Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Близькосхідний конфлікт - одне з найтриваліших протистоянь новітньої історії. Нижче подано думки учасників дискусії, що розпочалася з запитання про оцінку удару Ізраїлю по сирійській території. Тепер обговорення на цьому форумі припинено. Дякуємо всім, хто взяв у ньому участь.

witsa, Київ: Шановний Володимире Фрідман, цілком згодний з усіма чинниками, перерахованими в вашому останньому листі. Так, усе це саме так. Ізраїль самостійно вирішує свої проблеми. І на допомогу Росії йому не варто розраховувати. Росія суперничає зі США і готова підтримати хоч диявола, аби США стало гірше. Позиція Німеччини теж більш ніж зрозуміла, достатньо згадати слово "голокост" і ті гроші, з якими Німеччині довелося розпрощатися через це слово. Розраховувати на реальну допомогу можна і потрібно тільки від США та їх союзників. Але ця допомога буде реальною тільки в випадку, якщо допомогти Ізраїлю для США буде вигідно. Аналогічна ситуація і з Британією, і з Туреччиною. Що зараз потрібно США? Припинити партизанську війну в Іраку. Що потрібно Туреччині? Досягти прийнятного вирішення курдської проблеми. І інформація про наявність в Сирії організацій, що провадять антиізраїльські дії, і для США, і для їх союзників буде байдужа. Але їхня байдужість одразу зникне, щойно ізраїльтяни нададуть їм конкретні факти участі Сирії та організацій, що функціонують на її території, в процесах, що відбуваються на території Іраку. Саме для отримання такої інформації і слід було використати знання про базу в Сирії. Звідки там люди, хто вони, чого їх навчають, куди вони йдуть після навчання, на чиї гроші їх навчають. Після знищення цієї бази все це вже не видається можливим.

Шановний Роман Захарій-Кухарський: Іслам не має відношення до процесів, що відбуваються в свтіт - так само, як і всі інші релігії планети. І араби, або ж мусульмани, християни або ескімоси, теж не мають до цього відношення. Просто нині є люди, які мають достатньо фінансового, ідеологічного та іншого впливу і безсоромно використовують іслам. І не тільки іслам, до речі.

Але цілий жах ситуації полягає в тому, що з обох боків у конфлікту беруть участь цілком нормальні, часто гарні і навіть дуже гарні люди. Але це ніяк не заважає їм вбивати одні одних.

Щодо позиції сатмарських хасидів, то сказати, що все неправильно або погано - набагато простіше, ніж спробувати допомогти своєму народу, своїй країні. Все що завгодно можна довести до абсурду, в тому числі і віру.

Володимир Фрідман, Ізраїль: Пане witsa, я в основному погоджуюсь з Вашим останнім листом. Я абсолютно не вважаю, що ізраїльский уряд завжди правий і ніколи не помиляється. Але все-таки не вважаю помилкою цей удар по табору терористів на території Сирії. Було б дуже добре, якби всі цивілізовані країни разом боролись проти терору. Але, як показали події перед війною в Іраку, Захід розколовся. Частина країн НАТО (особливо Франція і Німеччина) не підтримали США, або підтримали недостатньо. Уряд Великобританії на чолі з Тоні Блером повівся дуже достойно, але який шалений натиск всередині країни йому довелось витримати. Туреччина повелася дуже недостойно. Взагалі дух Мюнхену сильно відчувається на сучасному Заході. Я вревнений, що розвідки США, Великобританії, інших країн Заходу мають достатню інформацію про табори терористів на території Сирії (в тому числі і від Ізраїлю). Але втрати в Іраку, опозиція з боку деяких європейських країн і Росії, натиск з боку арабських країн, вибори... Отож і доводиться Ізраїлю питання своєї оборони вирішувати в основному самотужки, деколи помиляючись, але в основному - ні.

Анатолій, Німеччина: От і надійшло реальне підтвердження того, про що я вів мову дещо раніше: в промові на Всвітній ісламській конференції прем'єр-міністр Малайзії фактично оголосив війну всьому цивілізованому неісламському світу. Тому саме час припинити бузглузді розмови про приимирення: його ніколи не буде. Нашому світу потрібно об'єднуватися і відповідати на виклик. У майбутньому немає місця для двох подібних протилежностей. Особисто я - за те, щоби залишився наш, а не їхній світ. А ви?

Роман Захарій-Кухарський, Норвегія: Вельмишановний добродію Witsa, скажіть, будь ласка, чому ви вважаєте, що терористичним звіром став Іслам? Це далеко не правда, що всі араби та мусульмани ненавидять євреїв та Ізраїль (а тим більше Америку)!

Діалог?

Один з моїх добрих друзів - араб-сирієць, одного разу сказав: "Я нічого проти побожних євреїв не маю, а навпаки люблю таких". Проблема єврейського народу - безбожні євреї, які чинять багато лиха не лише для себе, але і для люду навколо.

У першій главі книги Ісайї написано: "Синів собі виховав і викохав Я, а вони здійняли бунт проти Мене! Віл знає свого власника, а осел ясла свого пана, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене..."

Нагадаю, що понад 60% єврейського населення Ізраїлю - атеїсти. Якось мій товариш запитав одного рабина в Швейцарії - чи має єврейський народ, який не дотримується законів Господніх Святої Землі, право жити на тій землі... А рабин заплакав і відповів: "Ні!"

