Вселенський патріарх сприятиме залагодженню церковних суперечок в Україні

У чому важливість і символізм привітання Патріарха? З таким питанням редактор Української Служби Бі-Бі-Сі Ростислав Хотин звернувся до оглядача з релігійної тематики української газети "День" Клари Гудзик.

К. Гудзик: Це надзвичано важливо для України і стосується глобальної церковної політики не тільки України, але і світу. До цього уряд Кучми постійно знаходився в контактах з Вселенським Патріархом, але це ніколи не було публічним і не принесло жодних результатів. Головна частина поздоровлення - це слова про те, що Вселенський Патріарх буде сприяти об'єднанню української церкви. Це надзвичайно болюча проблема для нашого суспільства, і це дуже важливо. Але про автокефалію, повну незалежність української церкви там не йдеться. Можливо, тому, що в посланні не все можна сказати, чи, може, ідеться про наміри чи мрію Константинопольської Архиєпископії відновити статус-кво української церкви до 17 століття, адже Київська Митрополія завжди - до 1682 року - була в юрисдикції Константинополя. Чи Патріарх просто говорить про перший крок, а першим кроком має бути об'єднання церков. Внаслідок нещодавніх подій в Україні статус Української Православної Церкви Московського Патріархату зміниться, і поступово зміниться її внутрішня політика. Є надії думати, що найбільш одіозних владик і священників поступово усунуть від суспільної діяльності. Але слід пам'ятати, що всі церковні зміни відбуваються дуже повільно, набагато повільніше, ніж суспільні зміни.

...слід пам'ятати, що всі церковні зміни відбуваються дуже повільно, набагато повільніше, ніж суспільні зміни Клара Гудзик

К. Гудзик: Я добре знаю, що багато владик і найвищих владик Української Православної Церкви схвалювали те, що проходить в країні, і готові були благословити, - хоча церква загалом благословляє будь-яку людину, яка прийшла за благословінням. Може, я песиміст, але наскільки я знаю особливості і психологію церковної людини, і зокрема людини, яка підпорядкована Московському Патріархату, я не думаю, що стануться якісь рішучі революційні кроки, тобто щоби сама церква устами своїх владик заявила, що вона виходить з-під омофору Московської Церкви. Більше того, якщо таке станеться, це означатиме ще один розкол, чим загрожує Московська Церква. Тому що деякі єпископи не приймуть цього ні за яких обставин. Залежність від Московської Церкви настільки сильна, що більшість владик просто боїться отримати анафему і бути виключеними з церкви.

Бі-Бі-Сі: Чи можуть бути зміни в Московській патріархії? Патріарх Алексій, наприклад, змінив свою думку - спочатку підтримував пана Януковича , а потім привітав з перемогою пана Ющенка. Чи легше буде домовлятися Україні - вже з новим президентом - з Московським Патріархатом, і навіть з Московською владою? Адже відомо, що РПЦ тісно співпрацює з Кремлем...

К. Гудзик: Я думаю, що це майже виключено. Якщо дивитися з прагматичної точки зору, то включення УПЦ до складу Московської забезпечує їй престиж найбільшої і найбільш впливової церкви світу. В Україні зараз всього близько 15 тисяч православних парафій, з яких близько 10 тисяч парафій УПЦ(МП). У Москві зараз десь 22 тисячі парафій, але тут враховуються і ці 10 тисяч парафій УПЦ. Якщо УПЦ(МП) стане незалежною від Москви, то українська церква загалом стане найбільшою церквою світу. Тобто йдеться про перерозподіл впливу і значення у православному світі. Ні російська церква, ні Кремль цього не хочуть і ніколи не допустять. На церкву Кремль поклав завдання якщо не відновити, то утримати імперію і стати прообразом можливого об'єднання християн, так само як об'єднана Православна Церква. Це дуже складне, глибоке ідеологічне завдання для церкви, воно ніколи не буде відкинуте, принаймні за нашого життя.

Бі-Бі-Сі: Оглядачі, у тому числі російські, говорять про те, що сьогодні Росія "програла" Україну, то чому РПЦ не може, так би мовити, "програти" Українську Церкву? Зараз Україна з більш самостійним керівництвом може більше претендувати на своє візантійське коріння...

К. Гудзик: Мені здається, що іти під Вселенського Патріарха - то зараз нікому з нас не підходить. До чого нам треба іти - то тільки до повної незалежності. Але надіятися на те, що Москва з миром нас відпустить, не варто - це абсолютно не залежить ні від української, ні від російської влади. При тому РПЦ вважає, що винні тільки „розкольники", вони вважають, що просто „зберігають єдність церкви", „охороняють нас від гріха". Мені здається, що незалежність УПЦ можлива лише в тому випадку, якщо Україна стане економічно і політично міцною і незалежною від Росії.