Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Малькольм Хаслетт Аналітик Бі-Бі-Сі з євразійських питань

Син нинішнього президента Азербайджану має великі шанси стати наступним президентом

Азербайджанська опозиція нині невдоволено підкреслює те, що їй здається домовленістю Вашингтона, Москви та Анкари про підтримку Гейдара Алієва та його планів передати президентство своєму синові Ільхаму.

Ільхама Алієва нещодавно було призначено прем’єр-міністром, а перед тим зареєстровано кандидатом на посаду президента.

Деякі опозиційні джерела, наприклад - газета «Хюррієт» - зайшли так далеко, що припускають, нібито президент Алієв, можливо, вже помер.

Ці речники опозиції вказують на те, що пана Алієва не було не азербайджанському телебаченні від часу його публічного падіння в квітні.

Правду про Гейдара Алієва приховують?

Опозиція припускає, що Ільхам Алієв домовився зі Сполученими Штатами, Росією та Туреччиною приховувати правду про Алієва-старшого до 15 жовтня - дня президентських виборів в Азербайджані.

Проте опозиційні лідери, як от голова Народного Фронду Азербайджану Алі Карімлі, більш обережні.

Алі Карімлі сказав незалежній щоденній газеті "Зеркало", що не вірить в те, що Ільхам Алієв став прем’єр-міністром, заручившись підтримкою Заходу та Росії.

Зокрема, пан Карімлі привертає увагу до критичного - на його думку - тону, який західна преса обрала, описуючи процес передачі влади в Азербайджані.

Коли вести мову про зовнішні чинники в азербайджанських політичних процесах, виглядає, що три ключові країни, які мають найбільший вплив в Азербайджані, мають причини для підтримки президента Алієва.

Москва добре знає колишнього генерала КГБ

Для Росії пан Алієв є колишнім членом Політбюро ЦК КПРС і генералом КГБ, якого в Москві добре знають.

Можливо, він і проводить прозахідний курс з метою залучити інвестиції в нафтову галузь, але Москва вважає, що її вплив на пана Алієва є досить значним.

80-річний Гейдар Алієв - засновник президентської династії?

Москва, окрім іншого, розглядає нинішнього президента Азербайджану як союзника в боротьбі з радикальними іламськими впливами та діяча, який стримує поширення пантюркістського націоналізму.

Для Вашингтона і Анкари Гейдар Алієв - це людина, яка рішуче вивела Азербайджан на їхню орбіту, і єдиний азербайджанський політик, який має достатньо влади і повноважень для того, щоби його країна на тій орбіті залишалася.

Але чи означає це, що ці країни будуть задоволені в випадку можливого недемократичного способу утвердження Ільхама Алієва президентом?

Такий розвиток подій не обов’язковий.

У багатьох столицях західних країн така перспектива викликає серйозне занепокоєння.

Навіть ті, хто вважає Ільхама одним з найкращих варіантів, з яких доводиться вибирати, наполягають, що його потрібно обирати у якнайбільш демократичний спосіб.

"Влити в процес трохи демократії"

Той спосіб, у який азербайджанські власті вирішували цю проблему досі (як у випадку з хворобою Гейдара Алієва, так і у виборі його наступника), не приводить у захват.

Власті тримають в таємниці подробиці стану здоров’я президента, а пошуки його наступника аж занадто зосереджуються на одній особі - президентовому синові.

Саме це завдало великої шкоди іміджу Азербайджану на Заході.

Задля його покращення хтось із владних кіл повинен влити в процес трохи демократії, можливо, запропонувавши на посаду президента інших людей з керівної партії, які виглядають вірогідними кандидатами як радники або помічники президента.

Якщо цього не буде, є побоювання, що опозиція, часто розрізнена й анархічна, здобуде нових прихильників поміж пересічних азербайджанців, і країну тоді буде позбавлено не лише демократії, а й стабільності, якої вона так потребує.