Багато радянських євреїв (і неєвреїв, які себе називали євреями, купуючи паспорт з написом "єврей" на вулицях Москви), їхали до Ізраїлю "по ковбасу", на превеликий жаль. Багатьох такими виховала радянська атеїстична система, їм роками вдовблювали слова Леніна, що релігія - опіум для народу...

Саме це неєврейство і безбожність є причиною бід, які діються в Ізраїлі. І мені дуже прикро за таких людей мого роду. Сатмарська течія єврейських хасидів взагалі вважає державу Ізраїль великим гріхом проти Бога (хоча не заперечує право євреїв жити на своїй землі в Палестині). Сотні сатмарських хасидів в Ізраїлі відмовляються від будь-якої допомоги держави Ізраїль і не хочуть нічого спільного мати з цією державою...

A зацікавленість в Ізраїлі я пояснюю тим, що ви і інші мільярди людей змалку чують про Христа - на хресті якого недарма написали INRI (Ісус Назареянин Цар Іудейський) і про єврея апостола Павла, різних фарисеїв... Все християнство просякнуте єврейством у своїй суті. Без єврея не було би христииянства. І як люди, які називають себе християнами, можуть не любити євреїв? Не люблять вони євреїв - це означає, що не люблять вони одного з найбільших євреїв всіх часів - Христа. Це саме стосується і мусульман. Один мусульманин-таксист сказав мені: "Якщо я б не вірив у єврея Мойсея (Муса - одна з найголовніших постатей у Корані), не був би я мусульманином!"

witsa, Київ: Шановний Володимире Фрідман. Розгляньмо ситуацію з ударом ізраїльської авіації по об'єкту на території Сирії. Але розгляньмо не самий цей конкретний випадок, а результати його. Чого досяг Ізраїль цим ударом? З одного місця терористи перебралися на інше. Вочевидь, виявили і знищили ізраїльського інформатора в своєму середовищі. Вжили додаткових заходів безпеки. Розробили і здійснили операцію зі знищення американських представників у Палестинській автономії. Врахували набутий досвід і діятимуть ще обережніше і вправніше. Чи, на вашу думку, цей удар знищив інфраструктуру терору? Я вважаю, що він лише посилив терористів. Позаяк тепер у Сирії навіть ті, хто терор не підтримував, тепер будуть змушені примиритися з його існуванням, а, можливо, і підтримають його.

...поки стоїть Ізраїль, перевага - на боці людських цінностей. А якщо Ізраїль впаде, це буде передвістям дуже серйозних і навіть драматичних змін...

Володимир Фрідман, Ізраїль

А що, власне міг Ізраїль отримати від інформатора про розташування в Сирії подібного об'єкту? А дуже багато. Скажімо, скликавши таємну нараду представників Ізраїлю, США, Великобританії, Туреччини і надавши їм відомі матеріали, Ізраїль цілком міг розраховувати на розуміння проблеми з боку цих держав. Можна було б розробити спільні заходи з виявлення всієї інфрастурктури терору, пов'язаної з Сирією. І спільними зусиллями цілком можна було б вплинути на сирійське керівництво з метою припинення подібної діяльності. А зараз, на жаль, це не видається можливим, позаяк у Сирії вже знають про те, що інформація про дану організацію відома Ізраїлю, і вживуть усіх заходів, щоби всі сліди подібної діяльності зникли з поля зору ізраїльської розвідки. А немає доказів, і ще питання, чи підуть лідери США і Великобританії на надання дієвої допомоги в вирішенні цієї проблеми, особливо з огляду на наступні вибори в США.

Зрозумійте, нарешті, у вашої держави в руках був реальний аргумент для вжиття заходів - ви тільки надайте, скажімо, знімок табору бойовиків, зроблений з супутника, надайте інформацію ізраїльської розвідки, скажімо, на закритому засіданні Сенату чи Конґресу США. При цьому всі, хто сумніваються, зможуть самі побачити табір, що реально функціонує на сирійській території...

А зараз що - купка обгорілої глиняної цегли, яка не переконує навіть багатьох ізраїльтян? Просто "неперевершений успіх". І гірше за все те, що навіть зараз ви не хочете чи не можете навіть припустити думки про можливість помилки в діях ізраїльського керівництва. Як на вас, цього не може бути, бо цього просто не може бути. От тільки врахуйте, що брак гнучкості є ознакою серйозних проблем. Можете залишатися при своїй думці. Але я вважаю, що саме відсутність гнучкості заважає домогтися успіху в вирішенні цього вельми складного і болісного конфлікту.

Ілля Крічман, Німеччина: Щодо репліки пана Нікішова про те, що "Ізраїль - расистська держава". Знову вимушений підкреслити те, що він не знає фактів. Усі хто не є євреї, в тому числі - араби, які живуть в Ізраїлі, - мають ізраїльське громадянство та усі права, незалежно від національності та релігіі, - за винятком того, що вони не будуть поховані на єврейському цвинтарі.

В парламенті Ізраїля є депутати-араби. В школах діти арабів та євреїв навчаються разом. Такого стану у ставленні до євреїв немає в жодної з 21 арабських країн.

Те, що успіх залежить від знання державної мови, - стосується і євреїв, і не-євреїв. А юдаізм не має до цього ніякого відношення (за виключенням равіна або іншого релігійного діяча).

Різниця між прошарками суспільства існує, - але це не расизм, і вона має місце в багатьох країнах. Наприклад, в Німеччині "осі"-"весі" (східні-західні).

