Наталя Хижняк Бі-Бі-Сі, Лондон

акція протесту у Львові

Бі-Бі-Сі: У вчорашній статті в „Гардіан” Ви наголошуєте, що наразі вирішується не просто доля України – її європейського майбутнього чи авторитарного під проводом путінської Росії, але й доля самої Росії, а отже - доля Євразії. Ви кажете, що завтра може бути вже запізно для більш твердої реакції Європи, що Ви маєте на увазі?

Тімоті Гартон Аш: Я маю на увазі, що ми – європейці – мусимо не просто чітко продемонструвати нашу підтримку демократичній опозиції в Україні та виступити за мирне вирішення кризи заради самої України.

Справа в тому, що у разі, якщо Україна знайде своє місце в Європі, в перспективі це призведе до того, що й Росія матиме майбутнє не як імперіалістична, а як демократична держава. А це буде дуже позитивним для всієї Євразії, не просто для України, а для нас всіх.

Бі-Бі-Сі: Однак Ви також наголошуєте, що при всій підтримці Європи, існують межі її реакції на українські події. Про що йдеться?

Тімоті Гартон Аш: Очевидно, що ми не можемо прямо втручатися, бо остаточне рішення за українським народом, і якщо ми критикуємо Президента Путіна за таке пряме втручання в українську президентську кампанію, то ми самі не повинні це повторювати.

Однак те, що ми можемо робити – це і надалі стверджувати, що казали досі: Європа знає, що ці вибори були сфальсифіковані. І Україна не може очікувати продуктивних відносин з Євросоюзом - які, сподіваюсь, приведуть до членства в ЄС – доки в країні не будуть встановлені демократичні процеси.

Під цим я маю на увазі повторне голосування. Думаю, про це ми можемо говорити. Однак межі для ЄС чіткі: ми не можемо зробити так, щоб українська влада робила правильні кроки.

Бі-Бі-Сі: Коментуючи заяву канцлера Німеччини Шредера про фальсифікацію українських виборів, оглядачі, однак, зазначають, що Європа ніколи не зробить щось на користь України, втрачаючи при цьому у відносинах з Росією. Наскільки це вірно?

Тімоті Гартон Аш: Я думаю, зараз справді існує занепокоєння в європейських лідерів щодо відносин з Росією. Однак я все-таки погоджуюсь: лідери країн Західної Європи розглядають відносини з Україною у підпорядкуванні своїм стосункам з Росією.

Зараз, наприклад, відносини Шредера з російським президентом Путіним можуть бути дуже корисними. Я маю на увазі те, що він може застерегти Путіна не втручатися прямо в українські вибори і поважати політичний процес в Україні.

Бі-Бі-Сі: А яка, на Вашу думку, реакція на події в Україні Європейського Союзу, у порівнянні із Сполученими Штатами?

Тімоті Гартон Аш: Україна все-таки в Європі, а не в Америці, Україна хоче стати членом Європейського Союзу, а не Сполучених Штатів Америки.

І мені здається, що це справді сором, що досі американці робили більше на підтримку демократичної опозиції в Україні і спостереження за виборами, ніж Євросоюз. Тому зараз, думаю, настав час саме для європейських лідерів зробити більше.

Також існує думка, що сучасний розподіл в Україні також спричинений релігійними відмінностями православного Сходу України та Західної частини, де сповідують здебільшого католицизм. Я думаю, що це є перебільшенням.

Справді, є значні відмінності між Заходом і Сходом України, однак така православна країна, як Болгарія, все більше стає західною демократією. Тому, я думаю, немає суперечностей між православним віросповіданням країни та її перспектив бути в союзі країн ліберальних демократій.