Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

Узбекистан не братиме участь у саміті.

Учасники зустрічі мають обговорити питання розширення об'єднання, участь організації у врегулюванні заморожених конфліктів. Україна і Грузія мають запропонувати новий план Придністровського врегулювання.

ГУУАМ, створена 96 року п'ятьма державами СНД для протидії впливу Росії, в останні місяці стала клубком дедалі більшої концентрації інтересів, як членів об'єднання, так і інших країн.

Україна і Грузія, вважаючи себе неформальними лідерами, виступають, на тлі фактичного занепаду СНД, за докорінне реформування ГУУАМ і створення потужного об'єднання, яке прагне до інтеграції з Європою.

Молдові важлива підтримка її курсу в бік від Росії і в напрямку до євроінтеграції, а також для вирішення Придністровського конфлікту.

Азербайджан сподівається, окрім реалізації азійсько-європейських нафтогазових проектів, на участь ГУУАМ у боротьбі з сепаратизмом в середині країн об'єднання, маючи на увазі насамперед Нагірний Карабах і протидію Вірменії, підтримувану Росією.

Випадіння одного У

З когорти ГУУАМ практично випадає Узбекистан, який, на думку аналітиків, ніколи не розділяв євроінтеграційних інтересів членів організації, потрапивши до неї майже випадково на тлі певних суперечок з Росією.

Напередодні самміту ГУУАМ президент Узбекистану Іслам Карімов заявив, що політичний курс, обраний Україною, Грузією і Молдовою, змушує Тащкент переглянути своє ставлення до ГУУАМ.

Закордон поможе?

У Києві відзначають і серйозний інтерес до об'єднання з боку США, яким вигідно просувати демократію на схід і водночас створювати систему безпеки на Чорному морі, аби гарантувати доступ до енергетичних ресурсів Каспію.
У Вашингтоні вважають, що демократизації чорноморського регіону сприятиме вступ Румунії і Болгарії до ЄС.

Директор міжнародних програм Центру досліджень Разумкова Валерій Чалий сказав Бі-Бі-Сі: “Сьогодні без зовнішнього інвестування, без сприяння інших країн і залучення не лише пострадянських держав, а й ЄС, навряд чи розвиток ГУУАМ буде успішний. З іншого боку, цілі, оголошені ГУУАМ, слугуватимуть не лише стабільності в регіоні, а й більшому поєднанню з Європою. Є зацікавленість США, тим більше,що одним з стрижневих проектів ГУУАМ є постачання енергоресурсів з Каспію через Грузію і Україну до Європи".

Україна та флот

Щодо гарантування в рамках ГУУАМ безпеки в Чорному морі, то в цьому кревно зацікавлена Україна, нагадуючи про порушення російським ЧФ державного кордону в Криму, посилювану суперечку у зв'язку з порушеннями Росією умов базування флоту.

Напередодні саміту в Кишиневі міністр закордонних справ України Борис Тарасюк Київ сказав, що звернеться з вимогою до Москви виконувати свої зобов'язання.

Передбачається, що на нинішньому самміті ГУУАМ в Кишиневі буде розглянуте питання про розширення об'єднання. Першою, як вважають, запросять до членства Румунію.

Оголосивши себе прихильником вісі Вашингтон – Лондон – Бухарест, румунський президент Траян Бесеску має намір виступити в ролі посередника між ГУУАМ, НАТО і ЄС.

Міжнародний аналітик Валерій Чалий вважає, що вже нині можуть пролунати перші запрошення до членства.

“Є інтереси інших країн до цього об'єднання. Це можуть бути країни чорноморсько-каспійського регіону. ГУУАМ відкрита до запрошення всіх країн, які висловлюють зацікавлення і пропонують схеми своєї участі, що не будуть спиратися на бажання домінувати в об'єднанні".

Певною інтригою стала заява ще раніше президента Віктора Ющенка про оголошення на саміті в Кишиневі нової україно-грузинської програми придністровського врегулювання, що викликало задоволення у Молдови і небайдужість Росії, яка завжди вважала себе головним посередником у залагодженні конфлікту.

Секретар Ради безпеки Росії Ігор Іванов вже встиг попередити Україну про необхідність взаємодіяти з Москвою у придністровській проблемі. Секретар українського РНБО Петро Порошенко, перебуваючи у Москві, сказав, що план буде оприлюднено.