В останній репліці пан Нікішов вважає, що "араби та євреї не зможуть примиритися ніколи". Знову повернемося до фактів. В 40-70-х роках Єгипет та Йорданія, вкупі з Сирією, неодноразово нападали на Ізраїль під особистим керівництвом президента Насера та короля Хусейна. Тоді ніхто не мог уявити, що вони погодятся з правом Ізраїля на існування.

Насера змінив Садат, який в 1973 року знов напав на Ізраїль (війна Судного дня). Пройшов ще час, Садат та король Хусейн підписали мирні угоди з Ізраїлем.

Коріння зла не в народах, а в керівниках. Коли керівники Сіріі та палестинських арабів погодятся з правом Ізраїля на існування і припинять терор, тоді буде можливим мирне співіснування.

Анатолій, Німеччина: Світовий конфлікт між ісламським і неісламським світом уже давно розпочався, і Ізраїль цілий час свого існування перебуває на передньому краї. Якщо це ще комусь не зрозуміло, мені дуже шкода цю людину. Нехай засуджує Ізраїль і очікує, поки до нього додому прийдуть і розкажуть, як він має жити і чи має жити взагалі. Третього не дано. Простір між учасниками війни - не місце для прогулянок і виступів з зауваженнями.

Володимир Фрідман, Ізраїль: Повертаючись до питання - чи виправдані дії Ізраїлю проти Сирії: Якби Ізраїль завдав удару по мирному населенню цієї країни або по її збройних силах, то в першу чергу Сирія запросила б кореспондентів світових інформаційних агенств відвідати місце удару і інформувати світову громадськість про таке нахабство "ізраїльського агресора". Чому ж Сирія цього не зробила? Чи не тому, що Ізраїль справді завдав удару по таборах терористів?

witsa, Київ: Шановний Романе Захарій-Кухарський, на мій погляд ви помиляєтесь, твердячи, що Ізраїль не подобається всім. Так, дуже багатьом він справді не подобається. Але зовсім не всім. І духовне чи релігійне не є тому причиною. Все набагато простіше і страшніше.

Щодо Ізраїлю, ця держава окупувала чужу територію, вигнала звідти людей і чомусь дивується, що ті проти неї воюють...

Ірина Бойчук, Львів

Дві колосальні системи вели боротьбу між собою по всьому світу. І з волі долі Ізраїль вивявився в точці зіткнення їх інтересів. Після розвалу СРСР здавалося, що людські цінності переможуть. Проте місце вбитого звіра посів інший - і боротьба триває. І цілком природньо, що всі ті люди, які стояли на боці комуністичного звіра, тепер постануть на боці терористичного звіра. І, природньо, люто ненавидитимуть Ізраїль. Позаяк поки стоїть Ізраїль, перевага - на боці людських цінностей. А якщо Ізраїль паде, це буде передвістям дуже серйозних і навіть драматичних змін по всьому світі.

Те, що зараз відбувається в Ізраїлі, після його падіння пошириться цлим світом, стане щоденною рисою повсякденного життя всіх нині цілком благополучних держав. Саме це і зумовлює таку зацікавленість тим, що відбувається в Ізраїлі і довкола Ізраїлю.

Можна лише захоплюватися мужністю ізраїльтян, які вперто будують свою державу

Олександр Клименко, Київ

Роман Захарій-Кухарський, Норвегія: А чи наважився хтось відповісти на запитання: чому одна з найменших крихітних держав у світі (Ізраїль), оточена Мертвим морем (де жодна жива істота не живе) і пустелями у Неґев (де задихнешся від спраги і спеки), і вода - одна з найсуттєвіших проблем, з населенням 4 мільйони (нагадаю, що в Україні - 47 мільйонів) - посідає перші місця шпальт найголовніших видань, новин, заголовків?

Чому всім ця держава так не подобається? Відповідь лежить у релігійному і духовному плані, і її треба шукати у духовних писаннях...

Ізраїль діє так само як Штати - бачать, що все їм з рук зходить, от і творять, що хочуть, не думаючи про те, що діють так само як і терористи тільки мають в арсеналі всю військову техніку і міць

Ігор, Львів

Петро, Одеса: Конфлiкт мiж Iзраiлем та Палестиною буде ще дуже довго, тому що є дуже багато кiл, зацiкавлених в цьому.

witsa, Київ: Шановний Володимире Фрідман: Якби Ізраїль використовував методи, застосовувані Росією в Чечні, то Ізраїль вже давно припинив би своє існування. Оскільки на озброєнні в палестинців були б ізраїльські зброя і боєприпаси, а також усі ізраїльські секрети, продані найманцями. Але Ізраїль не Росія, а тому є надія, що йому вдасться гідно вийти з ситуації, що склалася. А з Сирією в Ізраїлю дійсно вийшла дуже серйозна і, я навіть сказав би, непростима помилка. Ну, неправий Ізраїль у цьому питанні. Кажете, штаби терористів там? Так США в Іраку теж щодня страждають від терористів - і штаби цих терористів теж десь розташовані. Невже ж було не можна поділитися інформацією зі США і накреслити спільні плани з ефективного вирішення цього питання? Не марний одноразовий булавковий укол, а комплексне і ефективне вирішення проблеми.

