 | | | | | | | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Ваша думка про Всесвітній форум українців | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У Києві відбувся Всесвітній форум українців. Для участі у форумі приїхали три з половиною тисяч представників українців, які представляють усі чотири хвилі еміґрації. Однак у залі та кулуарах відчувається невдоволення принаймні частини делегатів останніми діями президента та призначенням нового уряду. Наскільки, на вашу думку, є важливими подібні форуми українців з України та діаспори? Чи вони щось визначають у подальшому розвитку України, чи мають обмежений вплив? Дописи можуть редагуватися і не можуть вважатися позицією Бі-Бі-Сі. Щоб iмiгранту вважати себе українцем та бути корисним для України держава повинна надати йому/їй право подвійного громадянства. Як я можу ставитися до держави та почуватися, якщо менi потрiбно одержати вiзу. Це має бути сучасне суспільство, а не простiр колишнього табору СРСР, де колишнi громадяне повиннi бути пiд вартою КДБ. Якщо Український парламент потребує підтримки діаспори, то вiн повинен хоча б змiнити закон про громадянство для українських iмiгрантiв. Між українцями, які живуть за кордоном, а які живуть в Україні велика різниця. Звичайно є винятки і деталі, але загальна картина більшості є такою: Українці жителі західних багатих країн представляють себе як патріотів, націоналістів люблять Вільну Україну, тільки не хочуть в ній жити, щоб терпіти її сьогодення. Люди які живуть в Україні думають як оплатити газ, як одіти дитину у школу, за що похоронити своїх батьків. Саме так живе більшість людей, яких недопустять висловитись на форумі перед призидентом та гостями. За кордоном українці дивляться на Росію як на зло, а багато жителів України, мріють туди на заробітки поїхати. От і виходить влучний вислів "Діалог німого з глухим". Ось, є правда, виказана Анною із Сум. Якби було менше форумців, то Ющенко забрав би їх усіх на свою дачу. Медом похвалитися, пригостити і сказати, що він теж українець. А цей Янукович передоручав би візит на форум кому-небудь, але не собі, бо бачте мокрішає, коли правда в очі ріже чує. А український народ як завжди подумає: "Боже, ну, що за безлад. Ну коли ми нормально жити будемо... Одні концерти, а діла на стільки немає, що аж хочеться голову пеплом посипати..." Ні Всесвітній форум українців, ні жоден інший форум, не об'єднає українців, бо духовність України роз’єднана 410 років тому Римською Конґреґацією пропаганди католицизму і польською колонізацію України. Берестейська Унія була причетна не тільки до руїни України, але й до Переяславської угоди і Московського покорення не тільки України, але і її Київської Української Православної Церкви. Тож, коли на форумі говориться про зневажений стан мови то такою доведена і Укр. Прав. Церква, і вона потребує спеціального статусу, бо на неї зазіхали, ще від Володимира Великого Рим, Польща і Московія- Росія. Президент Ющенко правильно відчуває і говорить, що треба єдину помісну Укр. Прав. Церкву, але ж уряд Всесвітнього форуму і більшість католицької діаспори, не знаючи своєї історії стали більші католики за Папи Римського, думають навпаки, що Україна повинна бути католицькою щоб її врятували від Москви. Всесвітній Форум укр. на цьому тлі виглядає, як написав один із коментаторів, як "діалог німого з глухим." Форум українців потрібний нам усім аби це сприяло якщо не поєднанню ,тоді хоча б порозумінню між українцями в Україні і українцями у світі. Байдуже ,що політики відступники головне ,що ми хочемо знати і зібрати своїх братів і сестер по цілій планеті. P.S.