Мені припали до серця слова Тараса Шевченка із "Юродивого": "А ми дивились та мовчали Та мовчки чухали чуби, Німії, підлії ради, підніжки царськії, лакеї капрала п'яного!.
Oleksandr Vasylenko, U.S.A.

У всякого своя доля ................... Той неситим оком За край свiта ... "Cон" А ще "Не нарiкаю я на Бога".Та багато iнших.
Mikhail, USA

І день іде, і ніч іде, і голову схопивши в руки, дивуюся чому ж не йде апостол правди і науки...
Ліля, Київ

Стоїть в селі Суботові”. Кобзар.) "Великий льох" "...Отак пісні Богданові Стали їм в пригоді!!.. Так малий льох в Суботові Москва розкопала! Великого ж того льоху Ще й не дошукалась". "О думи мої! о славо злая!" О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.." Тільки із Тарасом Шевченком ми можемо зберегтися як нація.
Галина Левицька, Україна

Улюблені? Псалми Давидові, "За байраком байрак"... Зрештою, усі вірші - улюблені. Щоб зрозуміти Шевченка треба взяти до уваги в цілості усі його твори, а не лише окремі поезії. Тараса Григоровича намагалися зробити атеїстом у радянські часи, вирвавши декілька цитат із його творів. Насправді ж, це все було глибоким переживанням його душі. Дійсно для українців "Кобзар" - це щось священне!
Ігор, Стемфорд, Конектикут, США

"Кавказ"
Tетяна, Київ

"І мертвим, і живим..."; "І день іде, і ніч іде..."
Olha Vdovychenko, Italia

А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві...
Юрій Катериненко, м.Київ

'І мертвим, і живим і ненародженим...' (У всякого своя доля і свій шлях широкий...) А також 'Сон': 'Гори мої високії, не так і високі..' А ще проза: Варнак, Близнецы, Художник та ін.
Володимир Легкий, Київ

"Думка" . Нащо мені карі очі, нащо чорні брови..
Уляна, Австрія

Найулюбленіший вірш "Тополя": "По діброві вітер віє, гуляє по полю. Край дороги гне тополю до самого долу... Ще в юнацькому віці я часто читала ці рядки про себе, уявляла цю дівчину, яка стала тополею. У нас в місті є славетний бульвар Шевченка із тополями, я кожного разу милувалася цією красою. Цей - символ української дівчини: стрункої, цнотливої, мрійливої і чистої, як янгол. Коли пішли чутки про те, що хочуть зрівняти бульвар із землею, щоб розширити дорогу для машин, я була в розпачі. Але тоді бульвар зберегли. Дай Боже, щоб тополі були завжди, щоб цей символ ніколи не зник із нашої пам"яті.
Людмила, Київ

"Минають дні, минають ночі..." Пам'ятаю як дітей в СУМi вчила, надіюсь що вони пам'ятають.
мотря, США

"Розрита могила": А тим часом перевертні Нехай підростають Та поможуть москалеві Господарювати...
Андрій Савицький, Київ

Kaтeрина.
Daniela, Buhayevska

Вірш? - Не задумуючись-"Мені однаково,чи буду я жить в Україні, чи ні.."- ним я відкрив для себе Шевченка у ранньому дитинстві. Проніс його у серці крізь все життя, не забув і в "снігах на чужині...". Згодом прийшли до мене і визначили моє самоусвідомлення містерія "Великий льох" і поема "І мертвим і живим...".
Микола, Львів

Думи мої, думи мої. Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями. Заповіт.
Андрій, Ukraine

"Мені однаково чи буду я жить в Україні чи ні..."
Дмитро Любенко, м. Чернігів

Доля, Давидові Псалми, Слепая
Ілля, Бруклін, США

Я гордий з того, що першою книжкою, яку я прочитав, був "Кобзар" (навчившись читати, я читав його уголос своїй бабусі). Стосовно поезії Шевченка, то нам, "правнукам поганим", до неї ще йти і йти. Улюблений вірш, мабуть, - "Реве та стогне Дніпр широкий...". Коли слухаю цей твір у хоровому виконанні, мурашки по шкірі. Вірю, що "Дніпро ще зареве"...
Петро Паливода, Київ

Садок вишневий коло хати. Минають дні, минають ночі... Тут душа України Євген, Київ

Зацікавив мене Шевченко, як драматург. Цікаво чому ніде не знайшов а ні публікацій самих творів, ні критики на них? Може громада підкаже щось? Name: vl, Kirovograd