Володимир Фрідман, Ізраїль: Шановний пане Witsa: У своїй відповіді пану Дмитру Каневському ви просите назвати вихід на ізраїльский сайт українською мовою і висловлюєте припущення, що такого немає. Дійсно, на жаль, не існують ізраїльскі сайти на українській мові; не існують ізраїльскі сайти ще на десятках (а можливо - сотнях) мов народів світу. Причина банальна - не вистачає грошей. Економічна криза (а вона в Ізраїлі відчувається завдяки терору набагато сильніше, ніж в інших розвинених країнах) привела до того, що Ізраїль заради економії скорочує навіть військовий бюджет; скорочуються витрати на дипломатію, навіть довелось закрити посольство у Мінську. Мені особисто здається, що навіть на англійській мові Ізраїль не достатньо освітлює свою політику.

Це дуже прикро, але (парадокс) - я бачу в цьому і позитивний момент. Мабуть, ви зі мною погодитесь, що якщо дві країни перебувають у конфлікті, то офіційна інформація кожної з цих країн буде доводити, що саме ця країна права. Людина, що захоче отримати об'єктивну інформацію про конфлікт, буде з недовірою ставитися до інформації обох сторін. На мій погляд, набагато краще шукати інформацію з нейтральних джерел - найкраще з тих, в яких є репутація солідних і об'єктивних.

І мечеть, і храм на Храмовій Горі збудовані одному і тому ж Богу

Роман Захарій-Кухарський, Осло, Норвегія

Коли я ще був радянським громадянином і жив у Львові, то в умовах тоталітаризму, "свободи слова" по-радяньски все-таки отримував об'єктивну інформацію про події в країні і у світі. Для цього доводилось слухати радіо на коротких хвилях (це була мука, "глушилки" працювали безбожно). Коли не вдавалось слухати на російській чи українській, я слухав на польскій або словацькій, але все-таки інформацію отримував. Тому мені дивно чути, що у ХХІ сторіччі у центрі Європи важко отримати об'єктивну інформацію, бо, бачите, в Ізраїлі нема сайтів українською мовою, а українські ЗМІ контролюються російським капіталом.

До речі, хоч в Росії продовжується наступ Кремля і Лубянки на свободу слова, там ще є об'єктивні джерела інформації (наприклад, "Ехо Москви"). І українській журналістиці пора здобувати репутацію об'єктивної, а не повторювати брехню сусловських часів.

А терористка, яка скоїла свій страшний злочин у Хайфі, дійсно, прийшла не з Сирії. Але штаби терористичних організацій, які планують і організовують ці злочини, здебільшого квартирують на території Сирії і Лівану (причому ті, що на території Лівану, теж контролюються Сирією). Агенти-бойовики, підготовлені в таких "тренувальних" центрах, через територію Йорданії просочуються до Палестинської автономії і там відшуковують кандидатів у терористи-смертники.

Після відповідної психологічної підготовки фанатики-смертники і скоюють свої злочини. На превеликий жаль, Сирія в цій великій війні, яку веде цивілізоване людство зі світовим терором після 11 вересня 2001 року, знаходиться по іншу сторону фронту.

З формальної точки зору скарга Сирії до ООН виглядає комічно. Сирія, на відміну від Єгипту і Йорданії, не захотіла підписати з Ізраїлем мирний договір. Ізраїль пропонував це Сирії кілька разів і був готовий в обмін на мир повернути ій Голанські висоти. Нагадаю, що Сирія втратила Голанські висоти внаслідок поразки у агресивній війні, яку розпочала проти Ізраїлю разом з Єгиптом і Йорданією.

Тому формально Сирія перебуває у стані війни і не повина плакати. Але, повторюю, ізраїльська авіація завдала удару по табору бойовиків не тому, що війна формально не закінчена, а тому, що з території Сирії продовжується терористична війна проти Ізраїлю.

І ще одне зауваження: якби Ізраїль вів війну проти терору тими методами, які використовує Росія у Чечні, від Палестинської автономії залишились би "ріжки й ніжки". Але Ізраїль - країна демократична, країна, де поважають права людини, і тому так важко боротися з терором (а не тому, що ізраїльська розвідка неправильно інформує уряд).

Олег Нікішов, Київ: Нажаль, араби та євреї не зможуть примиритися ніколи. США завжди підтимують Ізраїль (завдяки впливовій частці євреїв в Америці), а принципи демократії кожен витлумачує по-своєму. Приборкана та вкінець збандитизована Росія вже не має бажання активно втручатися в процес врегулювання конфлікту. Занадто теплі та прибуткові стосунки налагоджено з Ізраїлем. Мафія інтернаціональна! Тобто - деслов'янізована, дегерманізована і т.д.

Роман Захарій-Кухарський, Осло, Норвегія: Я думаю, що дискусія про єврейсько-арабський конфлікт часто набуває "радикального" забарвлення, коли висловлюються думки антисемітів (або, точніше сказати" -"антиєвреїтів", адже араби теж семіти) або принципово настроєних "анти-арабітів". Це саме стосується українсько-єврейських стосунків з історичного погляду, де часто нав'язуються погляди, що всі українці -"антисеміти", а всі євреї - "українофоби".

Я думаю, що не варто звинувачувати людину тільки через те, що вона народилася українцем чи євреєм, арабом чи ізраїльтянином. Люди - всюди люди, з тими самими почуттями, хвилюваннями, зацікавленнями і надіями... Треба пам'ятати про це, коли українець стикається з євреєм, - чи єврей з українцем - що він чи вона зустрічає в першу чергу людину, а не єврея чи українця чи араба.

