|
Одеса, Карабас, мафія і надії на відродження | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
"В Одесу пізно ввечері приїхав пароплав"... Таким був перший рядок російської пісні 19-го століття, якою мене мій батько заколисував, коли я був маленьким. У цій пісні співається про прибуття ще одного корабля із веселими моряками, що готуються до відпустки на березі з пиятикою і розпустою. У словах пісні це не засуджується - навпаки, вибрики моряків подаються як природний стан речей в Одесі. Цей чорноморський порт, заснований понад 200 років тому французьким бароном, має своєрідну репутацію завдяки поєднанню веселощів та криміналу. Одеса справді відмінна від інших колишніх радянських міст. Півгодини їзди від моря вглиб міста - і ви все ще бачите оригінальні двоповерхові будинки раннього дев'ятнадцятого століття, коли це місто зростало найшвидшими темпами в Європі. І, на щастя, ці райони не були зруйновані для забудови потворними жахіттями соціалістичної архітектури. Звісно, повільне руйнування, що охоплює всі будинки, окрім новітніх престижних проектів у центрі міста, показує, як Одеса деградувала протягом радянських років та 15 років бандитського капіталізму. Проте все одно це куди веселіше місто, ніж більшість України. Великі порти за визначенням через свою економічну функцію притягують, як магнітом, бандитів та корумпованих чиновників. Проте Одеса до того ж знаходиться в Україні, яку перед Помаранчевою революцією навіть найкраще налаштовані критики називали країною з мафіозним режимом. Під час неефективного правління колишнього президента Леоніда Кучми мільярдер-філантроп Джордж Сорос у своєму дотепному, але показовому коментарі сказав, що через Україну корупція має погану репутацію. Перед прибуттям до Одеси я чув розмови про те, що на початку 90-х місто перебувало під контролем безсердечного мафіозного вбивці на прізвисько Карабас - у цьому назвиську місцеві мешканці впізнають злого ляльковода із казки про Буратіно, російської версії Піноккіо. Приїхавши до міста, я дізнався, що Карабаса застрелили в 1995 році. Я поїхав на місце злочину і знайшов там кілька букетів живих квітів і табличку з зображенням Карабаса. Там же було і кілька купюр. У такому місці як Одеса, де багато бідності і жебраків, гроші, що лежать у громадському місці, є справді виявом великої поваги. "Карабас не був святим", - каже колишній міліціонер, який, як і більшість одеситів при розмові на такі теми, вимагає, аби його ім'я не називали. - "Проте він був одеситом і любив це місто, і він підтримував певні цивілізовані стандарти". Кілька людей, включно із професором кримінології, твердять, що Карабас дав строгі накази торгівцям наркотиками триматися району, відомого як одеське Палермо, і не потикатися в інші райони міста. Колишній міліціонер каже, що за Карабаса місто було більш-менш вільне від наркотиків. Смерть спіткала Карабаса через рік після приходу Кучми до влади. Одеса швидко скотилася в мафіозну анархію і завоювала репутацію найбільш злочинного порту в світі - хоча конкуренція з боку таких місць, як Шанхай, є значною. В місті тривала стрілянина, коли двоє суперників боролися за крісло мера, а великі російські компанії - за контроль над одеським нафтовим терміналом. Як і решта України, Одеса тільки зараз починає з'ясовувати, скільки ж грошей було пограбовано у держави і людей під час олігархії Кучми. Можливо, Одесу буде важко повернути до нормального стану, оскільки і українські, і російські компанії далі мають великий інтерес у цьому портовому місті, а це загрожує корупцією навіть при найкращій владі. Проте після похмурого десятиліття беззаконня люди знову весело святкують із моряками. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||