І мертвим, і живим, і ненародженним... Нічого біль пророчого і актуального не знаю. Душа відгукується на кожне слово. Обніміться ж брати мої!.
Марія Безкоровайна, Тернопіль

Про минуле - "Гайдамаки", Сон(У всякого своя доля...). Про сучасність -"Кавказ", "І виріс я на чужині...". Про майбутнє - "І мертвим, і живим..." та "Заповіт"
Анатолій, Москва, Росія

"Якби ви вчились так як треба, то й мудрість би була своя... А то залізите на небо - і ми не ми, і я не я, Я все те бачив, все те знаю, Нема ні бога ані раю, нема нічого - тільки я ..." (може не точно)
Катерина Пхайко, Боярка, Україна

Про минуле - "Гайдамаки", Сон(У всякого своя доля...). Про сучасність - "Кавказ", "І виріс я на чужині...". Про майбутнє - "І мертвим, і живим..." та "Заповіт" .
Анатолій, Москва, Росія

Доля, Давидові Псалми, Слепая
Ілля, Бруклін, США

Заповіт, Якби ви знали, паничі... Вступ до "Приччини" (Реве та стогне Дніпр широкий)
Ігор Глаголевський, Одеса, Україна

Прочитав "Заповіт". Не зрозумів Шевченко та його творчість.
Зіновій, Хмельницький, Україна

Заповіт. Тарас ШЕВЧЕНКО. Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій, щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий. Як понесе з України у синєє море кров ворожу... отойді я і лани, і гори — все покину і полину до самого бога молитися... а до того я не знаю бога. Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте. І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом. 1845
Без підпису

"І мертвим, і живим..."; "І день іде, і ніч іде..."
Ольга Вдовиченко, Італія

У всякого своя доля ... Той неситим оком за край свiта ... "Cон", а ще "Не нарiкаю я на Бога" та багато iнших.
Михайло, Лос-Анджелес, США

Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен води повен, Ніхто не спиняє, Кому спинить — рибалоньки На світі немає. Поплив човен в синє море, А воно заграло,— Погралися гори-хвилі — І скіпок не стало. Недовгий шлях — як човнові До синього моря — Сиротині на чужину, А там — і до горя. Пограються добрі люди, Як холодні хвилі; Потім собі подивляться, Як сирота плаче; Потім спитай, де сирота,— Не чув і не бачив.
Antonina Maryliv, Islington, London

"І мертвим, і живим.."
Віталій, Полтава

Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?..
Lidia, Calgary, Canada

"Реве та стогне Дніпр широкий"
Костянтин

Мені було 5 літ, коли мене друг мого батька – патріот і в серці козак навчив вірша «До Основ’яненка». Гриміло, коли він починав словами "б’ють пороги, місяць сходить, як і перше сходив», а потім - "де паслися ваші коні, де тирса шуміла, де кровляга татарина морем червоніла. Вернітеся, дивітеся..» а потім м’яким голосом "обідрана сиротою понад Дніпром плаче – тяжко, важко сироті і ніхто не бачить..." і далі "Слава україни, слава не поляже, не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда ,чия кривда і чиї ми діти, Наша дума наша пісня Не вмре, не загине...От де, люди, наша слава Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови, А голосна та правдива, Як Господа слово!!" з роками слова припали мені до серця.
Roman Niedashkiwski, Frankfurt, Nimetshyna

Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями.
Михайло, Чикаго, США

Я вважаю найулюбленішим віршем усіх українців "Садок вишневий коло хати..." Усі його знають. Це не політичний, а світоглядний вірш, який відображає українську філософію. А взагалі - Шевченко цікавий тим, що його віршами можна відповідати на найболючіші українські проблеми історії і сучасності.
Роман Крик, Лондон

Одкрити любу сторінку і читати. Так читають Євангеліє … і Шевченка.... Тарас був щасливим, бо це щастя чистої душі, художника, генія. Його жаліти не треба, тільки читати. Якщо дано зрозуміти, що читаєш. Бо деякі дивляться в книгу, а бачать фігу. Best Wishes.
Viktoriya Felksovna Hmelntytsky, London Bridge, Arizona

"Думи мої, думи мої"
Галина, м. Львів, Україна

Я мала дуже хорошу вчительку української мови і літератури в школі, яка усім своїм сецем через творчість Тараса Шевченка намагалась навчити нас любити Україну. Маю надію в наших школах продовжують працювати такі вчителі. Бо, на жаль, зараз прізвище Шевченко більше асоціюється з ім'ям Андрій. А щодо улюбленого твору, то напевно "Наймичка".
Олена Підлужна, Чехія