Я підтримую погляд журналіста Ізраеля Шаміра про можливість збудувати спільну державу Ізраїль, де і араби, і євреї були би ізраїльтянами. Адже і мечеть і храм на Храмовій Горі збудовані одному і тому ж Богу. Пам'ятайте, що Аллах=Ел, Елогім.

Андрій, Альберта, Канада: A давайте розглянемо проблему так, як вона є, і будемо дивитися на основний факт: ізраїльська держава була створена, перш за все, не зовсім легально, або, інакше кажучи, завдяки Великобританії, яка вирішила, що це можна зробити тільки за рахунок того, що Палестина була в тодішній час одна з колоній. З яких пір одна країна може поділити другу на дві і заселити одну з них зовсім іншою нацією?...

witsa, Київ: Шановний Дмитре Каневський, Хайфа-Львів: Вам має бути відомо, що коли контрольний пакет акцій ізраїльської газети належатиме палестинцю, така газета навряд засуджуватиме дії палестинців. Саме це характерно для українських ЗМІ, контрольованих російським капіталом. Тому не варто дивуватися їх антиізраїльській скерованості. Буду вельми вам вдячний, якщо ви дасте мені вихід на ізраїльський сайт, зроблений українською мовою, який доводить до українців інформацію про близьькосхідний конфлікт. Боюся, що такого сайту просто немає. Ізраїль взагалі не приділяє належної уваги інформаційній політиці. Матеріали можна взяти або в Бі-Бі-Сі, або на російських сайтах. І якщо Бі-Бі-Сі, як мінімум, намагається ббути об'єктивною, то російськи сайти, на жаль, не завжди. І чого ж ви хочете, якщо навіть популярні ізраїльські сайти використовують інформацію, отриману з російських сайтів? Якщо Ізраїль зацікавлений у тому, щоби його дії були зрозумілі людям з інших країн, він має звернути увагу на інформування цих людей зрозумілою їм мовою. А інакше для отримання інформації вони будуть просто змушені користуватися іншими джерелами.

Анатолій, Німеччина: Браво, пане Нікішов! До цього питання у Вас справжній ленінський, чисто класовий підхід!

witsa, Київ: Шановний пане Володимире Фрідман, Ізраїль: Я не беруся твердити, що Сирія винна чи не винна в тих трагічних подіях, що відбуваються в Ізраїлі. Однак терористка, яка скоїла свій страшшний вчинок у Хайфі, прийшла не з Сирії. А удар Ізраїлю було завдано по сирійській території. При цьому Ізраїль не надав для преси жодних доказів, що Сиирія має до цього якесь відношення. Казати можна все, що завгодно, але це залишається особистою думкою того, хто це каже. Ви твердите, що ізраїлське керівництво уважно досліджує дані розвідки і контррозвідки - цілком можливо. Однак у достовірності цих даних виникають сумніви. Особливо з огляду на те, що найкраща в регіоні ізраїльська армія нічого не може вдіяти з купкою відщепенців, які в усьому їй поступаються. Різниця в силах і засобах настільки велика і очевидна, що пояснити ці неуспіхи можна лише помилками в тактиці і стратегії Ізраїлю. Уже намагалися домовитися мирно, вже намагалися відмежуватися муром, зараз - спроба застрашити Сирію. Але дайте відповідь самому собі, чесну відповідь: є успіхи? Чи успіхів немає? Мені боляче дивитися, як гинуть невинні люди з обох боків. І, на мій глибокий жаль, схоже, що це триватиме.

Олег Нікішов, Київ: Дякую за можливість публічно дискутувати. Не варто винуватити українські ЗМІ в антиізраїльських матеріалах. Таких просто НЕМАЄ! Відомо - з яких причин. А те, що Ізраїль - расистська держава, на собі відчувають не лише араби, а й євреї-вихідці з так званих бідних країн, а також - євреї-вихрести. Попитайте у них самих: Чи можуть вони досягти успіху в цій країні без знання державної мови - івриту, та без юдаїзму?

Спостерігач, Київ: Верхівці палестинців мир не потрібен. Вони успішно і довго паразитують на подачках низки багатих арабських/мусульманських країн, які, разом з просуванням "панарабської/панісламської" ідеї, ще й унебезпечують себе від виникнення можливих внутрішніх проблем, зокрема - за участі палестинських або інших радикальних ісламістських рухів та течій.

Вважаю дії Ізраїлю по самозахисту виправданими, оскількии йдеться про саме існування цієї держави і нації, з якими палестинці, від часу відтворення Ізраїлю рішенням світової спільноти, не бажають змиритися. Як би почувався кожен з вас, якби хтось з ваших сусідів ставив собі безкомпромісну стратегічну мету "скинути" всю вашу сім'ю/народ "у море"/знищити?

Анатолій, Німеччина: Тарасу, Київ. Так звані палестинці могли користуватися всіма правами з моменту проголошення ООН багато років тому двох держав - арабської і єврейської. За ці права зовсім не потрібно було "боротися", вони були вже надані. Це можна знайти в будь-якій історичній літературі. Однак арабів не влаштовував самий факт існування єврейської держави і вони розпочали низку війн з метою її знищення. Не заспокояться - страждатимуть і далі.

