Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Зростання попиту на нафту при обмеженні пропозиції призвело до того, що на біржах у Нью-Йорку та Лондоні встановлено нові рекорди, а світові аналітики кажуть, що тенденція до подорожчання нафти буде тривалою, і що ціна на це паливо вже у недалекому майбутньому може перевищити 100 доларів за барель.

Гостра російська залежність

Для України, де ціни на бензин також почали стрімко зростати, ситуація ускладнюється майже цілковитою залежністю від російської нафти.

Навіть ті з українців, які не мають власного автомобіля, уважно слідкують за цінами на бензин, від яких залежить не тільки ціна проїзду у маршрутці, але й усі інші ціни на товари, які доставляються до базарів та магазинів на авто.

У той час, як світові ціни на нафту зростали впродовж всього минулого року, в Україні у передвиборчі місяці ціни на бензин завмерли на рівні 2 гривні 90 копійок за літр 95-того.

Тоді аналітики попереджали, що чим довше ціни на бензин будуть “заморожені”, тим болісніше буде пізніше, коли політичні фактори стримування цін зникнуть.

Тепер за 2гривні 90 копійок можна купити хіба що дизельне пальне, хоча і не на кожній заправці.

Після 1 квітня відбувся черговий стрибок цін, і тепер найпопулярніший 95-й бензин коштує від 3.25 і дорожче.

Болісні кроки

Прем’єр-міністр, Юлія Тимошенко, каже, що це пов’язано із тим, що з 1 квітня Росія, звідки Україна отримує до 90 % нафти, підвищила експортне мито з 83 до 102 доларів за тону.

Пані Тимошенко називає такий крок Росії “болісним” для України:

“Ми, безумовно, не можемо вітати такі кроки, які робить Російська Федерація. Ми вважаємо, що нова влада в Україні не просто прагне партнерства. Ми бачимо Росію, як дружню країну, із якою ми хочемо розбудовувати стратегічну співпрацю. І тому такі кроки, на мій погляд, є для України досить болісними.

”

Юлія Тимошенко збирається зустрітись з нафтопереробниками

Прем’єр також каже, що найближчим часом збирається зустрітися із керівниками нафтопереробних заводів, більшість з яких також належить російським компаніям.

Водночас російські нафтовики кажуть, що підвищення експортного мита на нафту не мало б бути несподіванкою для України, адже згідно з російським законодавством це мито переглядається кожні два місяці в залежності від того, яку ціну має російська нафта на світових ринках, а з початку року ця ціна зросла на 40 %.

Крім того, деякі нафтопереробними натякають, що підвищенням роздрібних цін вони намагаються покрити збитки від постачання пального для сільського господарства за пільговими цінами, про що їх просив уряд.

Можливості впливу

Чи є в уряду за таких умов якісь реальні важелі впливу на нафтотрейдерів і на ціни?

Депутат Степан Гавриш, який координував парламентську більшість, що підтримувала попередній уряд, каже, що у нового українського уряду насправді дуже обмежені можливості для маневрів, і при загальносвітовому зростанні нафтових цін в кращому разі можна сподіватися лише на тимчасову стабілізацію цін на бензин в Україні.

"Певного результату можна досягти шляхом сприяння російським інвестиціям в Україні, на що з певними застереженнями може піти новий уряд", - каже пан Гавриш.

Є ще шлях до певного зниження цін на пальне через участь в ЄЕП, але це навряд чи є варіантом для уряду Тимошенко. Концесійний видобуток нафти українськими компаніями не на території України – досить тривалий шлях і миттєвого полегшення не принесе.

Отже, каже Степан Гавриш, Юлія Тимошенко може розраховувати на свій шарм, проте у переговорах з російськими нафтовиками, на відміну від депутатів українського парламенту, його може не вистачити для радикальної зміни ситуації:

“ Ми не маємо геополітичних інструментів, які могли б привести до нових домовленостей з Російською Федерацією. Під час режиму Кучми ці домовленості мали особистий характер, а отже, були тимчасовими. Зараз ціни будуть дуже швидко зростати, що б не робив уряд. Нафтова паніка на світових біржах сягає критичної межі. Це означає одне – існують об’єктивні чинники, які відрегулювати суб’єктивними чинниками просто неможливо. Безумовно, Юлія Володимирівна має світлу голову і схильна до проривів саме в інтелектуальній сфері, і, може, їй вдасться вигадати модель, за якої Україна отримає певну передишку, але вона буде дуже короткою. Серйозних можливостей тут немає. Вона може запропонувати нафтотрейдерам хіба що вміння сподобатися і закохатися в неї.”

Водночас Олександр Гудима, депутат, що представляє одну із політичних сил, що сформували новий уряд, погоджується із тим, що можливості уряду у стримуванні цін на бензин є дуже обмеженими, проте каже, що певне полегшення могла би дати диверсифікація джерел, з яких нафта надходить до України.

Але саме цьому, на погляд пана Гудими, уряд чомусь не приділяє потрібної уваги:

“Хоча це абсолютно не відповідає логіці, але зважаючи на вміння Юлії Володимирівни розмовляти, як ми це бачили під час прийняття бюджету, то, я думаю, дечого прем’єр може досягти. Але ринок нафтопродуктів є об’єктивною річчю, і заклинаннями навіть такого гарного прем’єра не може регулюватися на суттєві відсотки. Я не вірю, що у перспективі розмовами можна чогось досягти. Ми повинні нафтопровід Одеса-Броди заповнювати каспійською нафтою і виводити її на ринок, але, як ви знаєте, ще й кінь не валювся.”

В середні квітня український прем’єр має здійснити свій перший візит до Москви. Не виключено, що нафтова тема буде серед основних на порядку денному.