Оана Лунґеску Бі-Бі-Сі, Брюссель

Україна має кордон з російськомовним Придністров'ям, яке часто називають раєм для перемитництва і торгівлі зброєю. Запропонована участь ЄС - частина нового плану України для врегулювання суперечки між Молдовою, переважна більшість населення якої розмовляє румунською мовою, і Придністров'ям, яке відокремилося 1992 року після нетривалої війни, під час якої загинули понад 1500 людей.

Молдовський президент Владімір Воронін прибув до Брюсселя, маючи лист на півтори сторінки, який він підписав разом з українським президентом Віктором Ющенком.

Владімір Воронін: спільний з Віктором Ющенком лист

Президент Молдови передав листа керівнику закордонної політики ЄС Хав'єру Солані та звернувся з проханням допомогти в моніторингу і контролі за кордоном, довжина якого - 450 кілометрів.

Перша реакція Хав'єра Солани була позитивною, але обережною:

"На мій погляд, зараз дуже рано говорити про розміри, механізм або навіть про те, в чому саме полягатиме завдання. Ми швидко проаналізуємо листа. Таким чином ми зможемо дати відповідь якомога швидше. Це дуже важливо не тільки для того, щоб зупинити перемитництво через кордон, це також важливо власне для України, оскільки без належного контролю за тим кордоном для України буде набагато важче стати членом СОТ, що, як мені здається, є поміж прагнень України. Таким чином ми будемо працювати якомога швидше. Звичайно, це не буде зроблено за одну добу, однак ми проаналізуємо всі можливості, і якщо можливості справді існують, спробуємо допомогти як тільки ми можемо".

Європейський Союз вже виділив Україні понад 3 мільйони доларів для посилення її кордонів, особливо в районі Придністров'я, яке часто називають чорною дірою для всіх видів перемитництва. Але наразі результати неодозначні.

Виглядає, що новий уряд України поновив своє зобов'язання врегулювати давній конфлікт на своїх кордонах, які наближаються до кордонів розширеного ЄС.

Український план, оприлюднений минулого тижня, який дає широку автономію Придністров'ю в межах Молдови, привітали ЄС і США, а також президент Молодви Владімір Воронін.

Водночас Владімір Воронін, після переговорів з Генеральним секретарем НАТО Яапом де Гооп Схеффером, сказав, що НАТО вже висловила підтримку українському плану врегулювання придністровського конфлікту.

Молдовський президент також додав, що Україна залишається гарантом розв'язання придністровського конфлікту, і повідомив, що Кишинів разом з Києвом має намір вдосконалити план України.

Владімір Воронін раніше відхилив запропонований Росією план, який передбачав федералізацію Молдови.

На думку молдовського президента, план Києва відрізняється радикально:

"Вперше план каже, що ми потребуємо демократизації Придністров'я для того, щоби вирішити питання; там немає згадки по федералізацію молдовської республіки. Український план є дороговказом для врегулювання. Це не конкретний план з конкретними кроками. Під час наших подальших переговорів ми заповнимо план елементами, яких наразі не вистачає. На наш погляд, миротворчі підрозділи, які перебувають на території Молдови з 1992 року, виконали свою місію. Їх треба замінити цивільними спостерігачами з ОБСЄ. Немає сенсу в заміні одних військових одностроїв на інші. Ми мусимо повністю демілітаризувати цей регіон".

Росія зберігає в Придністров'ї контингент з 1800 вояків, що є сигналом про потужну підритмку області, яку не визнають на міжнародному рівні. Попри зобов'язання, прийняті на самміті ОБСЄ 1999 року в Стамбулі, Москва не вивезла величезну кількість зброї та боєприпасів з Придністров'я.

Генеральний секретар НАТО Яаап де Гооп Схеффер привітав рішення Росії закрити військові бази в Грузії, що було ще одним зі стамбульських зобов'язань.

Однак у ту мить, коли він стояв поруч з президентом Вороніним, Генсек НАТО повторив заклик до Москви вивести „якомога швидше” військові підрозділи також з Придністров'я.

Владімір Воронін також вважає, що виведення російських військ сприятиме придністровському врегулюванню.