Тільки без гопака, будь ласка Пан СК, mail.ru пропонує, щоб представники української діаспори поділилися досвідом цивілізованого проживання різних народів в одній країні. І я, до речі, сам наївно колись думав, що багаторічне проживання українських емігрантів в провідних країнах світу, які прийняли їх, чужинців, як рівних, навчило їх толерантності. І був надзвичайно вражений, коли мої друзі, повертаючись з відвідин родичів в Канаді і США, розповідали, що ксенофобія в тій діаспорі не тільки не переродилась на толерантність, а, навпаки, кипить і булькає. Вони продовжували жити у вчорашньому дні, продовжували ненавидіти тих, кого ненавиділи там. І це яскраво проявляється на Всесвітніх форумах. Слухати деяких промовців - просто вуха в'януть. Якийсь первобутній примітивізм, замішаний на фобіях. Конструктивізму і мудрості - нуль. Ефективність та зміст спілкування між діаспорою та Україною нагадує діалог німого з глухим. У реаліях сучасних еволюційних процесів українськість фактично втрачають обидва, оскільки небезпека нового занепаду українськості характеризується не стільки проблемами "реставрації та консервації", скільки не здатністю щодо трансформації до нової ідентифікації українства. Хто ми, Українці, сьогодні є об`єктивно у цьому світові? Який внесок ми робимо в нього, або яка наша національна мета, ідентифікація? Для тих, хто довго живе за кордоном, добре відчуває, який негативний імідж має Україна у світі - реальний стан справ. Ані діаспора, ані "історична батьківщина" дійсно поки що нічого не зробили, аби покращити перспективи загального "українського поступу". Для цього необхідна динаміка у відносинах та конкретні результати для громадян, аби маргінально поліпшити їх проінформованість та захист. Міністерство закордонних справ та діаспора мають посилити фактор мобільності та заангажованості громадян як в Україні так і за її межами, але це питання не вирішуєтеся на одному форумі, а виборюється у активних діалогах на офіційному рівні. Андрій Степ. Бремен. Німеччина. Виникає запитання, якою є глобальна місія цього форуму, окрім поспівати національний гімн і подивтися гопак? Україна вислала на навчання тисячі студентів до університетів США, Європи, Росії і навіть Японії. Що зробив уряд, аби інкорпорувати їхні знання для того, щоб зробити життя в Україні нормальним? Якщо Україна не може помогти своїм студентам, то зможе допомогти і своїм імігрантам.
Панове, під сьогоднішню пору і надалі проводити форуми на зразок "поговорили, повечеряли, побачили Україну і роз’їхалися" невчасно. Пробую аналізувати "четверту хвилю" думаючи про стан заробітчан в Італії і про можливі делегації, та їхні гучні промови... І що з того? Десять літ нарід полишений напризволяще, а ті, що у часі безладдя проголошують себе добродіями, насправді "із матері останнюю сорочку знімають..." То ж якби подібні форуми українців мали вплив на подальший розвиток України, то на сьогодні ситуація політична, економічна у державі була би іншою, і заробітчанство змінило б своє обличчя Приїхали! Поспівали! Поїли! Випили, роз’їхалися. Реальна допомога української діаспори була б якби вони зі своїми знаннями, зі своїми грошима, зі своїм досвідом, своїми руками приїхали і показали, що вони можуть. Зауважив я що Олесь Лукунь каже в своїх зауважиннях що зїхалось дуже багато зарубіжних українців на форум що живуть ще в капсулі другої світової війни, цікаво чи Олесь ще посьогодні нескопистався прочитати історію України де можна добідатися протих що як він каже ще живуть в капсулі. Пане Олесю як знаемо це вбільшости члени ОУН-УПА що бополися в рядах нескопених до 1950-го року за незалежність України.Тому завдяки їхного геройства сьогодні е вільна Україна, можливо що нетака як бажають собі народ України,але запомічю таких форумів Україна довжить до очікуваної демократії що нею втішаеться світ, пане Олесю час пробудитися зісну.... УУПА Ющенко нiколи не був тим за якого його важав народ, це Кучми "синок", вiн примазався як його куми, щоб стати президентом.
