Олег Рац Бі-Бі-Сі, Лондон

Костянтин Грищенко у студії Бі-Бі-Сі у травні 2005 року

Свою думку про це Українській службі Бі-Бі-Сі висловив колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Він вважає, що після такого результату Європа буде більше зайнята пошуком виходу з ситуації з конституцією, аніж майбутніми - чи можливими - новими членами ЄС. Проте в цьому результаті є й урок для України, вважає він.

К.Грищенко: Перш за все, шкода, що такі тривалі і серйозні зусилля інтелектуальної еліти і тих, хто вірить у велике майбутнє Європи на глобальному рівні, сьогодні мають серйозний клопіт. Європа має відповісти, куди вона прагне йти. І питання, очевидно, не тільки у французах, оскільки невідомо, як би йшов розвиток далі, якби навіть французи проголосували "за". Але я думаю, що всі в Україні сподіваються, що буде знайдено форму виходу з цієї дуже реальної кризи. Кризи і очікувань, і оцінок простими людьми у Франції. Це також певний урок і для нас, що треба готувати суспільну думку при прийнятті карколомних, визначальних рішень, які визначають майбутнє нашої держави. А що стосується європейських прагнень України, я думаю, що так чи інакше доведеться рахуватися з тим, що європейці зараз зайняті вирішенням цієї проблеми.

Бі-Бі-Сі: Багато хто вважає, що французьке "ні" ставить під сумнів подальше розширення ЄС, а відтак і українські євроінтеграційні устремління. Чи це так?

К.Грищенко: Очевидно одне - що європейці зараз будуть зайняті не тим, кого і коли брати до розширеного ЄС додатково, а визначенням формули того, як цей розширений Європейський Союз може ефективно існувати і конкурувати на світових ринках за умови певної правової невизначеності. Скільки б не говорили про те, що можна працювати в старій системі координат, це все-таки створює певні складнощі. Тому для нас, мабуть, наступає період, коли наші європейські прагнення навряд чи зможуть отримати чіткий сигнал. Принаймні цей результат голосування буде активно використовуватися тими, хто і так не хотів бачити Україну в ЄС.

Бі-Бі-Сі: Депутат Ради Федерації Росії Міхаїл Марґєлов вважає, що французьке "ні" ставить знак запитання не лише над розширенням ЄС, але й розширенням НАТО. Чи ви бачите тут якийсь зв'язок?

К.Грищенко: Я не бачу тут особливого зв'язку, тому що це було конкретне рішення з конкретного питання, дуже важливого, дуже широкого, але все-таки навряд чи його можна поширювати на іншу тематику, яка має - при всій повазі до НАТО - все ж таки більш вузький, безпековий вимір. ЄС заторкує всі аспекти життя кожного європейця, який живе в рамках Євросоюзу. Він також заторкує інтереси тих, хто знаходиться поза ЄС, але прагне туди увійти. Щож стосується НАТО, то його сфера застосування більш вузька.

Бі-Бі-Сі: Багато хто побоюється, що ЄС може стати наддержавою, і вважають, що французьке "ні" на референдумі може стати кінцем цієї ідеї. Чи не йдеться про новий варіант Європи, можливо, більш привабливий для України, де не треба буде відмовлятися від великої частини свого суверенітету?

К.Грищенко: Нам треба більш системно думати щодо майбутнього. У майбутньому конкуренція між великими державами-націями - такими як США, Китай, Японія, а в майбутньому Індія та Бразилія, і цей список може бути продовжений, - саме конкуренція між ними визначатиме, який буде світ у майбутньому. Тому Європі, аби ефективно впливати на всі і економічні, і цивілізаційні процеси, треба бути максимально єдиною. Це не означає, що думка однієї конкретної держави має у всьому підкорятися думці спільноти. Але вміння виробляти консенсус є основною ознакою європейської ментальності. Якщо ми всі втратимо - від французів до німців, поляків та українців - цю здатність, то ми перестанемо бути справжніми європейцями. Ми маємо робити наголос на тому, що нас об'єднує, а не на тому, що роз'єднує. А наш спільний інтерес - аби Європа була сильною і з нею рахувалися, бо вона в собі несе дуже важливі для всіх країн і регіонів цінності. Це демократія. Як всі знають, вона народилася в Європі, у Греції, але її ідеали зараз сповідують у всьому світі.