Думки дописувачів не можуть вважатися позицією Бі-Бі-Сі. Бі-Бі-Сі не гарантує публікацію всіх листів і залишає за собою право редагувати повідомлення.

Якість освіти має неабияке значення! Як правило в багатьох ВНЗ здобування вищої освіти залежить неабиякою мірою від грошей, маю на увазі що навіть у дуже серйозних закладах освіти існує корупція! Так що головне не диплом і !корочка!, а головне вміння заробити і прокормити свою родину! (на даний момент в Україні така ситуація). Однак є й винятки.
Ворон Олег, Україна

По-перше, корупції і харабництва в ВУЗі бути не може за визначенням - викладачі не є державними посадовцями (а український закон іншого не передбачає - давайте підвищувати правову культуру). По-друге - основними ініціаторами "додаткової оплати викладачам" їх послуг є студенти (соціологічні дослідження в державних вузах). По-третє, якість навчання - поняття багатофакторне; підвищити його якість одразу за всіма параметрами - неможливо. Із реальних змін - підвищення оплати праці викладачів (разом з переатестацією від міністерства), перегляд учбових планів (Болонський процес), підвищення ролі студентського самоврядування (хто ж після Майдану буде проти :-). P.S.: найбільша проблема нашої освіти - байдужість і байдики - цього жоден міністр не змінить.
Наталія, Київ, Україна

Корупція в авіаційних ВУЗах за підготування пілотів в Україні. Взяти Кіровоградську держ. льотну академію. Нормальний талановитий хлопець туди не вступить. НІ ЗА ЩО. Всі місця заздалегідь розпродані за USD. 2-3 штуки даєш - тоді вступиш, незалежно від знань та здоров'я. Налагоджено систему хабарів. А літаків немає. Все, що було, - розтащили. ... Нац. авіац. університет у Києві взявся готувати пілотів за гроші: оплата близько 900 грн. на місяць!!! + за тренажери і льотну підготовку. Наша рідна держава пустила льотну підготовку на відкуп аферистам від науки. А всюди тільки й розмов, що про боротьбу з корупцією... Базікання.

Ми навчаємось у Донецькому національному технічному університеті. Від нової влади чекали наведення порядку якомога скоріше, але на практиці все відбулося навпаки. Наприклад, щоб поселитися у гуртожиток, ми кілька років тому давали хабаря коменданту у розмірі 100-200 гривень, тоді як цьогорічні поселенці після помаранчевої революції - вже 400-600! Після цього вже на хабарі викладачам просто не залишається грошей. Про який рівень освіти може йтися, якщо всюди майбутню українську еліту оточують злочинці?
Анатолій Карпенко, Донецьк

Великих виховують великі. Подивіться на наших вчителів та викладачів, на їх життя, платню і на їх амбіції. Поспілкуйтесь з вчителями і зрозумієте, що з самого початку дітей можуть навчити стримувати свої здібності і плюндрувати пам’ять, - більше схоже на конвеєр опосередкованості. Викладачі? Більшість з них просто не можуть знайти себе в бізнесі, а отже переховуються в вищих закладах, ображаючи студентів, доводячи свою повноцінність. ... Зміни потрібно починати з самого початку системи – підготовка вчителів і викладачів. Поки в галузях вчителювання і викладання не буде зарплатні, конкурентності, особистого розвитку кожного, ніяких зрушень в системі не буде.
Максим, Київ, Україна

Потрібно не винаходити велосипед, а взяти за приклад освітню систему розвинутих країн. Відомча розпорошеність освітніх закладів, відсутність належного інформаційного забезпечення - ось характерні особливості української вищої школи. Імітація "болонського процесу" набула всіх рис фарсу. Разом із впровадженням позавузівського тестування абітурієнтів необхідно впровадити компютерне незалежне позавузівське тестування студентів - тоді більшість існуючих проблем вищої школи буде вирішено.
Богдан, Тернопіль, Україна

