Олександр Гриб Ранкова кава з Бі-Бі-Сі

Анатолій Матвієнко в київському бюро Бі-Бі-Сі

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі пан Матвієнко сказав, що авторитарний режим президента Путіна не може пробачити того, що Україна виходить зі сфери впливу Росії, і українське керівництво лише виконує його замовлення.

Бі-Бі-Сі: Чи нова поява теми сепаратизму у заявах низки політиків є проблемою тимчасовою, чи можна говорити про довготривалу тенденцію?

Анатолій Матвієнко: Потрібно розібратися в причинах появи таких заяв, і розібратися чітко в суб'єктах організації всієї цієї роботи. Я вважаю, це – реакція, абсолютно, очевидно, об'єктивна, на все те, що відбувається в Україні і все те, що відбувається з Україною.
Це спроба через шантаж зберегти той режим, який уже закінчує і практично закінчив своє панування в Україні. Є внутрішні і зовнішні чинники цього явища. Про внутрішні чинники добре сказано у Заяві комітету національного порятунку.
Це – спроба за будь-яку ціну зберегти себе при владі і втекти від відповідальності шляхом шантажу. Але я проглядаю, що за цим стоїть значно більший організатор, ніж керівники східних регіонів.
За цим стоїть дійсно Кучма, за цим стоїть Янукович, але вони всього на всього лише виконавці тої музики, яку їм замовили.
Я думаю, що це спроба втручання окремих політиків Росії, і не без поінформованості Путіна, шантажувати Україну і спробувати все-таки залишити її у фарватері Росії. Нинішня авторитарна Росія зацікавлена у тому, щоб Україна не покидала цього фарватера і виконувала відведену для неї місію.

Бі-Бі-Сі: Редактор "Політичної Думки" Володимир Полохало у цій студії назвав проблему сепаратизму спецоперацією президента Путіна проти України. Ваша думка про роль Москви у цьому протистоянні у довготерміновій перспективі?

Анатолій Матвієнко: Я зараз не хочу характеризувати, наскільки там Москва права чи ні. Я хотів би, аби ми зрозуміли, що в цьому є підґрунтя. У тому є московський інтерес.
Москва реалізує свій інтерес і вибрала все-таки такий шлях продовження на супердержаву. Вона уявляє, що вона має свої зони інтересу і впливу. Втрата цих зон інтересів і впливу - це втрата врешті-решт статусу в геополітичному вимірі.
Зрозуміло, що Україна тепер вирішує проблему не лише України. Це і Грузія, і Азербайджан, а за тим і Вірменія. Це і Молдова. Зрозуміло, що це, можливо, поява вже не фіктивного, а ефективно діючого ГУАМу.
Можливо, що це диверсифікація енергопостачання не лише в Україну, але й в Європу. А це обмеження впливів і значення постачання енергоносіїв з Росії. Зрозуміло, що це серйозний цінник, який впливає на демократичні процеси в Росії.
Авторитарність, очевидно, захитається, а саме такий режим будує Путін. Зрештою, це – потужній сигнал демократизації усіх країн СНД. Якщо поміркувати в цих площинах, то, можливо, для політики Путіна ці кроки є виправданими. Але це не виправдано для народу Росії.
Це не виправдано для всієї демократії східної Європи. Це не виправдано врешті решт для всіх країн СНД. Тому протистояння вилилося у це підбурювання. Лужков приїхав, незрозуміла поведінка нашого прем'єра... Він продемонстрував, що він не є самостійний політик. Він приїхав на це зібрання, яке не ним зініційоване, і заявив, що “Дорогі мої, прийміть рішення, і я буду його виконувати”.
Уявімо собі, що Ющенко, який є без сумніву в авторитеті, але він не може собі дозволити подібне, вийшовши на Майдан, чи зібравши той же ж надзвичайний з'їзд депутатів місцевих рад, сказати: “От ви мені скажіть, що робити, і я буду це виконувати”.
Ще раз кажу, це ще один прояв, фрагмент дуже складного геополітичного склепіння, і ми маємо розуміти, що це є демонстрація серйозного протистояння, яке зчинилося у зв'язку з можливістю України стати на демократичний шлях.

Бі-Бі-Сі: Комітет Національного порятунку твердить у заяві, що ідея сепаратистської риторики належить спільно Вікторові Януковичу та Леонідові Кучмі. Ви є автором проекту резолюції у Верховній Раді з питання сепаратизму? Як би ви пояснили поведінку української влади?

Анатолій Матвієнко: Ви розумієте, що нинішній режим Кучми не міг би існувати інакше, якби він не проводив політику зіткнень в площині багатьох інтересів: і в мовному питанні, і в етнічному питанні, і в питанні нашої історії, нашої духовності, і зрештою в питаннях протистояння регіонів. Ця політика проводилася системно і послідовно.
І сьогодні існують міфи, народжені владою, оскільки в руках влади чи її прибічників були усі засоби масової інформації. Загострюючи це протистояння, існувало достатньо ефективне тло для експлуатації таких сепаратистських настроїв. Це шантаж. Це, безперечно, і демонстрація того, що і Кучма не є самостійний політик. Кучма, як і Янукович, просто рятує себе, торгуючи Україною.