Роман, Київ: Однозначно оцінити дії Ізраїлю важко, не маючи під руками реальних фактів. З точки зору чинного міжнародного права, якщо вірити вказаним у ЗМІ фактам, якщо удар було завдано по базах бойовиків, такі дії мають розглядатися як правомірні. Ізраїль діяв винятково з метою захисту своїх територіальної цілосності і суверенітету. Сирія ж порушує основоположні принципи міжнародного права, підтримуючи Хамас тощо. Такі дії не можуть бути розцінені інакше, як агресія проти Ізраїлю. Така поведінка арабскої держави має припинятися адекватними заходами з боку Ізраїлю.

Олег Нікішов, Київ: Дякую пану Іллі Крічману за надану інформацію. Так, я сам захоплююся працелюбністю та звитягою тих, євреїв, котрі спромоглися серед пустелі зробити квітучу країну. Не їх засуджує прогресивне людство, а зграю фінінсистів, військових яструбів та юдейських клерикалів, які заради своїх амбіцій здатні витворити що завгодно. Можливо і застосувати ядерну зброю.

Ілля Крічман, Німеччина: Деякі учасники дискусії послуговуються принципом –"не знав, не чув, але впевнений". Олег Нікішов з Києва вважає, що Ізраїль є винуватцем конфлікту, але з чотирьох воєн Ізраїль почав лише одну (6-денну), і ту під загрозою нападу трьох арабських держав. Олег також пише, що "семітські народи не мають майбутнього." Спробуй, Олег, поїхати в Ізраїль, подивитися на рівень виробництва та сільського господарства, порівняй із станом в Україні і потім роби висновки про те, хто має майбутнє. РоманП пише, що Ізраїль... не дотримується резолюцій ООН, але 30 років жодна з 21 арабських країн не визнавали базової резолюцію ООН про створення єврейської та арабської держав. Інші арабські країни так і не визнали взагалі право Ізраїля на існування. В тому числі й Сирія, яка неодноразово нападала на Ізраїль, відмовляється підписати договір про мир з Ізраїлем і формально перебуває у стані війни, тому, як це не парадоксально, але навіть офіційно удар по Сирії не порушує міжнародного права. Тарас з Києва пише, що ізраїльській владі слід визнати Палестину як незалежну державу і не втручатися у її справи..." Майже так вона і зробила в Осло і далі, але палестинці замість розбудови держави вдавалися до терактів. Ірина Бойчук каже, що коли буде Палестинська держава, армія, поліція і всі структури, тоді припиняться теракти..." Так це вже було – автономія з озброєнною поліцією (чисельнішою ніж в Ізраїлі), так вони (поліція) замість боротьби самі теракти і робили. Ті, хто в усьому звинувачують Ізраїль - або не знають фактів, або просто не мають сорому!

Олександр, Україна-США: Лише хочу зауважити, що, як тільки вчергове зажевріє надія на мир, то зрив надії приходить не з Ізраїлю, а від терористів, бо все починається вже стандартно: бомбовий напад - відповідь, але аж ніяк не навпаки.

Володимир Зінченко, Городище: Сторонам конфлікту треба позбутися одного гріха - ідолопоклонства. У тому, що існує конфлікт - вина двостороння. Тут мури не допоможуть.

Ярослав Березовський, США: Ізраїль має повне право захищати своїх громадян та кордони. Проте він також має визнати виправданість і законність прагнень палестинців до незалежної палестинської держави на Західному березі та у Газі. Натомість усі ізраїльські уряди ігнорували прагнення палестинців і робили усе можливе, щоб ускладнити, сповільнити і запобігти створенню Палестинської держави, одночасно розширюючи єврейські поселення на окупованих територіях. Ізраїльське керівництво має звинувачувати лише себе за сьогоднішні трагічні наслідки. Рішення конфлікту дуже просте – негайно визнати палестинську державу, забрати поселення з окупованих територій і виплатити відшкодування палестинцям, майно яких конфіскував Ізраїль. США значною мірою несуть відповідальність за теперішнє становище, оскільки підтримують і фінансують підступні та несправедливі дії Ізраїлю щодо палестинців.

Валерій Кочетов, Одеса: Дії Ізраілю виправлані і є необхідними для безпеки своїх громадян. Єдина можливість винищити тероризм - негайне фізичне знищення терористів і тих, хто іх підтримує. Світовій громадськості, ООН, ЄС та американським урядовцям треба піднімати галас не з приводу дій Ізраялю, а з приводу чеченського геноциду Росії, яка винищує до ноги цілий народ. Не заважало б світовому співтовариству проявити співчуття, не словами, а справами і народу України, який потерпає від винищення владою 5 мільонів людей. От тут би проявити принциповість! Дійсно макіавелівська політика довкола кількох знищених терористів гвалт на весь світ, а про п'ятимільоне скорочення української громади ні пари з вуст.

Андрій Полюга, Лондон: Ізраїль має повне право і повинен захищати свої території, та забезпечувати безпеку своїх громадян. І якщо протилежна сторона не хоче прислухатися до слів демократичних звернень і переговорів - нехай слухає музику ракет. Це, перш за все, - питання національної безпеки.