Нічого не змінилось. А чому, в принципі, могло щось змінитись? Не було жодних причин для змін. Поясню чому. Цього року, як і минулого та бігато років підряд, набір студентів до вищих навчальних закладів не зменшився. Зарахування поствалене на потік. А навіщо нам стільки студентів? Їх працевлаштування - це вічна проблема, вони кожного року поповнюють лави безробітних, працюють на ринках, їдуть до різних країн... Вища освіта у нас в країні не є обов'язковою. І не треба робити з цього масовість. Краще, щоб студунтів було менше, а якість підготовки була кращою. Ми деколи нарікаємо на студентів, - але давайте подивимось з іншого боку - зараховують до університетів кого завгодно (даруйте за такі слова, але це правда), аби навантаження у викладачів було великим. А потім жаліємось, що студенти не хочуть вчитись... Інша проблема - треба підняти зарплату викладача. Такої оплати праці у вищій школі, як у нас, немає в жодній країні світу. Ось і виходить, що деколи студенти роблять вигляд, що вчаться, а викладачі роблять вигляд, що вчать студентів. Вважаю, що маю право на такі думки, оскільки я - викладач національного університету.
Ihor Maslov, Ukraine

Тема форуму видається досить дивною. По перше студенти, які безумовно були найзапеклішими солдатами помаранчевого перевороту, ще не закінчили навчання і не можуть професійно змінювати стан освіти на краще. По друге під "демократичні гасла" вони просто прогуляли частину учбової програми, і ще невідомо наскільки важливу. По-третє часу пройшло просто обмаль. Чи можна встигнути щось обмірковано перемінити у такий стислий час, у дуже консервативній сфері. Це ж не ректорів та викладачів "ганяти". Зате тепер можна любий "неуд" видати за "політичні переслідування" і кожного викладачя запитати:" А де ти був у лютому 2005?"
vl, Kirovograd

По-моєму, якість навчання має покращитися після закінчення хабарництва у системі освіти, для чого державі треба підвищити платню представникам цієї шляхетної професії. Де взяти бюджетні гроші? У сприянні розвитку малого бізнесу, як у всіх нормальних капіталістичних країнах.
профессор политэкономии

Доброго вам дня. Щодо освіти: на мою думку змін на краще де-факто не відбулось, хоча політики постійно декларують прогрес і в цій галузі. В деяких регіонах (зокрема на Волині, м.Луцьк, Волинський Державний університет ім. Лесі Українки) зміни відбулися скоріше в гіршу сторону. Зі слів викладача цього вузу, колишнього ректора хоча і підозрювали в порушенні закону, то теперішнього його наступника однозначно пов'язують із місцевими мафіозними структурами (до речі, поведінка цієї особи цілком відповідає анекдотам цього пласту суспільства). Щоправда, новий ректор підтримав оранжеву революцію (як і 97% мешканців регіону) і користуючись зв'язками обійняв найвищу посаду у вузі. Цікаво чи можливий науковий прогрес за таких обставин? Так, що відношення до нашої системи освіти не може бути позитивним (маю надію, поки що).
Андрій, м.Харків

А що могло змінитися, коли у ВУЗах залишились ті самі кадри. Так, зараз стали менше брати хабарі, але вони виросли, і якщо знати "надійний" підхід до ректора або препада, то можно всі проблеми залагодити. Поки не зміняться люди, не буде якісних змін в системі освіти.
Pavlo Berest, Kyiv

Поки що мало чого змінилося. В нас самі тільки розмови та обіцянки.А в реальності... Маю стаж роботи в школі 21 рік, і можу сказати, що вчитель так поки що і залишився безправною малошанованною професією. На нас, як і раніше, "вішають" все, а захисту в нас нема. Щодо оплати праці... Моя ставка вчителя вищої категорії на данний момент - 470 гривень. Судить самі.
Зоряна, Харків

Чесна сповідь львівського студента ще раз підтвердила думку, що буржуазній Україні не потрібне її майбутнє. А ліберальна ідея, яка сьогодні панує в Україні, доб'є освіту, як і все інше соціальне, до кінця.
Greg, Dnepr

