Марина Денисенко Бі-Бі-Сі, Лондон

Андерс Ослунд

Одним з них є Андерс Ослунд, радник українського уряду та працівник Фонду Карнегі у Вашингтоні.

Бі-Бі-Сі: Нещодавно Леонід Кучма підписав указ про створення Державної акціонерної компанії "Енергетична компанія України". Метою створення такої компаній Леонід Кучма називає підвищення ефективності функціонування електроенергетики, а до її складу увійдуть усі активи галузі, які досі не було приватизовано. Як би ви прокоментували це рішення?

Андерс Ослунд: Це не має жодного сенсу, якщо державна компанія і так погана, то мати держану монополію - ще гірше. Я не бачу жодного сенсу, окрім як зміцнення влади та отримання коштів від приватизації. Причина може бути також у тому, що за такої форми державної власності з об'єктів електроенергетики можна витиснути більше грошей.

Бі-Бі-Сі: Тепер, коли український уряд нарешті прийняв рішення не використовувати нафтопровід Одеса-Броди в європейському напрямку, чи буде, на вашу думку, спроба з боку Росії, яка так довго лобіювала за реверс, покарати Україну?

Андерс Ослунд: Якщо подивитися на Росію, то за реверс лобіювала одна компанія, ТНК-BP. А головною проблемою цієї компанії в Росії є те, що вона не має нафтошляхів, які б виводили її нафту поза межі Росії. Вони змушені експортувати залізницею, що дуже дорого.

Проблема Одеси-Бродів полягає у тому, що за три роки від часу свого завершення вона так і не була використана. Тепер економічне використання цієї гілки полягатиме у прогоні нафти до Польщі. Але якщо подивитися та дистанції, йдеться про нафту "Шеврону" з Казахстану, яка спочатку перевозитиметься до Чорного моря, потім морем до Одеси, і потім нафтопроводом - до Плоцька. Тим часом Балтійське море перенавантажене російською нафтою.

Бі-Бі-Сі: Питання Одеси-Бродів отримало сильне політичне забарвлення. Наскільки в діях ТНК-BP проглядає "рука Кремля"?

Андерс Ослунд: Я думаю, що йдеться головно про приватні інтереси. Ця компанія не є політизованою, і в результаті, має гарні стосунки з Кремлем. А тому Кремль працює на захист інтересів ТНК-BP, точно у такий самий спосіб, як будь-який інший західний уряд працює в інтересах своїх компаній.

Бо нафтовий ринок в Україні є конкурентним, це головно російські компанії, але вони конкурують одна з одною. Ціни на нафту в результаті знизилися в 2000 році, коли 4 російські компанії купили в Україні нафтопереробні заводи. Але аспект безпеки у цьому питанні явно перебільшений. Зрозуміло, що є політичний аспект безпеки, але що стосується енергетичної безпеки, то загроза їй перебільшена.

Бі-Бі-Сі: Але Одеса-Броди таки працюють на вирішення проблеми диверсифікації джерел енегропостачання України, зменшують її залежність від російських енегроносіїв. Погляньмо на Білорусь - події на енергоринку останнього часу показали, що Росія може жостко грати навіть по відношенню до неї.

Андерс Ослунд: Проблема з Білоруссю полягає ось у чому: якщо ви візьмете, наприклад, газ, то Білорусь платить за російський газ стільки ж, стільки Смоленська область Росії - 29 доларів за тисячу кубічних метрів. Тоді як Україна платить щось біля 60 доларів.

Білорусь і надалі отримує газ за субсидованими цінами, тоді як Україна платить практично ринкову ціну, а тому вона набагато незалежніша від Росії. Саме субсидії роблять Білорусь залежними, а не її географічне положення.

Бі-Бі-Сі: Економіка Україна довгий час потерпала від економічної нестабільності. Останні пару років в Україні триває економічне зростання, хоча політична ситуація і надалі лишається нестабільною, а з наближенням виборів вона лише ускладнюватиметься. Складається враження, що відбувається рух за інерцією, як ви гадаєте?

Андерс Ослунд: Я думаю, що так. Насильніше враження від поїздок до України, коли ти потрапляєш на промислові підприємства - бачиш неймовірне економічне зростання. І це конкуретні підприємства. Подивіться на дніпропетровські і донецькі підприємства, на бізнес-групи, як ними володіють, вони вже не олігархічні групи, політично і економічно вони конкурують. Ситуація в сенсі розвитку конкуренції виглядає незрівнянно краще.

Андерс Ослунд: Підіть в будь-який супермаркет в Україні - і ознаки цієї конкуренції перед вами: кожного виду товарів, чи пиво, чи йогурт, чи шоколад - по чотири-п'ять брендів. І нарешті - держава забралася геть з багатьох сфер бізнесу.

Велику роль відіграло запровадження патентів для дрібних підприємців, коли фіксована сума, що дозволяє займатися комерційною діяльністю, платиться усього раз. Тепер в Україні - мільйони незалежних підприємців, завдяки чому - конкуренція на ціновому ринку. У цьому сенсі ситуація в Україні набагато краща, аніж в Росії, яка на перший погляд виглядає багатшою, ринкова струткура в Україні виглядає кращою і вона обіцяє велике економічне зростання і надалі.