|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Донецькі події - поштовх до кризи?
Опозиція у вівторок знову блокувала роботу парламенту, домагаючись звіту керівників правоохоронних органів про події у Донецьку 31 жовтня. Однак жодна із дев'яти фракцій і груп парламентської більшості не підтримала опозиції. Не мали успіху і спроби спікера Володимира Литвина розблокувати сесію. Він закрив засідання ще вранці, не сказавши, як діятиме далі. Події у Верховній Раді дали привід опозиції для прогнозів про затяжний характер парламентської кризи. Більшість не погодилася на компроміс Більшість була переконана, що опозиціонери використають трибуну передусім у виборчих цілях, зважаючи на те, що сесія парламенту транслюється по радіо. Аргумент фракцій більшості був таким: ми ж не можемо обговорювати все, що відбуватиметься із кожною політичною силою у тому чи іншому регіоні. Лунали також пропозиції з'ясовувати стосунки окремо фракціям "Наша Україна" і "Реґіони України", членами якої є передусім представники Донецького реґіону. Самі донецькі вважають, як сказав депутат Василь Хара, що навіть рішення провести з'їзд блоку правої орієнтації у Донецьку "було провокативним". Опозиція не збирається поступатися
Вони пояснюють протистояння тим, що парламентська більшість отримала вказівку із адміністрації президента не йти на компроміс. Тому, як кажуть лідери опозиції, насправді це більшість блокує роботу Ради. "Наша мета - продемонструвати, що ті безчинства, що відбуваються у реґіонах, ведуть країну до драматичного сценарію. Ми не хочемо цього. Тільки публічний розгляд у Верховній Раді того, що відбулося у Донецьку, може дати відповідь, як не допустити такого розвитку подій в інших реґіонах і як зробити так, щоб цей сценарій не став панівним в Україні", - сказав журналістам Віктор Ющенко. Версії опозиціонерів Опозиція вважає, що влада втілює широкомасштабний сценарій політичної дестабілізації як у парламенті, так і в цілому у державі і що донецькі події - ще одне тому підтвердження. Мета, як на їхню думку, це підготувати ґрунт для дискредитації опозиції і можливих її кандидатів у президенти і, як наслідок, - забезпечити перемогу на виборах представника провладних сил. А Юлія Тимошенко каже і про ще одну ціль, що переслідувалася владою, - посварити керівника уряду Віктора Януковича із Віктором Ющенком, аби не допустити у майбутньому їхньої співпраці на президентських виборах. Юлія Тимошенко вважає, що цей план вже зреалізовано. Парламент заблоковано. Що далі?
Події у Донецьку та в парламенті спровокували розмови про те, що подальша дестабілізація може призвести, як мінімум, до заміни керівництва парламенту і, як максимум, - до розпуску парламенту. Можна припустити, що сьогодні більшість не була дуже задоволена діями спікера Литвина, який не виявляв жорсткості до вимог опозиції і шукав компромісу. Окрім того, через кілька днів крісло першого віце-спікера може виявитися порожнім, що також може дати мотиви для перегляду усіх трьох посад. Особливо якщо припустити, що хтось побоюється, що Володимир Литвин балотуватиметься на посаду президента. Владі, поза сумнівом, не потрібно кілька кандидатів у президенти від цієї самої влади. Щодо розпуску Верховної Ради - то такі припущення лунають лише від найбільш радикально налаштованих опозиціонерів. Серед більшості таких настроїв немає - або вони не виявляються публічно. Найближчі кілька днів будуть для депутатів украй напруженими: у середу Конституційний суд оголосить свій висновок стосовно одного із законопроектів про зміни до Конституції України; у четвер депутати мають голосувати за кандидатуру Геннадія Васильєва, який претендує на посаду генерального прокурора. Але опозиція запевняє, що заблокує роботу Ради знову. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||