Анастастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Після боротьби із незаконною приватизацією та контрабандою, урядовці перевірятимуть діяльність великих державних монополій на кшталт Нафтогазу та Укртелекому.

Всі великі державні компанії, більшість з яких є монополістами ринку, будуть перевірені на предмет використання державних коштів у тіньових схемах – заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.

Мова йде про 29 національних та державних компаній, серед яких Нафтогаз, Укртелеком, Укрзалізниця, Укрспецекспорт та інші, і про мільярди гривень.

Мета урядовців, за словами прем’єра – знайти, де йде витікання грошей та повернути їх у бюджет.

Перевірку фінансової діяльності компаній здійснюватимуть спеціальні комісії, що складатимуться із працівників різних державних органів.

Цю перевірку має бути завершено за місяць: “Для колишніх керівників цих підприємств було б абсолютно доцільно перечитати “Ревізор” Гоголя. До них зараз їдуть люди, які зовсім не схожі на Хлестакова, і не будуть брати хабарі борзими цуценятами за те, аби закрити очі на якісь там зловживання. Це буде серйозна перевірка, і нікому не вдасться від неї ухилитися.”

Раніше прем’єр заявляла, що уряд оголосить відкриті конкурси на заміщення вакантних посад у керівництві великих державних компаній, і обіцяла, що це відбудеться вже цього тижня. Проте після чергового засідання уряду прем’єр визнала, що ця ідея поки що пробуксовує, але запевнила, що уряд від неї не відмовиться.

Наразі пані Тимошенко підтвердила лише плани уряду змінити голову найбільшої національної компанії – Нафтогазу, Юрія Бойка. Під час виборів керівництво цієї компанії звинувачували у тиску на працівників та у фінансуванні виборчої кампанії кандидата від влади.

Пан Бойко відкидав такі звинувачення. За словами Юлії Тимошенко, до проведення тендеру Нафтогаз очолюватиме виконуючий обов’язки голови. Крім того, вже найближчим часом очікується призначення нових керівників Податкової адміністрації та Митної служби.

Керівник останньої був звільнений через кілька днів після того, як уряд оголосив про початок ще однієї кампанії – “Контрабанда-стоп”, яка спрямована на впорядкування імпорту товарів до України. За словами прем’єра, вже за лютий надходження від оподаткування імпорту збільшилися майже у 3 рази.

Утім, вже у четвер уряд очікує від парламенту схвалення ініціатив щодо зниження ввізного мита на низку товарів. Кабмін розраховує, що нижчі митні платежі будуть стимулювати імпортерів не вдаватися до хабарів та контрабанди.

Раніше після оголошення про початок боротьби із контрабандою на кордонах України утворилися черги через небажання імпортерів розмитнювати товари за законними ставками.

Що ж до третьої масштабно проголошеної урядом кампанії – перегляду результатів приватизації “Власність народу” – то тут результати поки що обмежуються справою Криворіжсталі.

Ухвалене напередодні рішення Верховного Суду про скасування ухвал господарських судів щодо законності приватизації цього підприємства прем’єр трактує як фактичне визнання незаконності приватизації, хоча згідно із рішенням Верховного Суду законність буде повторно розглядатися у господарському суді.

У той час, як адвокати власників Криворіжсталі кажуть про те, що знову сподіваються довести законність приватизації, прем’єр каже, що уряд вже розпочав підготовку нового конкурсу з продажу Криворіжсталі:
“ Є ключове рішення Верховного Суду по практично визнанню незаконною приватизацію Криворіжсталі. Вчора вже стартували всі процеси з підготовки нового конкурсу.”

Що ж до інших об’єктів, які називалися у списку претендентів на зміну власника, то до судів наразі потрапила лише одна справа – Укррудпрому.

Уряд вирішив направити до Конституційного Суду подання про неконституційність закону про особливості приватизації Укррудпрому, ухвалений ВР навесні 2004 року.

Саме цей закон розблокував продаж активів колишньої державної компанії, приватизація яких була заборонена.

Водночас уряд вирішив не повертати у державну власність і не оскаржувати законність приватизації Миколаївського Глиноземного Заводу, який належить Російському алюмінію.

У КМ вирішили, що інвестор не може виконати свої інвестиційні зобов’язання щодо будівництва нового алюмінієвого заводу через те, що його робота буде нерентабельною, адже виробництво алюмінію є дуже енергомістким і потребує дешевих енергоносіїв.

Натоміть уряд погодив із власниками МГЗ плани інвестувати у розширення самого заводу.