Мені здається, що цей форум не має взагалі ніякого впливу. Є якісь поодинокі випадки, де представники цього форуму – діаспора робить просто рекламу для України. Згадаємо, наприклад, український квартал у Нью – Йорку. Але з іншої сторони мені здається, що цей квартал просто втілення ностальгії за Батьківщиною людей, які проміняли “зубожіле” життя на Україні на “достаток” у Сполучених Штатах. І цей форум також звичайнісіньке втілення ностальгії. Ну, чомусь я нічого не чув, щоб він зробив щось путнє для України або хоча б якось вплинув на ті або інші події. Мені здається, краще б учасники цього форуму та діаспора не змінювала думки іноземців про Україну (“от які ми гарні”), а “розбудило б” українців у самій Україні, щоб ми зрозуміли, що це наша держава і тільки народ має нею керувати, а не депутати, які займаються політичною проституцією і, які продають Україну шматок за шматком, прем’єр-міністри, які то грабують нас і виїжджають за кордом, то що ставлять палиці один одному, щоб хоча б зробити елементарне для держави та президенти, які розвалюють нашу Україну, а те, що залишилося продають або віддають своїм зятям, кумам і т.д. Можливо цей комітет стане реально впливовішим, але в тому випадку, якщо в головах українців на Батьківщині щось зміниться. Це завдання № 1, яке можна виконувати прямо зараз. Форум корисний і цікавий для будь-кого, хто не байдужий до чудом незнищенного феномену українства. Для українців в Україні він має не менше значення, ніж для діаспори - залишаймося самі собою, попри очевидні вигоди асиміляції в нутро "історичних" націй. Марно втраченi грошi, краще б дороги на цi кошти будували, а не займалися пустими балачками - це все на втiху Ющенку. Дивує, що так звані україномовні закордонці вимагають фінансової допомоги від України для українських центрів. У той самий час ці центри приходять "нові" українці з новими їдеями, програмами які можна успішно розвивати та заробити на розвиток цих центрів, але нафталінове управління центрів не хоче навіть чути, бо це може зашкодити їхньому "стилю" життя. Дивує також, що закордонні українці (зі совковим менталітетом) скаржаться що мільйони людей їдуть на заробітки, не розуміючи, що це є звичайна міграція робочої сили, яка існує у будь-якій економічно-розвинутій державі, де робоча сила йде за капіталом. В Україні сотні тисяч людей ведуть успішно свій бізнес і не плачуть, чекаючи допомоги від держави. Часи коли держава має щось давати пройшли і треба деяким людям змінювати психологію утриманців. До нас у Бразилію приїхав тільки один художник. Намалював трохи ікон і продав. Поїхав і не може повернутис, бо уряд Бразилії не дає візи. Але нам потрібно багато українців, щоб відновити українську мову і культуру. Наші бразильці українці хоч трохи помішалися, але з них велика більшість за українством. Якщо форум українців з України і діаспори дійсно є преставницьким форумом чотирьох хвиль еміграції, то безперечно він може і повинен впливати на формування і розвиток української політики. Чи дасть форум оцінку розвитку Української політики? Чи побачить і оцінить правильно ту ситуацію що склалася в Україні? На мою скромну думку, в Україні зараз іде боротьба між олігархічним капіталізмом, який вже повністю переміг в Росії і демократичним розвитком, який притаманний країнам Європейського співтовариства. Коли на ці процеси дивитися зі сторони, то можна побачити - коли Україна дійсно прагне і може розвиватися демократичним шляхом, то на даному етапі розвитку просто необхідно виводити нові молоді політичні сили які не будуть відстоювати інтереси тих чи інших економічних кланів, а дійсно чесно працюватимуть на благо українського народу і розвиток держави. Я думаю, що ці форуми матимуть неабиякий вплив. Добре є що це проходить у Києві і, що дійсно Україна має таку діаспору котра хоче дбати про її майбутнє. Зібрання українців з цілого світу є винятково важливе. Нам усім потрібний здоровий обмін критичними і не критичними думками, що засвідчить міцне і здорове суспільство, яке потребує жити у гармонії. Українці в Україні забувають, що українці з-за меж України можуть бути дуже корисними, оскільки мають знання і навички, які необхідні в Україні. Я вважаю, що багато людей в Україні не розуміють що таке діаспора. Вони думають, що це однорідна юрба багатих тугодумів, які розмовляють українською з дивним акцентом і лише й думають як їм допомагати українській державі. Правда полягає у тому, що українці за кордоном опиняються різні. Зараз, наприклад приїздять такі, що українського у них нічого немає і вони одразу асимілюються в російську діаспору. Інші - просто темні, безправні заробітчани, яким самим потрібна допомога. Є лише невелика, але важлива частина освічених і впливових людей, які можуть і собі допомогти й іншим. А їм потрібна повага і визнання від історичної Батьківщини, але хто таку повагу виявить? - Янукович? Азаров? - що вони спільного мають з Україною?
