|
Заробітчани у виборчій грі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Українські заробітчани, які не мають реєстрації за кордоном або перебувають там нелегально, зможуть вільно голосувати в день президентських виборів 31 жовтня. Сьогодні це заявив речник МЗС Маркіян Лубківський, який також повідомив про початок підготовки представництв України за кордоном до виборів. Разом із тим, представник правозахисної організації щодо торгівлі людьми „Вінрок Інтернешнл” Тетяна Руденко в інтерв”ю Бі-Бі-Сі припустила, що скористатися правом на голосування насправді зможуть набагато менше українців, аніж їх сьогодні перебуває за кордоном – а це число насьогодні за різними оцінками становить близько 7 мільйонів осіб. Українські нелегальні заробітчани не мають побоюватися появи на виборчих дільницях диппредставництв України за кордоном 31 жовтня. Міністерство закордонних справ України гарантує, що того дня усім їм, незалежно від наявності реєстрації в посольстві, нададуть можливість проголосувати. До того ж, речник МЗС Маркіян Лубківський додав, що нікому з тих українців не закидатимуть їхнього нелегального статусу за кордоном: „Всі, хто є громадянами України і перебувають за кордоном, можуть вільно прийти до посольства чи консульської установи, де відкрита дільниця, і проголосувати. Ці люди, які працюють за кордоном, жодним чином не порушують законодавства України, відповідно до них не буде застосовуватися жодних санкцій.” Кількість українців, які сьогодні працюють, коливається від чотирьох мільйонів, які називає українське Міністерство праці, до близько семи мільйонів за оцінками уповноваженої Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової. Аналітики припускають, що лише кілька десятків тисяч тих людей зможуть проголосувати в консульських установах. Великою мірою через те, що більше половини українців, які працюють за кордоном, заробляють собі на життя нелегально. До того ж, Центрвиборчком раніше оголосив, що бажаючим проголосувати українцям рекомендується стати на консульський облік в країні перебування за тиждень до дня виборів. І попри те, що МЗС говорить, що реєстрація не обов”язкова, а нелегалів ніхто не каратиме, для останніх це могло б стати шляхом до депортації з країни через отримання інформації про них місцевою владою. Між тим, керівник проектів правозахисної організації щодо торгівлі людьми „Вінрок Інтернешнл” Тетяна Руденко переконана, що вибори не супроводжуватимуться масовими депортаціями. Натомість справжньою проблемою, на думку пані Руденко, стане зокрема недостатня підготовка посольств до ситуацій, коли на день консульство має переварити кілька тисяч громадян: „По-перше, люди розкидані країнами і є досить великі відстані. Проблематично очікувати, що ті гроші, які вони заробляють і які так важко їм дістаються, що люди будуть витрачати ті гроші, щоб приїхати проголосувати. По-друге, фізична спроможність наших консульств і наявна кількість співробітників консульських установ явно недостатня, аби забезпечити це голосування. В країнах, де є дуже значна кількість трудових мігрантів – це Італія, Португалія – наші консульства навіть не справляються з терміновими випадками. Тобто, консульство не справляється, коли це не масово, а просто їх робочий день.” Тетяна Руденко каже, що якщо раніше про заробітчанство говорили, як про проблему окремих областей, то тепер, за її словами, „за кордон потяглася вся Україна”. Про це, за словами фахівця, свідчить те, що серед так званих „регіонів-мішрантів” сьогодні опинилася Донецька область – головно, через скорочення робочих місць на шахтах. Щоправда, донеччани головно мігрують до Росії. А лідерами європейського напрямку трудової міграції залишаються Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька та Івано-Франківська області. Це якраз ті регіони, які під час виборів дають найбільший відсоток підтримки опозиційних правих кандидатів. Саме вони у 2002 році стали основними донорами голосів для блоку „Наша Україна” і, як очікується, така ж ситуація має повторитися з підтримкою на президентських виборах у жовтні його лідера Віктора Ющенка. Тож, як уважає сам пан Ющенко, владі невигідно, аби усі заробітчани змогли 31 жовтня дістатися виборчих урн: „По відношенню до цього сектору виборців легко прогнозувати, що влада робитиме спеціальну тенденційну політику, мета якої – мінімізувати вплив на результати виборів людей, які знаходяться у трудовій міграції за кордоном.” Проблемність голосування українців за кордоном нещодавно підтверджував і голова Центрвиборчкому Сергій Ківалов. І ЦВК, і МЗС заявили, що підготовка до голосування поза межами України ведеться і все буде зорганізоване належним чином. Та керівник програм правозахисної організації „Вінрок Інтернешнл” Тетяна Руденко вважає, що насамперед владним установам бракує проведення інформаційної кампанії серед українців за кордоном. На думку правозахисника, така акція мала б надати інформацію про всіх кандидатів у президенти і переконати людей у тому, що їм варто прийти на дільниці, якщо вони не байдужі до долі України та близьких їм людей, які там мешкають. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||