Дмитро Каневський, Хайфа-Львiв: Спостерiгаючи за дискусiєю на сайтi укотре переконуюся, що чимало людей як в Українi, так i за її межами, iгнорують очевидні факти і не здатнi на об'єктивну оцiнку подiй на Близькому Сходi. Публiкацiя вiдверто антиiзраїльських матерiалiв стала традицiєю для деяких українських ЗМI, проблема лише полягає в тому, що матерiали здебiльшого передруковуються з росiйських iнтернет - видань i дуже часто не вiдповiдають дiйсностi. Проблема у тому, що значна частина учасникiв цiєї дискусiї хворобливо белемоче про те, що "Iзраїль в усьому винний" при тому не наводячи жодної аргументацiї такого твердження, що лише змiцнює думку про те, що свiт i надалi залишається антисемiтським. Щодо самого стрижня конфлiкту, то на мою думку, миру помiж iзраїльтянами та палестинцями не настане нiколи. Для цього просто не iснує жодних передумов. Анi полiтичних, анi культурних, анi релiгiйних. Той, хто вважає,що цей конфлiкт можна вирiшити зброєю - помиляється. Той, хто вважає, що його можна припинити за допомогою дипломатiї - помиляється удвiчi. Той же, хто намагається розглядати подiї, застосовуючи принципи захiдноєвропейського права, просто не розумiє, що Палестинська Автономiя є корумпованим, антидемократичним утворенням пiд контролем диктатора та його команди. Так само недоречно виглядають заяви про "окупацiю iстинно палестинських земель". Але в такому разi, прошу менi пояснити, що воно таке? Бо не пригадую з iсторiї iснування окремого палестинського народу, не пригадую, що мав вiн колись свою столицю, державу, прапор, поетiв, героїв...Чи не це робить народ народом? А ще мало хто знає про те з якою неприязню держави Перської затоки ставляться до палестинцiв, вважаючи їх натовпом бандитiв та нероб. Палестинська проблема використовується арабським свiтом як iнструмент боротьби з Iзраїлем. Юрковi зi Львова хочу нагати про те, що методами вирiшення конфлiктiв Сталiна та Гiтлера були побудови концтаборiв, масовi репресiї та Голодомор. Тому перед тим як щось казати, варто спочатку подумати.

Тарас, Київ: На мою думку, ізраїльській владі слід визнати Палестину як незалежну державу і не втручатися у її справи у майбутньому. Це вже набридло: самі зайняли арабські території у минулому столітті ще й диктують свою політику. Якби єврейський народ прагнув миру, він би погодився на певний компроміс з палестинцями, котрі ведуть боротьбу за власну свободу та права.

Ігор, Львів: Я вважаю, що такi дiї Iзраїлю, як удар по територiї незалежної країни Cирiї, не можуть бути виправданi навiть останнiм терористичним актом в Xaйфi. Які би не були ті всі Арабські держави, але обстрілювати Сірію немає права ніхто. Це той самий тероризм тільки більших розмірів. Ізраїль діє так само як Штати - бачать, що все їм з рук зходить, от і творять, що хочуть, не думаючи про те, що діють так само як і терористи тільки мають в арсеналі всю військову техніку і міць.

Оксана Клименко,Київ: Можна лише захоплюватися мужністю ізраїльтян, які вперто будують свою державу - в умовах, коли в кожній кав'ярні, кінотеатрі, магазині людина може в будь-яку хвилину загинути від нападу палестинських терористів. Коли Ґолда Меїр будувала державу, радянські допомагали боротися проти Ізраїлю, а радянська преса поливала ізраїльтян брудом. Ніхто не хоче вічно воювати - Ізраїль теж. Він, на мою думку, теж хоче миру. Але допоки до Вашого дому вриватимуться озлоблені зайди, Ви теж будете давати їм відсіч, чи не так?

Юрій Лорденко, Полтава: Я повністю згоден з паном Юрієм зі Львова, а від себе хотілося б додати, що і Німеччина і Сталін не зважали на думку власного народу, а Ізраїль не зважає на думку всього світового співтовариства

Юрко, Львів: Ізраїль, що далі то більше, нагадує своє політикою фашистську Німеччину або сталінські методи розв'язання конфліктів

Володимир Фрідман, Ізраїль: Шановна пані Ірина Бойчук. Я був прикро здивований Вашою необізнаністю в питаннях війни та миру на Близькому Сході. Сам я пояснюю таку необізнаність тим, що Ви, мабуть, людина молода, але встигли отримати дозу тенденційної інформації із радяньських підручників. Якби Ви були людиною більш поважного віку, у Вас була б можливість у 1967 році (ні, не зайти на сайт BBC, тоді ще Інтернету не було), а послухати на коротких хвилях BBC, "Голос Америки","Свободу" (BBC і "Голос Америки" в цей період чомусь не глушили). Тоді б з цих джерел ( а не з тендеційної радянської пропаганди) Ви б взнали, що не Ізраїль напав на арабські країни, а навпаки, 3 арабські країни, озброєні СРСР, напали на Ізраїль, але потерпіли поразку. Внаслідок цієї поразки Ізраїль захопив частину арабської території, але ніколи не вважав цю територію своєю. Керівники Ізраїлю завжди заявляли, що віддадуть цю територію в обмін на мир (що і зробили з Сінайським півостровом). З початку 90-х років минулого століття йшли переговори між урядом Ізраїлю і Ясіром Арафатом. Вони завершилось договором в Осло, і Арафат зі своїми загонами повернувся (при повній згоді і підтримці Ізраїля) на територію Палестини. Але, на превеликий жаль, Арафат не стримав взятих на себе у Осло зобов'язань, не повів боротьби з терористами, а навпаки, розпочав нову хвилю терору. Цим він відкинув мирний процес на десятки років (Арафат і його оточення, а не уряд Ізраїлю).

