Ядерний реактор у Швеції

Думки дописувачів не можуть вважатися позицією Бі-Бі-Сі.

На мою думку, для переосмислення мирного атому необхідно подивитись на нього трохи з іншого боку. Чи дійшло наше суспільство до того, що буде перейматись екологічними проблемами і в тому числі небезпечністю атомної енергії? Якщо подивитись на всі рівні суспільства, кому це потрібно і хто буде ініціатором цих змін. Пересічному громадянину? Якщо йому сказати: «друже атомні електростанції дуже небезпечні і їх потрібно поступово закривати» – звичайно він погодиться, що небезпечні і що мабуть їх потрібно закривати. Але якщо далі сказати, що йому прийдеться платити в 3-5 разів більше за безпечну енергію, він якщо й не відмовиться, то й не погодиться. Політики та керівництво країни? Так це люди які потрапили в марафон, де кожний прийшовши на 5-10 років намагається довше втриматись заради своїх інтересів. Чи захоче Кабінет Міністрів, сказати, що вони почнуть закривати атомні станції, але в наступному році не підвищать соціальні виплати і рівень життя через підвищення цін зменшиться. Як я це бачу, то поки що в Українському суспільстві нікому це не потрібно. Як варіант «ми не побудуємо нових або зупинимо одну станцію, а ви нам дайте щось» можливо.
Максим Куліш, Київ

Насправді, атомна енергетика і атомна технологія не така страшна річ. Я вважаю, що світ просто поквапився одразу застосовувати її на практиці, та ще й у таких масштабах. Й досі не всі вчені надають належної уваги тезам академіка Сахарова та його однодумців. Вони лише подали ідею, можливо невдало і зовсім не популярно (але ж вони вчені-фізики,а не оратори), а світ науки мав би розвинути цю ідею. Мабуть і зараз треба зробити невелику паузу, наче поставити кому у реченні, але не відмовлятися від цього напряму. Просто науці необхідно дати трохи часу і ресурсів, а результат обов'язково буде. Не слід квапитись одразу вскочити в халепу: сім разів відмір...
Захар Малецький, Київ

Читаю і згадую розмову з одним німецьким екологом. Яку потужність мають західні атомні реактори. Рідко який дотягує до нашого стандартного від 1 мегават/год. Так ось, цей еколог сказав, що їм набагато дешевше купувати українську атомну енергію, ніж виробляти свою. Ось і все. Все решта - тільки гарні розмови про екологію. Той самий молоди "зелений" німець організовува акції протесту проти того, що в Європі закривають "безпечніші" атомні реактори і міняють їх на менш безпечні українські. Моя особиста думка, після того, як експерти МАГАТЕ визнали, що на Рівеньській АЕС реактори за безпечністю відповідають європейським нормам, а інколи і перевищують їх, потрібно розвивати власну атомну енергетику і продавати її, а не просити у когось постійно гроші.
Роман Соломонюк

Атомна енергія в "мирних цілях" була впроваджена ВПК СРСР і США, щоб прикрити і якось компенсувати величезні затрати на десятки тисяч атомних боєголовок. В 80-х роках в СРСР порахували вартість виводу з функціонування атомних реакторів. Результат - 200 млн дол. разово, плюс 60 млн дол. кожний рік, бо практично вся інфраструктура АЕС повинна функціjyeвати навіть після закриття АЕС. Чорнобиль підтверджує ці цифри, навіть з поправкою на аварію. Зараз людство підійшло до екологічної катастрофи, в якій захована і небезпека ядерного палива. АЕС, можливо, і мають будуватися разово, але там, де іншого не може бути, наприклад в Магадані чи десь в пустелі. В Україні, незважаючи на залежність від нафти і газу, треба навчитися економити енергію (наприклад, за рахунок неоптимального режиму постачання електроенергії в СРСР втрачалося біля 10% енергії, тобто стільки, скільки давали АЕС). Нам треба дивитися на США, які 35 років тому заборонили будувати АЕС, і весь час шукають альтернативу. В Україні з її багатющими землями, які використовуються нерентабельно, цивілізовано треба розвивати біологічні напрямки отримання енергії, енергії з Космосу. АЕС - це просто спекуляція на політиці атомного лоббі, яке приведе Україну до наступного Чорнобилю, якщо врахувати погані і конструктивно недосконалі старі парогенератори на деяких АЕС. Ніхто міняти їх не буде, поки "півень не дзьобне". Тому ейфорія відносно АЕС рано чи пізно повинна припинитися.
В. Прісняков, Дніпропетровськ

Захід переосмислює мирний атом: адже зараз учені займаються дослідами термоядерної енергії, котра буде дешевшою, а головне - безпечнішою... Крім того, коли електроенергії буде більше, в України не буде проблем із нафтою та газом. І, можливо, у найближчому майбутньому це покриє витрати на виробництво водню як пального для автомобілів...
Андрій Яцків, Україна

Україна, безперечно, має опікуватися ядерними технологіями. Можливо, у кооперації з іншими країнами. От тільки постає питаннячко - чи є кошти на глобальні розробки та дуже недешеві технології? Наприклад, на теперішній час Україна не має повного циклу виготовлення палива. Твели ми закуповуємо у Россії. Тож треба дивитись тверезо на свої можливості і приводити до них свої потреби...
vl, Кіровоград

