BBC Ukrainian

У п’ятницю парламент планує заслухати голову Національного банку та міністра фінансів щодо різкого подорожчання гривні.

Після валютних торгів у четвер Нацбанк встановив офіційний курс гривні до долара на рівні 5 гривень 5 копійок, тоді як ще у середу курс становив 5 гривень 19 копійок.

Таке різке зміцнення національної валюти викликало діаметрально протилежні оцінки – від схвалення прем’єром до нерозуміння міністром економіки.

Про те, що впродовж цього року українська гривня міцнішатиме по відношенню до долара, попереджали всі, починаючи з президента. Проте у прогнозах частіше говорилося про те, що цей процес подорожчання гривні буде поступовим.

Міністр економіки Сергій Терьохін, який був серед тих, хто обстоювали необхідність зміцнення національної валюти, тепер каже, що не розуміє, чому саме зараз долар став коштувати стільки, скільки мав би коштувати принаймні у вересні. Сергій Терьохін твердить, що намагався отримати пояснення у голови Нацбанку, проте спроба виявилася невдалою:

“Відповідно до показників монетарної політики, які закладені у бюджеті, середній курс має становити 5 гривень 1 копійка. Але ж не 5 гривень 5 копійок зараз! Я би радив до того, як ми вирішимо з Нацбанком, що буде з курсом, не смикатися. Бо люди можуть втратити двічі – коли будуть знімати доларові депозити, і - вдруге - коли курс збільшиться і вони понесуть долари назад. Тому давайте без паніки, хоча я сам у певній макроекономічній паніці. Ми спробуємо сьогодні-завтра залагодити цю, як мені здається, недоречність. Бо, коли це робить за один день, то поговоріть з будь-яким експортером – і у вас вийде цікаве інтерв’ю – пі, пі, пі замість слів”.

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, коментуючи кроки Національного Банку зі зміцнення гривні, заявила, що ставиться до цих кроків цілком схвально.

Юлія Тимошенко твердить, що раніше курс гривні до долара штучно завищувався на догоду українським експортерам.

Зараз, за словами прем'єр-міністра, кон’юнктура світових цін на основні товари українського експорту – метал та хімію – є такою сприятливою, що здешевлення долара не буде таким чутливим фактором для експортно-орієнтованих підприємств.

Водночас, каже Юліяі Тимошенко, такий крок дозволить здешевити імпорт та призупинити інфляційні процеси, розбурхані високими соціальними виплатами.

Голова парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності Сергій Буряк каже, що не панікував би через зміцнення гривні, але краще було б, якби національна валюта зміцнювалася не такими високими темпами, пам’ятаючи, що експортно-орієнтовані підприємства є серед основних наповнювачів бюджету, і скорочення їх доходів може призвести до скорочення надходжень до бюджету:

“Я не бачу жодної трагедії у тому, що відбувається із гривнею. Існує певна стратегія уряду, спрямована на те, аби на кінець року співвідношення між гривнею та доларом було 5,05 – 5,08. І Національний Банк виконує своє пряме завдання – зміцнює національну грошову одиницю, якою є гривня. Трагедія може полягати у тому, що це не збалансовано із інтересами експортерів, які отримають виручку за свій товар у валюті”.

Експерт Центру економічних досліджень та політичних консультацій Галина Герасим каже, що політика на зміцнення гривні є абсолютно правильною і вже давно назріла, проте питання полягає у тому, наскільки різко потрібно змінювати курс гривні:

“Те, що гривню треба відпускати, було цілком зрозуміло. Де-юре курс національної валюти в Україні є плаваючим, а де-факто Нацбанк завжди проводив таку політику, аби тримати курс на певному закріпленому рівні. Інша справа – наскільки різко потрібно ревальвувати гривню. Звичайно, якщо така динаміка триватиме, тобто ревальвація відбуватиметься дуже швидко, це може справити певний негативний вплив на експортерів. Звичайно, це вплине і на ринок імпорту. Український ринок стане дуже привабливим для імпортерів, а від цього може погіршитися торгівельний баланс”.

Серед версій очікуваного, але несподіваного кроку Національного Банку, які обговорюють українські експерти, є і припущення про політику сприяння імпортерам (і тут згадують нещодавнє зниження окремих митних тарифів на імпорт), і спробу у такий спосіб знизити вартість нафти, 80% якої Україна імпортує, і бажання обмежити апетити українських олігархів, більшість із яких заробляють на експорті.

Для пересічних українців, які за роки незалежності звикли орієнтуватися на долар як мірило справжньої вартості національних грошей, і, за офіційною статистикою, мають половину своїх банківських заощаджень саме у доларах, тепер треба буде визначитися, чи варто купувати долари і надалі, і що робити з тими доларами, що вже є.