18-го серпня 2006-го року відкрився в Києві вже 4-тий черговий Форум і це є велика знакова подія. Після всіх Майданів, президентських і парламентарних виборів, урядових криз та створення так званої ширшої коаліції, українці з усього світа мають нагоду висловити свої побажання й думки про політику сучасного уряду України. Я слухала в Торонто, Канада, по-інтернеті, промови на відкритті Форуму в Палаці Україна в Києві: голови Координаційного Комітету, Михайла Гориня, президента СКУ, ! Аскольда Лозинського, та інших голів українських світових організацій, міністра закордонних справ, Бориса Тарасюка і президента Віктора Ющенка. Всі вони говорили правду про теперішню політичну, соціальну й культурну ситуацію в Україні та про потреби співпраці урядових чинників України з діяспорою. Була критика багатьох недоліків і були вказані теж деякі успіхи, як от -президентський універсал та зріст економіки. Як сказав президент: не треба скиглити... а треба працювати...Ніхто нам не дасть нічого даром... все залежить від нашої доброї й сильної волі розбудовувати нашу демократичну, свободолюбну Україну. Отже, берімось до праці! Форум спрацює, якщо будуть реальні досягнення, як, наприклад, школи та культурні центри На форумі українців в столиці Києві зібрались українські активісти 43-ох частин світу, котрі уболівають за демократичний розвиток України в галузях розвитку промисловости, освіти, демократії друкованого слова, як рівно ж визнати своїх дочок та синів України порозкиданих ріжними злиднями поцілому світі, як своїх громадян. Можливо дехто з застарілих політиків України ще насичені радянщиною думають що ці всі форуми непотрібні Україні. Однак як бачимо зїхались представники з світу чотирйох хвиль, науковці, політики, економісти, котрі володіють великим знанням в цих галузях. Тому вже настав час українським політикам , народові на чолі з президентом послухати їхних промов та благань, і взяти від них так дуже сьогодні потрібних Україні порад в розвитку національно демократичної справді української держави.... Такі форуми дуже важливі, бо вони несуть до українців велику інформацію про ті чи інші події у житті самого народу, можливість висказатися і довідатися, запротестувати, повідомити і запропонувати, розбудити сплячих українців. Це велика трибуна і можливість показати все краще чи наболіле для себе і світові, підказати здорову думку народові і уряду до цивілізованого життя. Такі форуми важливі для тих, хто себе чує українцем і хоче бачити що українство не губиться, навіть якщо ти живеш за межами України; для відчуття людей що вони належать до нації, а не збіговиська людей без роду. А чи вони впливають на подальшу політику в державі, то відповідь ні, та й це не є їх пряма функція цих з’їздів. А впливають на політику в державі, Ахметов, Азаров, Медвечук, Суркіс і т.д., але їх на з’їзді українців не буде. P.S. Цікаво буде побачити реакцію делегатів на відвідини Януковича...яйцями запаслися вже мабуть. Дуже багато зарубіжних українців другої хвилі (яки покинули Україну в часи другої світової війни) живуть в часовій капсулі тих часів і через то ще й досі обоснують своє мишлення на ненависті до Росії і всього що хоч якось пов'язано з нею. Експерименти такої політики, яки тривали минули півтора роки, дуже близько привели країну до катастрофічного разколу, але ж слава Богу в президента знайшовся розум і тепер все починається ставати на своє місце. Отже зараз інші часи та інші реалії і через те потрібно обоснувати курс країни на тому що існує тепер, дивлячись в майбутне а не тліти минулою злобою. На мою думку, форум українців може дати багато корисного для жителів України. Наприклад, канадські українці можуть поділиться досвідом мирного існування різних етнічних громад - англійській і французької в Канаді, і розповісти, яку роль у цьому грає рівноправний статус мов. Не знаю, чи є українці у Швейцарії, але, якщо є, те непогано б і в них довідатися досвіду цивілізованого спільного проживання різних народів в одній країні. Можливе знання світового досвіду дозволить владі в Києві зрозуміти, що краще мати дві мови та одну країну, ніж навпаки. З повагою, СК Бути невдоволеним діями президента, не бачити реальної ситуації і одночасно старатися давати поради які сприяють укріпленню опозицію українському в Україні - це недалекоглядний підхід до ситуації яка склалася. Моя особиста думка, президент все робить правильно, зараз в Україні є сильний уряд сформований партією яка на останніх виборах набрала найбільше голосів, є сильна опозиція