|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чорнобильських 'самоселів' узаконять Уряд України пропонує змінити статус території, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і таким чином узаконити проживання так званих самоселів на заборонених досі землях.
Якщо пропозиції уряду підтримає парламент, то відселення з території, яка називатиметься зоною з підвищеним ризиком проживання, стане для мешканців зони добровільним. У зоні відчуження та обов’язкового відселення довкола Чорнобильської АЕС зараз мешкають більше 400 самопоселенців, які попри заборону після аварії на ЧАЕС, повернулися додому. Начальник адміністрації Зони Володимир Холоша каже, що після обов'язкового відселення за межі зони люди знову зявилися в 13 з 94 населених пунктів, які після аварії на ЧАЕС були визнані небезпечними для здоров'я і життя. Через відірваність від світу та відсутність роботи молодь повертатися туди не ризикує, хоча є виняток – чотири роки тому в зоні народилася перша дитина. Лікарі кажуть, що дівчинка росте здоровою. Чому повертаються поліщуки Самопоселенці, в основному, - люди похилого віку. Дехто з них повернувся додому одразу, відмовившись від нового житла в незабруднених радіацією районах, куди їх примусово евакуювали після вибуху та пожежі на станції. Інші спробували прижитися на нових місцях.
Дослідники феномену чорнобильських самоселів кажуть і про психолого-етнічні його причини: мовляв, немає нічого дивного в тому, що поліщуки не змогли прижитися в степових районах, куди їх переселили. Для української влади 410 самопоселенців є чималою проблемою. У селах, що входять до зони відчуження, майже повністю відсутня інфраструктура: немає електрики, магазинів, медпунктів. Влада мусить шукати шляхи допомоги людям, які з власної волі вирішили жити там, де заборонено.
Раз на тиждень до самоселів приїздить "автолавка", в якій можна купити хліб, організовано рейси автобусів, на яких люди можуть дістатися пошти, щоби отримати пенсії. У кожному селі працює радіостанція на випадок надзвичайних ситуацій, наприклад - для виклику "швидкої допомоги". За словами начальника адміністрації Зони Володимира Холоші, "трішечки" ремонтуються шляхи, вичищаються колодязі, влаштовуються аналізи води.
Потрібно визнати повернення законним Чинний закон про правовий статус Чорнобильської зони забороняє будувати інфраструктуру. Отже, щоби створити в тих селах бодай мінімальні зручності, влада мусить спочатку легалізувати самопоселенців, тобто, визнати їх повернення законним. Якщо пропозиції уряду підтримає парламент, то відселення з території, яка називатиметься зоною з підвищеним ризиком проживання, стане добровільною справою мешканців зони. Створення інфраструктури в покинутих більшістю людей чорнобильських селах планують фінансувати з державного та місцевих бюджетів, хоча навіть фахівці не беруться сказати, скільки грошей на це знадобиться і відповідають двома словами – дуже багато.
Знавці чорнобильських проблем кажуть, що самосели мали би бути задоволені, що влада змирилася з фактом, на який не може вплинути, і починає дбати про людей у зоні. Але самоселів може налякати перспектива разом із статусом зони обов'язкового відселення втратити і соціальні пільги, повязані з ним. Нова ідеологія законодавства Заступник міністра з надзвичайних ситуацій Петро Борисов запевняє, що того не станеться: "Ідеологія закону, який розробляється - на відновлення території, і зміна статусу території в жодному разі не зачіпає інтересів постраждалих". Проте запитань залишається чимало. Наприклад, чи новий закон лише легалізує тих самопоселенців, що вже є в зоні, а чи відчинить двері й для тих, хто схоче туди повернутися, коли там з'являться, дороги, світло, газ, вода.
Зараз, коли в зоні відчуження є лише 410 самоселів, найбільшою проблемою адмінiстpація зони називає візити їхніх родичів, які, з огляду на радіаційну забрудненість тих місць, можуть нести певну загрозу і чистим територіям. Після аварії на ЧАЕС в зону відчуження периметром понад 400 кілометрів звезено майже три мільйони кубічних метрів радіоактивних відходів, загальна активність яких без урахування об'єкта "Укриття", перевищує 200 тисяч кюрі. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||