Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Ольга Макарчук для Бі-Бі-Сі, Київ

Кошти від Євросоюзу

У вівторок Євросоюз зобов’язався надати Україні 117 мільйонів євро на втілення протягом наступних двох років програм із ядерної безпеки. Відповідну угоду підписав комісар ЄС у закордонних справах Кріс Паттен і заступник міністра палива та енергетики України Олександр Светелик.

На завершення свого візиту до України пан Паттен відвідав Чорнобильську атомну електростанцію, на вирішення існуючих проблем якої раніше Єврокомісія надала понад триста мільйонів євро.

Аби уявити собі обсяг коштів, які Євросоюз надасть Україні протягом наступних двох років на проекти з ядерної безпеки, достатньо сказати, що це більше половини тієї суми, яку Єврокомісія в цілому витратила на ту галузь з 91-го по 2002 роки. 44 мільйони з них піде на потреби Чорнобиля, а саме – на спорудження там комплексу з переробки радіоактивних відходів. Все інше – головно на модернізацію реакторів, які добудовуються на Рівненській і Хмельницькій АЕС.

Половина з виділених Євросоюзом коштів піде на Чорнобиль

Останнє питання є більш проблемним для України й Європи, ніж Чорнобиль, де триває виведення з дії трьох реакторів. Після аварії на ЧАЕС Європа взяла на себе певні зобов’язання щодо добудови компенсуючого 2-го реактору на Хмельницькій та 4-го на Рівненській атомній. Кошти на ту добудову мав виділити Європейський банк реконструкції та розвитку, який два роки тому оголосив про готовність надати Україні 215 мільйонів доларів США. Проте, сторони не дійшли згоди щодо умов кредиту й переговорний процес затягнувся.

Комісар Євросоюзу

Сподіваюся, ми зможемо досягнути домовленостей між Європейським банком реконструкції та розвитку й урядом України щодо створення компенсуючих потужностей на Хмельницькому-2 та Рівне-4

Кріс Паттен

Президент України Леонід Кучма нещодавно заявив, що Київ все ще сподівається на кошти ЄБРР, хоч і не розраховує на них, тому вестиме добудову самостійно. Участь Євросоюзу в тій добудові радше скромна й обмежується лише контролем ядерної безпеки тих реакторів. Проте, Єврокомісар Кріс Паттен, окрім підписаної у вівторок угоди щодо надання Україні 117 мільйонів євро на ядерну безпеку, дав Україна надію на додаткові кошти від Брюсселю. Він зазначив: “Сподіваюся, ми зможемо досягнути домовленостей між Європейським банком реконструкції та розвитку й урядом України щодо створення компенсуючих потужностей на Хмельницькому-2 та Рівне-4, і що ті потужності відповідатимуть найвищим стандартам безпеки. Аби досягти тієї мети, ми готові надати більшу допомогу.”

Україна прагне більших європейських вливань у добудову своїх реакторів

На необхідності більших вливань з європейського боку в питанні добудови реакторів наполягає й українське МЗС. Його глава Костянтин Грищенко під час зустрічі з Єврокомісаром Крісом Паттеном наголосив на тому, що потужності Єврокомісії є набагато більшими, й Київ не зупиниться на запропонованих Брюсселем коштах.

Деякі аналітики погоджуються з позицією українського міністра й уважають, що Євросоюз взагалі міг би долучитися до самого процесу добудови, який, на їхню думку, є важливішим від приведення оновлених реакторів до європейських стандартів безпеки. Натомість, експерт із енергетичних питань українського Центру політичних і економічних досліджень імені Разумкова Володимир Саприкін вважає таку позицію хибною, оскільки, на його думку, Євросоюз у вівторок виділив Україні той максимум фінансів, на які взагалі може розраховувати Київ, який не є бодай кандидатом на вступ до ЄС: “Це реальна підтримка української ядерної енергетики. Тут не варто плутати Єврокомісію та Європейський банк реконструкції й розвитку. Це дещо різні установи і різні можливості. Україна не є навіть кандидатом на членство в ЄС. Тобто, ця допомога дружня. Вимагати від Єврокомісії мільярдів за сьогоднішніх умов неможливо.”

Експерт Центру імені Разумкова

Тут не варто плутати Єврокомісію та Європейський банк реконструкції й розвитку. Це дещо різні установи і різні можливості. Україна не є навіть кандидатом на членство в ЄС. Тобто, ця допомога дружня. Вимагати від Єврокомісії мільярдів за сьогоднішніх умов неможливо

Володимир Саприкин

Експерт Центру Разумкова Володимир Саприкін додає, що якщо Україна все ж має намір вимагати більше грошей від Брюсселю, вона має надати тому чітке економічне обґрунтування. Проте, експерт упевнений, що того треба радше вимагати від ЄБРР, аніж від Євросоюзу, який регулярно з 92-го року надає Україні кошти на програми щодо ядерної безпеки. Переговори з Банком реконструкції та розвитку з літа поточного року не рушають з місця, й деякі оглядачі з енергетичних питань взагалі загубили віру в надання ЄБРР кредиту Києву.

Європейський банк реконструкції та розвитку

Український експерт: кошти від ЄБРР Україна отримає, питання - коли і скільки

Експерт Центру Разумкова Володимир Саприкін налаштований більш оптимістично й прогнозує, що кошти будуть, щоправда, значно менші.

“Кошти Україна від ЄБРР отримає, проте, питання коли і яку суму. Безумовно, вже не ту значну, яка була на першому етапі переговорів. Сьогодні ми були б раді й меншій сумі. Є деякі зобов’язання західних інституцій щодо добудови двох ядерних блоків в Україні. Я вважаю, що вони свої зобов’язання виконають.”

Тим часом, доки європейські структури вагаються щодо надання кредиту на добудову двох енергоблоків Рівненської і Хмельницької атомних, Україна потроху завершує те спорудження самотужки. Нещодавно президент української компанії „Енергоатом” Сергій Тулуб заявив, що обидва блоки будуть завершені вже в другій половині 2004 року.