до цього уряду. Дуже шкодую, що поставлю запитання запізно і не отримаю відповідь. Цікаво дізнатись, як українці, які виїхали з України, ставляться до того, що на місце тих людей, хто виїхав, приїхало багато не українців? Очевидно що дуже важливі, по скільки наші Батьки і ми усе своє життя розкинуті по усьому світі віддали найкращі свої знання для збереження нашої Батьківщини, і по дальшого Її існування, ми не можемо бути байдужими і не бути разом! Форум Бі-Бі-Сі і форуму у Києві – добра справа. Шкода, що діаспора європейська та американська забула про свою консолідаційну роль, звинувачує президента у зраді та «скиглить». Натомість треба сказати своїм побратимам, що за останні 70 років було багато коаліцій подібних до української у Європі та Америці. Дотеперішні форуми були дешевим фольклорно-етнографічним дійством з совєтським присмаком. Себто, марно витрачені гроші, згаяний час. Керівництво незалежної України робить вигляд, що шанує діяспору, діяспора робить вигляд, що любить Україну, якою б вона не була, бо ж Україна. Насправді Україні не потрібна діяспора, хіба її гроші, діяспорі не потрібна така покалічена в усіх аспектах, зґвалтована, розорена, спустошена духовно й матеріяльно Україна, бо ж народжені далеко від неї діяспорники не такою уявляли собі праматір Україну. Два різні світи, дві різні мрії, два діяметрально противні менталітети. У такій формулі як зараз форуми нічого не дадуть, окрім пустослів'я, голих обіцянок. Смішно звучить Всесвітня Координаційна Рада з осідком у столиці країни, яка за 15 років так і не повернулася до свого національного русла. Та коли ж повернеться? Президент Ющенко заявляє, що немає проблем мови, єдності народу, в той час як прем'єр Янукович обіцяє відверто приступити якнайшвидше до реалізації передвиборчих обіцянок щодо офіційного статусу російської мови в Україні, мовляв якщо не до кінця нинішнього року, то на початку 2007 р. Чи це не яскравий доказ "єдности"? Чи президент не знає, що обіцяє його прем'єр і навпаки? Пишними концер-тами,"Гопаком" годували в клятій зотлілій імперії зла. В умовах незалежної Української держави це може бути тільки десертом для діяспори, а не суттю форуму, що претендує бути відвертою трибуною поглядів щодо сьогодення і майбуття України й українства в світі. Форум дуже важливий і корисний для українців, які хочуть тримати зв’язок з етнічною колискою. Коли подорожуєте, то шукайте українську церкву і дізнаєтесь усе, що вас цікавить. Хотів би, щоб такі форуми відбувалися і в Білорусі. Це реальний засіб поєднання з діаспорою для людей, які живуть в країні. Гадаю, Ющенко зробив видатний крок для об»єднання нації. Мені доводилось якось спілкуватись з членами оргкомітету та неодноразово бувати у штаб-квартирі УВКР. Буду відвертим - я неприємно вражений самою підготовкою до Форуму та його метою і завданнями. Цей Форум не має принципового значення, і є не більше ніж "зустріччю на землі свого коріння". Неприємним і принизливим для мене є факт розмови представників громадських організацій діаспори в будинку В. Ющенка - що ж ви, шановні друзі, вирішуєте поза очами громадськості? Де почуття Вашої честі та гідності? Вчора в ранковому інформаційному боці БіБіСі слухав інтерв’ю Михайла Гориня (Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради) - був про нього кращої думки, але ще раз переконався що багато з цієї еліти коштують не більше "горнятка пахучого чаю"! (Як приклад до цього мовчання таких героїв України як Л. Лук’яненко та С. Хмара) Є серед них і гідні поваги люди, але їх не видно і не чути, вони засліплені світлом "державної машини", а вона була, є і залишається тоталітарною, тільки більш вишуканішою та могутнішою. І. Тальков колись співав: "Солнце уходит на Запад, и убегают за ним те, кто не знают, что всё в этой жизни имеет исток. Солнце уходит на Запад, но, чтобы снова родиться, спешит на Восток" - де б ми не були, чого б ми не досягнули, але якщо ми по своій суті "коштуємо" горнятко чаю - то ми ніщо, ніхто і нічого не варті, ми не народ, ми не нація і нам все життя та навіть після смерті блукати в темряві вічних пошуків себе. Це ще раз засвідчив і 4 Всесвітній форум українців. З повагою до всіх учасників Форуму та громадян України, Роман. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Приїхали! Поспівали! Поїли! Випили, Роз’їхалися. Реальна допомога української діаспори була б якби вони зі своїми знаннями, зі своїми грошима, зі своїм досвідом, своїми руками приїхали і показали, що вони можуть.
На старті перегонів 18 кандидатів