Володимир Фрідман, Ізраїль: Шановний пане witsa, Kiev, Ukraine. Я повністю погоджуюсь з Вами "що якщо із боку Ізраїлю у протистоянні бере участь держава, то з боку ПА це сукупність організацій, тією чи іншою мірою як взаємозалежних, так і незалежних у прийнятті своїх власних рішень. При цьому частина з цих організацій прагне до встановлення миру і уникає участі в конфлікті. А окремі організації, залежні в першу чергу від міжнародних терористичних структур та держав, які з ними співпрацюють, навпаки, зацікавлені в розширенні конфлікту." Але Ви помиляєтесь, коли стверджуєте,що "Ізраїль наносить удар по абсолютно іншій палестинській організації, непричетній до вибуху, чим змушує її відповісти новим вибухом". Ізраїль жодного разу не наніс удар-відповідь раніше, ніж уряд і військове керівництво уважно не вивчать дані розвідки про конкретних виконавців конкретного теракту. На території Сирії діють багато тренувальних терористичних центрів. На превеликий жаль, Сирія навіть після 11 вересня 2001 року не змінила свого курсу на підтримку терору. В таборі, по якому нанесла удар ізраїльська авіація, як раз проходили підготовку вбивці мирних людей із оганізацій "Хезболла", "Ісламський джіхад" та інших.

Ірина Бойчук, Львів: Якщо буде Палестинська держава, армія, поліція і всі структури, тоді припиняться теракти, бо люди матимуть інший захист. Щодо Ізраїлю, ця держава окупувала чужу територію, вигнала звідти людей і чомусь дивується, що ті проти неї воюють... наївність?!!! Швидше нахабство зумовлене підтримкою США. До речі, ніхто не сумнівається, що Ізраїль має ядерну зброю, до того ж порушував резолюції ООН не менше, ніж Ірак. А напади без суду та слідства, при яких страждають та гинуть мирні жителі, в тому числі вагітні жінки та діти, хіба не тероризм?!

Юрій Лорденко, Полтава: Якщо б у палестинців була ядерна зброя, Ізраїль був би уже лише спогадом

Іван Михайлов, Київ: Напад Ізраїлю - серйозна ескалація.

Роман П.: Очевидно, що Ізраїль діє за прикладом США (події в Афганістані, Іраку), і так само, як США, не переймається додержанням резолюцій ООН.

Петро, Одеса: Я вважаю, що такi дiї Iзраїлю, як удар по територiї незалежної країни Cирiї, не можуть бути виправданi навiть останнiм терористичним актом в Xaйфi.

Witsa, Київ:...якщо з боку Ізраїлю у протистоянні бере участь держава, то з боку ПА це сукупність організацій, тією чи іншою мірою як взаємозалежних, так і незалежних у прийнятті своїх власних рішень. При цьому частина з цих організацій прагне до встановлення миру і уникає участі в конфлікті. А окремі організації, залежні в першу чергу від міжнародних терористичних структур та держав, які з ними співпрацюють, навпаки, зацікавлені в розширенні конфлікту. Щоразу ми спостерігаємо ту ж картину. Спочатку здається, що досягнення миру цілком реальне. Потім якась з організацій, залежних від міжнародних терористичних структур, здійснює вибух. Потім Ізраїль завдає удару абсолютно іншій палестинській організації, непричетній до вибуху, чим змушує її відповісти новим вибухом. Зараз Ізраїль завдав удару Сирії. Одна справа, якщо Сирія справді має відношення до вибуху в Хайфі. І зовсім інше, якщо Сирія непричетна до вибуху. Згідно з положенням про презумпцію невинності, Ізраїлю треба довести причетність Сирії до вибуху в Хайфі. Якщо це буде доведено, можна сподіватися на покращення ситуації. Якщо доказів не буде (а це, швидше за все, так і є), то ситуація тільки погіршиться, оскільки цей удар підштовхне Сирію до дій у відповідь. І убивство ізраїльського солдата на ліванському кордоні дуже схоже на першу реакцію Сирії у відповідь. Якщо це так, то перспективи, на жаль, вельми похмурі.

Анатолій, Німеччина: Пану Нікішову з Києва. Перш за все, не варто узагальнювати семітські народи. Давайте подивимося, хто, як і за рахунок чого живе. Ізраїль - сучасна держава, виробник високих технологій, власник розвинутої промисловості, в тому числі й оборонної. Ця країна має гарне майбутнє, за яке й бореться. Що ж стосується арабських сусідів, то ось вони й не мають майбутнього, бо живуть або паразитуючи на нафті, або на грошах, від неї отриманих. Науковий, промисловий та інтелектуальний рівень практично всіх арабських країн дорівнює, в основному, нулю. Виняток - Пакистан, яктй уже має сучасну зброю, та Іран, який до неї прагне. Проте вони не йдуть на жодні прямі зіткнення з Ізраїлем, розуміючи, що все одно нічого не вийде. Так що зі всіх арабских намагань лишаться великі історичні матеріали про минуле і сторіночка - про теперішнє. Вони підуть, як ацтеки, майя та багато десятків інших народів. Я навіть думаю, що кілька людей із арабської верхівки (розумних) зрозуміли це і тому судомно намагаються затримати процес.

Олег Нікішов, Київ: Ізраїль є винуватцем конфлікту, а точніше- війни в регіоні. На жаль, ситуація не зміниться на краще. Зрештою араби -також приречені. Семітські народи не мають майбутнього. Їх зоряний час вже минув.