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Напередодні проведення в Києві міжнародного інвестиційного форуму, який президент Ющенко назвав “міні-Давосом”, Державний комітет статистики оприлюднив дані, за якими промислове виробництво в Україні з початку року зросло на 6,2%, а травневі показники є навіть гіршими за квітневі на 4,3%.

Впродовж кількох попередніх років зростання промислового виробництва в Україні вимірювалося двозначними цифрами, і становило від 12 до 20%%.

Уповільнення економічного розвитку, і зокрема, різке падіння темпів зростання у промисловості урядовці пояснюють по-різному.

Анатолій Кінах: забагато наобіцяли

Перший віце-прем’єр Анатолій Кінах каже, що це відбулося через підвищення податкового тиску та погіршення інвестиційного клімату в Україні. Анатолій Кінах твердить, що нова влада була змушена виконувати популістські соціальні обіцянки кандидата від влади на минулорічних президентських виборах, а тому занедбала інвестиційний напрямок.

Водночас міністр економіки Сергій Терьохін пояснив уповільнення зростання в українській промисловості погіршенням кон'юктура на світових ринках металу, який є основною експортною статтею економіки.

Міністр також додав, що розраховувати на державне стимулювання певних галузей української економіки, які можуть дати поштовх для зростання всієї промисловості, можна буде лише наступного року, позаяк, за словами Сергія Терьохіна, весь бюджет поточного року сформований під соціальні видатки.

Оглядачі частково погоджуються із представниками влади, але й називають і свої версії стосовно того, що відбувається з українською економікою.

Двознакова двозначність

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін каже, що падіння попиту на метал на світових ринках дійсно могло частково вплинути на охолодження української економіки, яка надзвичайно залежить від експортно-орієнтованих металургійних підприємств, що дають чверть продукції української промисловості.

Але водночас експерт вважає, що показник зростання промислового виробництва - удвічі менший за попередній - свідчить про певний статистичний парадокс: тоді високі двознакові показники пояснювали надзвичайно малою базою порівняння з роками, коли українська промисловість фактично стояла, а тепер малі темпи є результатом порівняння з кількома роками двознакових темпів зростання:

"Звичайно на тлі минулорічних двозначних темпів зростання – 12-16-18%% - дійсно, ці 6% не виглядають високими темпами. Думаю, один із чинників того, чому такі “помірні” за українськими стандартами темпи зростання, - це висока база минулого року. Тоді була надзвичайно сприятлива ситуація на зовнішніх товарних ринках і, передусім, на ринках металопродукції”.

Експерт вважає, що до кінця поточного року ситуація може дещо виправитися, але коріння проблеми полягає у тому, що українська промисловість фактично вичерпала всі ресурси, потрібні для розвитку виробництва, які були закладені ще за радянських часів, і тепер нарощування темпів можливо лише за умов надходження суттєвих інвестицій та кардинальних змін в енергомісткості українського виробництва.

Цикли вичікування

Саме з енергоносіями, тобто їх подорожчанням, пов’язує уповільнення економічного зростання і експерт Інститут Світової економіки Ірина Клименко.

Окрім того, серед факторів Ірина Клименко називає і циклічність розвитку економіки, де після підйому завжди спостерігається певне падіння:

"Коли зростають ціни на енергоносії, будь-яка економіка буде реагувати скороченням, тому що енергоносії – це складова частина будь-якого виробництва. По-друге, українська економіка росте вже впродовж кількох років. Існують ділові цикли, і українська економіка їм теж підкорюється. Третій чинник – це сплив монетарної політики, - зростання курсу національної валюти, скорочення експорту, соціальні виплати, реакція бізнесу, який не завжди реагує так, як передбачає уряд".

Оглядачі також твердять, що певним фактором уповільнення є і вичікувальна позиція багатьох інвесторів, які спостерігають, чим завершиться історія з реприватизацією та скасуванням пільг для підприємств, що працюють у вільних економічних зонах.

Ільдар Газізулін вважає, що нівестори зараз пильнують дій українського уряду:

"Дійсно, перегляд приватизаційних конкурсів та різке скасування пільг та преференцій для спеціальних економічних зон створило певну невизначеність для інвесторів. Це може бути одним із факторів того, чому ми не бачимо такого різкого припливу інвестицій. Інвестори вичікують, очікують, наскільки послідовним буде уряд у втіленні тих декларацій, які лунали. Хоча є і позитивні кроки. Це антикорупційна політика, яка також покращує інвестиційний клімат".

Експерти вважають, що, незважаючи на різні економічні форуми, цей рік навряд чи вже принесе Україні якісь суттєві інвестиції, як це прогнозували ще півроку тому.

Імовірніше, що тепер більш-менш солідні інвестори чекатимуть завершення парламентських виборів у березні 2006 року.