Валерій Каліновський для Бі-Бі-Сі, Мінськ

Протягом трьох місяців має відбутися перереєстрація всіх структур, яки досі носили ці слова в своїх назвах. Найбільше постраждають незалежні ЗМІ.

Інструмент

Мовні проблеми в політичній боротьбі президента Лукашенки завжди були важливим інструментом. Ще 1995 року через референдум він домігся державного статусу для російської мови, внаслідок чого білоруська мова опинилася на маргінесі суспільного життя.

Пізніше білоруський уряд ухвалив постанову, що керівники громадських та комерційних структур не мають права називатися президентами, і президенти всіх банків, асоціацій, федерацій стали головами, президент в Білорусі залишився лише один – Аляксандр Лукашенка, як президент Республіки Білорусь і як президент Національного Олімпійського комітету.

Що до лексики назв комерційних та громадських структур, то й тут пан Лукашенка не перше втручається. Раніше ним було заборонено вживання слова Білорусь в назвах партій та громадських організацій.

Внаслідок цього після перереєстрації, наприклад, опозиційна Партія комуністів Білорусі отримала досить неграмотну назву Партія комуністів білоруська, проте лояльна президентові Компартія Білорусі свою назву зберегла.

Ще виразнішим стався випадок з Федерацією профспілок, яка за часів керівництва опозиціонера Уладзіміра Ганчарика була вимушена назватися Федерація профспілок Білоруська, а після того, як під тиском уряду Ганчарика звільнили та призначили головою Федерації прибічника пана Лукашенка Лєаніда Козіка, їй одразу повернули стару назву Федерація профспілок Білорусі.

Тепер черга дійшла і до слова “білоруський”. Віднині “білоруськими” можуть називатися лише державні структури, або ними засновані організації, підприємства, ЗМІ.

Ось як тлумачив причини цього рішення міністр юстиції Білорусі Віктар Галаванав: "Указ був скерований на те, щоб слова, яки підкреслюють суверенітет нашої країни, щоб вони надавалися тим особам які цього заслуговують. Повинен бути порядок, як це є в Росії, інших країнах".

Проте незалежні юристи вважають, що пан Лукашенка пішов на порушення конституційних прав та свобод громадян з метою утиску недержавних структур.

Дискримінація і збитки

Колишній суддя Конституційного суду Білорусі професор Міхаїл Пастухов сказав: "Все, що знаходиться на території Білорусі, має рівне право використовувати одні й ті ж терміни, як "національний", так і "білоруський". Чому тут ділять на державні та недержавні? Це явна форма дискримінації недержавних структур".

На думку професора Пастухова, недержавні підприємства та організації будуть мати моральні та матеріальни збитки. І найбільше можуть постраждати незалежні ЗМІ.

Серед мінських газет дуже популярні слова Білоруський та Національний у назвах – "Белорусскій ринок", "Белорусская деловая газета", "Белорусская газета", "Національна економічна газета".

Всі вони мусять поміняти свої назви та перереєструватися. Говорить заступниця редактора БДГ Ірина Халіп: "Це дуже відомі торгівельні знаки. Зараз я навіть не уявляю собі, як читачі зможуть здогадатися, що якась газета з новою назвою – те саме, що він звик читати".

В незалежних мінських газетах тепер думають, які назви придумати, щоб не втратити читачів, мабуть, найбільш оригінальний варіант є в головного редактора тижневика “Белорусская газета” Ігара Висоцького: "У мене немає коментарів – гарний указ, ми тепер будемо називатися “Sexus” – інформаційно-аналітичний тижневик: так, як називається наш щомісячний додаток”.

Минулого місяця президент Лукашенка теж указом поміняв назви головних проспектів в білоруський столиці – зараз мешканці Мінська збирають підписи під ініціативою місцевого референдуму на цю тему.

Але все ж заперечити указам президента Лукашенка дуже важко. Правда, покривдженим можна звернутися до президента Білорусі, він залишив собі право надавати назви “білоруський” та “національний” недержавним структурам.