Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

Леонід Кучма із генсеком НАТО Яапом де Гоопом Схеффером під час його недавнього візиту до України

У середу Держдума висловила своє незадоволення хвилею розширення НАТО та переведенням українських ЗМІ на українську мову.

Чимало політиків каже, що російська сторона використовує нинішню ситуацію з Меморандумом для тиску Москви під час інших україно-російських переговорів.

Меморандум
Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Манчуленко в інтерв'ю Бі-Бі-Сі назвав нинішнє рішення Держдуми втручанням у внутрішні справи України, посилаючись на суверенне право України розвивати стосунки з НАТО.

"Україна діє, виходячи з власних національних інтересів, - сказав він. - Принаймні на словах українське керівництво задекларувало намір набути членство в НАТО. Відповідно до цієї Декларації і був ухвалений нинішній Меморандум".

В Україні нагадують, що ратифікація Меморандуму є логічним розвитком низки документів Україна-НАТО і було передбачено ще Планом дій "Україна-НАТО" за минулий рік.

Ліберальна імперія?
Водночас в Україні називають називають "необгрунтованою і в традиціях імперського мислення" критику російської Держдуми українських рішень щодо мовлення теле- і радіоканалами українською мовою.

Голова парламентського комітету з питань культури Лесь Танюк нагадав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що це вже не перщий казус, коли з Москви, навіть на рівні МЗС, лунали вказівки, як в Україні поводитися з українською мовою.

"Те, що ми ухвалили, відповідає міжнародним стандартам, - вважає пан Танюк. - Адже у нас є практично окупація українських теле- і радіо-каналів російською мовою. Найнебезпечніше, що російською мовою ведуться передачі не високого ґатунку, а всілякі шансони, блатні пісні. З нами російське телебачення чинить як з туземцями – побільше брязкотіння, галасу".

МЗС нічого не турбує
В МЗС України теж не поділяють російської стурбованості щодо рішень в Україні, посилаючись, зокрема, на позитивні відгуки на мовну ситуацію в Україні з боку міжнапроних органівзацій.
Речник МЗС Маркіян Лубківський сказав: "Ми не поділяємо стурбованості російської сторони. Дискусія з мовного питання не була б на користь наших сусідів. Йдеться про те, що Україна здійснює свою національну політику у мовному питанні. З боку міжнародного співтовариства ми не маємо у цьому зв'язку яких-небудь зауважень".

Водночас чимало політиків каже, що українська влада використовує мовне питання напередодні виборів для збільшення свого авторитету серед тієї частини суспільства, яка критикує цю владу за закривання очей на русифікацію теле- і радіоканалів.

На думку багатьох аналітиків, попри певні кроки, проблема української мови досі не стала стратегією, а є поки тактикою, в той час як Москва придяляє політиці російської мови на пострадянських теренах стратегічне значення.