Нудота, через яку переривають вагітність

За оцінками медиків, щороку близько 10 тисяч вагітних жінок страждають на гостру нудоту і блювоту – стан, відомий як гіперемезис вагітних (hyperemesis gravidarum) і набагато тяжчий, ніж звичайна ранкова нудота, що трапляється у кожної третьої майбутньої мами.

Зокрема, від гіперемезису потерпає герцогиня Кембриджська, яка скоро має народити другу дитину.

Її проблеми з вагітністю привернули увагу до цього важкого стану, що часом змушує жінок проводити дні у ліжку і блювати по тридцять разів на день. Але для 10% пацієнток з гіпермезисом симптоми просто нестерпні.

На їхню думку, у них не лишається іншого вибору, окрім як перервати вагітність.

Британська доброчинна організація Pregnancy Sickness Support ("Підтримка вагітних, що страждають на нудоту") опублікувала звіт про різні випадки гіперемезису вагітних під назвою "Ще один день я не переживу". З нього очевидно, що надто багато вагітних не отримують потрібного догляду і лікування.

Звіт базується на історіях 70 британських жінок, які за останні 10 років вирішили перервати вагітність через надзвичайно сильну нудоту.

"Справді погано"

Досвід цих жінок показує, що терапевти і лікарі жіночої консультації іноді не бажають прописувати ліки від нудоти або визнавати серйозності цього стану.

Лілі (ім’я змінено) знає, що таке важка форма гіперемезису.

Під час першої вагітності їй було "справді погано, але я терпіла", каже вона.

Перші кілька місяців вона лежала у ліжку, могла хіба що пити по кілька ковтків води і блювала до 30 разів на день. Вона потерпала від зневоднення і голоду, загалом за цей період втративши у вазі 19 кг.

"Я дуже ослабла і не могла встояти на ногах, бо в мене паморочилась голова. Я не витримувала жодних запахів їжі – та що там, мене нудило навіть від запаху мого чоловіка".

"Пам’ятаю, одного разу я намагалась проковтнути трохи квасолі – але вона верталась назад за лічені секунди".

До Лілі час від часу приходив терапевт, який прописував їй ліки від нудоти, але вони не допомагали.

Врешті, після 22 тижнів вагітності хвороба поступово минула, і блювота траплялася уже лише раз на день.

У 2011 р. у Лілі народилася дочка.

"Я благала лікарів про стероїди"

Але через кілька місяців вона знову завагітніла, і цього разу не могла вже навіть випити води, щоб її не знудило.

Їй було дуже погано, а оскільки вдома була мала дитина, вона просто не могла дати собі ради.

"Я благала лікарів про стероїди (їх часом прописують жінкам, яким не допомагають інші ліки проти нудоти), але ми якраз переїхали, у мене не було дійсного аналізу сечі, і мене не прийняли в лікарню на регідраційну терапію".

Як стверджується у звіті, жінкам часом кажуть, що стероїди можуть зашкодити плоду або що вони занадто дорогі.

Менш ніж кожній десятій жінці пропонували лікування стероїдами; 47% опитаних жінок розповіли, що їм або відмовили в такому лікуванні у відповідь на їхнє прохання, або просто про нього не згадували.

За словами Кейтлін Дін, директора Pregnancy Sickness Support, багато жінок безпідставно переконані, що для вагітних немає безпечних ліків. Часом це переконання підкріплюють їхні лікарі.

"Але насправді є немалий перелік медикаментів, що є водночас безпечними і дієвими. Деякі з них відомі вже понад 50 років".

"Є безліч доказів, що вони не спричинюють жодних проблем".

Доктор Дагні Раджасінгам, акушер-консультант з лондонської лікарні Сент-Томас і член Королівського коледжу акушерства і гінекології, стверджує, що гіперемезис вагітних – добре відомий стан, до якого слід ставитися серйозно.

"Для початку, слід прописувати жінкам таблетки від нудоти, потім госпіталізувати їх для внутрішньовенної регідрації і живлення, якщо це необхідно, а у дуже важких випадках – застосовувати стероїди".

Обізнаність щодо гіперемезису допоможе лікарям і акушеркам виявляти більше співчуття до пацієнток з гострою нудотою, додає вона.

"Ми маємо дати кожній вагітній жінці гарантію, що їй буде з ким обговорити ці проблеми".

Вибору немає

Лілі припинила свої спроби отримати кращу медичну допомогу під час другої вагітності, оскільки всі її сили йшли на щоденне виживання.

Врешті-решт, їй здалося, що вибору немає.

"З усіма нашими материнськими інстинктами, треба дійти до відчаю, щоб перервати життя дитини".

"Я справді почувалася так, ніби ось-ось протягну ноги".

Жінка каже, що не хоче більше мати дітей і боїться завагітніти.

"Я не довіряю лікарям. Вони недостатньо серйозно сприймають цю проблему, тож все закінчиться лише ще одним абортом".

Щодо Кейтлін Дін, вона перенесла три вагітності з гіперемезисом, але завдяки компетентному лікарю і хорошому медичному догляду до і після зачаття, третя вагітність минула значно легше.

Пані Дін хоче, щоб усі жінки з гіперемезисом могли отримати такий догляд, і вважає, що для зменшення кількості абортів необхідна служба, яка б ставила вагітним крапельниці з рідиною в домашніх умовах, аби уникнути зневоднення організму.

Це було б набагато економніше, ніж щоразу госпіталізувати жінок, стверджує вона.