"Минають дні, минають ночі..."
Світлана Горбенко, Запоріжжя, Україна

Думи мої, думи мої Заповіт
Владислав Діброва, Київ

И день иде, и нич иде, и голову схопивши в руки, дивуешся чому не йде апостол правди и науки.
Юрий, одесса, Украина

Шевченко - це його твори, а його твори - душа Великої людини, патріота України злита з народом та його історією і подані нам в поезіях. Дуже жаль, що його Заповіт до цього часу не виконано, дуже жаль, що так мало в Україні журналістів та творчих людей, які пишуть під гаслом: "Возвеличу усіх отих рабів німих і на сторожі коло них поставлю слово".
Володимир Овод, Тампере, Фінляндія

Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні..."У казематі! ІІІ"
Віктор Тернопіль, Україна

Я полюбив мій перший вірш Тараса Шевченка, котрого мене навчила мама на святочний попис дітей ще перед Другою світовою війною, котрий памятаю по сьогодні... Встане Україна! І розвіе тьму неволі Світ правди засвітить і помоляться на волі Невольничі діти... Свою Україну любіть..В останню тяжкую мінуту За неї Господа моліть!!!
Дмитро, East Hanover, USA

"Світе тихий, краю милий Моя Україно За що тебе сплюндровано? За що мамо гинеш?.... Розрита могила (...) „ Не смійтеся, чужі люди! Церква-домовина Розвалиться, а з під неї Встане Україна, Розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, Помоляться на волі Невольничі діти”. („Стоїть в селі Суботові”. Кобзар.)
Марія, Америка

І день іде і ніч іде і голову узявши в руки дивуєшся чому не їде апостол правди і науки.
Роман Міщенко, Leipzig, Німеччина

Мені дуже подобається вірш Тараса Шевченка "І мертвим, і живим...". В цьому вірші вся Україна, тут є і надія, і смуток, і безвихідь,і сподівання кращого і світлого майбутнього Дійсно, це пророче послання, до якого кожен українець повинен прислухатися! Коли його читаєш, здається, що це говорить наша рідна земля Україна, наш народ, вони благають кожного не забувати про рідну землю, плекати рідну мову, боролися за свободу, були господарями на рідній землі, ніколи не втрачати надії! Вірш дуже актуальний сьогодні! Нехай живе і квітне наша рідна Україна!
Юлія, Київ

Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні,... та не однаково мені як Україну злії люди присплять.. і в огні її обкраденую збудять.. Ох, не однаково мені!
Фелікс Хмельковський, Черкаси, Україна

Мені однаково, І мертвим і живим…
Kateryna, Nemyra, ukajna-USA

"КАТЕРИНА"
Ольга Гресько, Україна

"Село неначе почорніло, неначе люди подуріли - німі на панщину ідуть...", а найкраще - "І скрізь на славній Україні людей у ярма запрягли пани лукаві...".
Григорій Міщенко, Київ, Україна

Слава України , Слава не поляже, Не поляже , а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда ,чия кривда Ічиї ми діти, Наша дума наша пісня Не вмре, не загине...От де ,люди, наша слава Слава України ! Без золота ,без каменю, Без хитрої мови, А голосна та правдива, Як Господа слово!!
Дмитро, Гиновичі США

Все іде, все минає і краю немає... Гайдамаки
shkarovska, france

Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь… Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої, Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої! Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. А дай жити, серцем жити І людей любити, А коли ні… то проклинать І світ запалити! Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати І спати на волі,...
Володимир Чабанний, Київ,

Для мене поезії Тараса Шевченка - це найсильніший і найповніший вияв душі нашого українського народу. Я їх ношу в мойому серці від ранньої молодості до цього дня. З ними я проїхала майжепів світу через Європу й далеку Австралію до Канади. де живу вже пів століття. Ще в молодості вивчила багато поезій Тараса Шевченка і знаю напам'ять поеми "Розрита Могила","Кавказ", "Посланіє" та багато ліричних поезій. Живучи на чужій землі, моїм улюбленим віршем Тараса Шевченка є "Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хтось згадає, чи забуде мене в снігу на чужині.... Та неоднаково мені, як Україну злії люди присплять лукаві і в вогні ЇЇ окраденою збудять. Ох, не однаково мені" Тому завжди мусимо пам'ятати Шевченкові слова з поеми "Кавказ" - "Борітеся! Поборете! Вам Бог помагає! За вас Правда, за вас Сила і Воля Святая!"
Стефанія, Торонто, Канада