BBC Ukrainian

Міжнародний Інститут Міжнародних Досліджень у Лондоні оприлюднив звіт, у якому проголосив, що 2004 рік ознаменував відхід в історію поняття "пострадянський простір”.

В інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі дослідник Інституту Крістофер Ланґтон сказав, що кінець Радянського Союзу знаменував зміну міжнародної системи, через яку світ проходить і нині. Інтерв'ю провів Богдан Цюпин.

Бі-Бі-Сі:Що мали на увазі автори звіту, коли стверджували, що поняття "пострадянський простір" упродовж 2004 року відійшло в історію?

К. Ланґтон: Це чіткий натяк на Помаранчеву революцію в Україні і Трояндову революцію в Грузії, а згодом – події в Киргизстані, які відбулися вже після 2004 року. Отже, усі ті події разом є ознакою радикальних перетворень в політиці країн колишнього Радянського Союзу, які свідчать про зміну поняття пострадянського простору.

К. Ланґтон: Ніхто не зміг би сказати це з певністю. Я б сказав, що у найближчому майбутньому повернення до поняття пострадянського простору малоймовірне.

Бі-Бі-Сі:Деякі російські і проросійські політики та оглядачі наголошують, що результатом згаданих процесів є збільшення присутності США. Чи згодні ви з твердженням, що події на пострадянському просторі були лише продовженням Холодної війни, яку Москва програла, а Вашингтон виграв?

К. Ланґтон: Я б погодився з цим частково. Але я би не погодився, що це характерно для усього пострадянського простору. Це безумовно так у кавказькому регіоні, де інтереси Сполучених Штатів очевидно збільшилися і де Вашингтон відверто і потужно виявив підтримку президентові Саакашвілі. Сполучені Штати також висловилися на підтримку Помаранчевої революції в Україні, але я не вважаю що це свідчило про повернення до Холодної війни, окрім, звичайно, можливо, змісту словесних заяв; тому що в той сам час США і Росія тісно співпрацювали у багатьох галузях: від антитероризму до торгівлі та енергетики. А в Середній Азії мало що змінилося з 2001 року, коли США створили базу в Узбекистані. Зараз з огляду на узбецькі події це може бути проблемою, але жодних проблем не було 2004 року.

Бі-Бі-Сі:Противники Помаранчевої революції завжди стверджували, що вона стала результатом дій Заходу. Як ви оцінюєте вирішальність дій незалежних внутрішньо українських сил?

К. Ланґтон: Відповідь на це питання полягає у тому, що усі ті сили були однаковими. Події в Україні не були спричинені діями США чи Європейського Союзу. Це було результатом бажання українського народу бути більш європейським та обурення корумпованою владою, яке посилило ті почуття і бажання бути ближче до Європи. Отже Захід чи США не могли нічого зробити. Однією з причин революції було сам лише факт існування Заходу як привабливішої альтернативи.

Бі-Бі-Сі:Деякі українські політики і оглядачі кажуть, що саме Захід і Європейський Союз виявилися не готовими до Помаранчевої революції, і зараз ЄС, мовляв, не вдається до дій у відповідь на європейські прагнення України?

К. Ланґтон: Ні, я з цим не згоден, тому що Україна нічим не відрізняється від інших країн, які хочуть стати членами Євросоюзу, чи країн, які вже стали членами. Кожна країна має чітко визначені критерії, яких вона має досягти. Ті критерії є підставовими принципами Євросоюзу. Туреччина намагається вступити до тієї організації набагато довше, ніж Україна.

Бі-Бі-Сі:Дехто вважає, що двополюсний світ часів Холодної війни забезпечував стабільність. Чи провал пострадянського простору є позитивним чи негативним чинником у справі стабільності?

К. Ланґтон: Світ змінюватиметься. Усі знали, що Холодна війна мала закінчитися. І після того зміни мусили відбуватися. Ці зміни далекі від завершення. Я думаю, що ті люди, які вважають, що для них краще було б, якби Радянський Союз зберігся, а, отже, тривала у якійсь формі і Холодна війна – вони себе вводять в оману. Усе має початок і кінець. Я вважаю, що кінець Радянського Союзу не був поразкою для Росії, а радше зміною міжнародної системи і якраз через ці зміни ми зараз проходимо.

Бі-Бі-Сі:Чи обов’язково це супроводжуватиметься кризами і насильством, як в Середній Азії та на Кавказі?

К. Ланґтон: Нестабільність була завжди. Я вивчав Радянський Союз дуже багато років і можу вам сказати, що вибухи насильства в Середній Азії наприклад були і раніше - в часи СРСР. Єдина різниця в тому, що про це не повідомлялося. Наприклад, кривава громадянська війна в Таджикистані розпочалася ще до розвалу Радянського Союзу після виведення радянських військ з Афганістану. Це не обов’язково нові процеси. Звичайно, вони змогли вийти на поверхню, бо з казана зняли кришку, але ті процеси розпочалися давно і триватимуть далі.