За винятком декількох, вищі навчальні заклади імітують надання освіти, перетворившись в приватизовані кучмівськими кланами інститути по продажу дипломів. Позитивні риси радянської освітньої системи втрачені, а реанімація колишньої вузькогалузевої системи, яка на 60-70% фінансувалася ВПК, не має жодних перспектив для майбутньої інформаційно-інтелектуальної цивілізації, бо перетворює країну в сировинний придаток. Зі старими ще партноменклатурними кадрами МНО навіть новий прогресивний міністр не зможе провести реформ (Недавно в УМ в інтерв*ю такий керівник університету вихід на „фундаментальний” рівень освіти бачить в „капітальному ремонту корпусу”, в „згуртованності професіоналів”, в плановому працевлаштуванні, а відкриття „не на голому місці” і „вперше не в столиці” спеціальності міжнародні відносини обгрунтовує наявністю якихось грантів. А викладачі, а наукові школи? І якого хабаря заплатили за це відкриття чиновникам, рецензентам, лицензувльникам?). На жаль, наш менталітет отримати не знання, а папірець про них, сприяє хабарництву. Якщо взяти до уваги заяви бувших студентів університету, що хабарі їм коштують більше, ніж плата за навчання в приватному вузі, то маємо цифру біля 10 млрд грн тіньового капіталу в вищій освіті (це слідує і з розрахунків проректора МАУП Щьокіна). За 15 років в Україні не було проведено жодного авторитетного наукового конгресу. На науку часу немає, бо часто викладачі працюють в 3-5 закладах, а під виглядом додаткових платних занять гарантують залік чи екзамен. Поїхати на конфенцію немає з чим, та і грошей на це немає. Йде інтелектуальна деградація. Не випадково поширений прихований сленг: „Чого ти такий розумний?” Наша проблема не в реформах, а в їх виконавцях.
В. Прісняков, Дніпропетровськ

Давно не "заходила" на форум. (Але слідкувала регулярно).Тема дуже цікава і звичайно цікаво прочитати власний досвід. Але... Я тільки вернула з України і знаєте, що мене вразило?! Це інертність і байдужість людей, коли бачать порушення. Я питала їх, чи знають про телефони довіри? - говорили, що так. А чому не телефонуєте? - Багато знизують плечима, не вірять, не хочуть витрачати свій вільний час, деякі бояться. Спеціально звернусь до колег з університету, яким довіряю і попрошу написати. Дякую сердечно Бі-Бі-Сі за гарні теми. Будьмо!
Ніна Падун

Мене турбує ідеологічний перекіс, що намітився у системі вищої освіти. Підготовка майбутньої інженерно-технічної й гуманітарної еліти іде на тлі пропагандистської обробки молодi, що завдає великоi шкоди якості навчання й веде майбутніх фахівців убік від реалій історично сформовані у рамках народного господарства України реалiй. Таки прорахунки знижують якість підготовки фахівців, вносять сум'яття в програми й у ряді випадків збивають і дезорієнтують хлопцiв та дiвчат при виборі майбутньої спеціальності та й очiкуємого поля діяльності.
Червоний Атом, Харкiв

На мій погляд, після помаранчевої революції і приходу нової влади в Україну ситуація з освітою в Україні почала мінятися, причому в позитивну сторону.. Щоб докорінно змінилася освіта, щоб подолати боротьбу з корупцію в шкільних закладах, потрібне тільке одне - час.. І ми віримо, що цей час нова влада використає в правильному напрямку...
Микола Савенко, м.Трускавець

По великому рахунку - нічого. Я студент Львівського університету, у нас не було відчутно політичного тиску й до революції, завдяки чіткій позиції нашого ректора, який користується повагою серед студентів. Проте технічний стан аудиторій і лабораторій залишає бажати кращого. Застаріла техніка, яка часто не працює, через що зривається навчальний процес, бібліотека з книгами переважно на російській мові (до 90% по моїй спеціальності), не говорячи вже про зношеність фондів. Стани гуртожитків це взагалі окрема тема. Я мав нагоду побувати у Кембриджі, і можу порівняти рівень проживання студентів. В кімнатах часто немає води (холодної, про гарячу мова навіть не йде), дві газові плитки на 20 кімнат, а про санвузли просто встидно говорити. Невже в таких умовах можна нормально жити і вчитися?Поясюють усе браком фінансування, але якщо не вкладати грошей в свою науку, то скоро будемо фінансувати чужу. Про хабарі не можу нічого сказати, бо сам з ними не стикався, але можу сказати точно, що таке явище нікуди не зникло. Реформи в освіті потрібні, і негайно. Бо далі так не можна.
Назар, Львів