Нiхто не бажає усвiдомити, що наступне сторiччя буде наскрiзь пронизано парадигмою енергетичноi безпеки. За володiння родовищами газу i нафти, а також iх стратетегiчними резервами, буде розгорнуто безпрецедентне змагання промiж провідними iндустрiальними краiнами свiту. Оцiнюючи шанси Украiни в цiй жорстокiй i безкомпромiснiй боротьбi за оволодiння стратегичними джерелами сировини, треба визнати, що шанси досягнути прориву вкрай непереконливi. Нам потрiбно дiверсiфiкувати як постачальникiв ресурсiв, так i промислову базу вiтчизнянноi енергетики, яка повинна включати широкий спектр видiв та типiв її виробництва - вiд вугiлля до екологiчно чистого гiдро- i вiтроперебiгу. Але для цьго вже сьогоднi потрiбно розгорнути довгостроковi науковi дослiдження та обгрунтування. Де ж вони?
Червоний Атом, Харків

Природньо, що атомна енергія небезпечна, як, до речі, і теплова, і гідро- і навіть вітрова. Кожна має свій ризик і наслідки розвитку. Пропонується повернутися до печер до лучини. США при 5% населення споживають зараз, за різними оцінками, від 25 до 40% всієї енергії світу, тому вони можуть собі дозволити не будувати атомні електростанції. Тому гроші, а, взагалі-то, не гроші, а матеріальні і людські ресурси, які людство зобов'язано вже зараз витратити на розробку і освоєння термоядерної енергії дозволило б отримати джерело чистої і невичерпної енергії, як джерело прогресу людства. Енергія, її доступність і розумне використання є те, що дозволить людству мати розумну альтернативу печері і війні. Капіталізм у вигляді глобалізму себе вичерпав і підвів людство до краю катастрофи, яка, до речі, добре показана в багатьох американських фільмах, у яких за зовнішньою голлівудською мішурою дуже багато хто не побачив найглибшого розуміння і стурбованості майбутнім людства американських режисерів і драматургів - і за це їм спасибі. Певен, що якщо людство не зрозуміє потреби знищення капіталізму в його найвищій стадії - глобалізму - і переході до суспільства розуму - Комунізму, то ми прийдемо до того, що передрікав ще Ейнштейн - до печери і війні з луками і списами. Головна енергія - розум людства.
Ґреґ, Дінпропетровськ

Ядерна енергія не є ані "чистою", ані "дешевою", ані "безпечною". Ядерна галузь дотується у багатьох державах світу, в тому числі - в Україні; то в чому дешевизна? Один-єдиний інцидент має катастрофічні наслідки для довкілля на сотні років уперед, і ніхто з прихильників будівництва АЕС так і не дав ще чіткої відповіді на питання, що робити з відпрацьованим паливом - що тут "чистого"? А витоки радіоактивності ставалися не лише на Чорнобилі, а не лише в УРСР, а і в країнах Заходу - недарма вони зараз відмовляються від ядерної енергії; не кажучи про те, що і самі АЕС, і транспорти з відходами, і місця зберігання - це потенційні мішені в разі будь-яких конфліктів - то у чому безпека? Політики і ділки від атомного лоббі знову пнуться в ту саму пастку, в яку вже майже завели нафтові й газові магнати: покладатися на вичерпні запаси корисних копалин, цього разу - урану. А що робити, як вони вичерпаються теж? Час почати серйозно ставитися до розробок відновлюваних джерел енергії! Врешті-решт, я добре пам'ятаю Чорнобильську аварію - як і більшість українців. Як би це не пояснювали, по тому напихати Україну новими атомними блоками - треба мати або коротку пам'ять, або куций розум.
Киянин, Київ

Ядерна енергія найдешевша і найчистіша, тому перспективна. Що до небезпек аварій - проектувати треба правильно, і не експериментувати, як це було у Чорнобилі.
Володимир, Тернопіль

Я – науковець, опікуюся проблемами, пов’язаними з біопереробкою ядерних відходів. На мою думку, Україна має припинити будувати нові атомні станції та покроково вивести з експлуатації ті, що існують натепер. Які тому причини? Перша – безпека. Є відомий принцип, добре знаний в авіації: „Якщо аварія теоретично можлива – вона станеться”. Найгірша аварія на атомній станції у США спричинила викид радіації, у багато тисяч разів менший, ніж 1986 року під час Чорнобильської аварії. Відтоді США не побудували жодного ядерного реактора. Друга – економічна. Обробку ядерних відходів, за коштом, можна порівняти з економічними прибутками від використання електроенергії. Але ядерні відходи залишаться активними протягом тисяч років. Подумаймо про наших дітей та онуків, які нестимуть цей важкий тягар на своїх плечах.
Третя – проблема здоров’я. У журналі Королівського Товариства було надруковано статтю ... групи дослідників з Ізраїлю та України. У ній сказано, що так звані „ліквідатори” мають усемеро більше шансів передати наступним поколінням генетичні аномалії. Щодо набагато більшого ризику раку щитовидної залози та лейкемії наукова спільнота не має сумнівів.
Четверта – глобальна безпека. Не є таємницею, що тип реакторів РБМК належить до так званих „брідерів”: їхніми побічними продуктами є матеріали, що їх можна використовувати для виробництва ядерних вибухових пристроїв. Саме тому країни ЄС та США так занепокоєні прагненням Ірану отримати реактор/и від Росії. Більше того, у країнах на кшталт України, з їхньою розхитаною системою стримувань та противаг, існує дуже віддалена, але реальна можливість пере направлення матеріалів не до тих рук.
П’ята – Україна нагально потребує системних змін. Замість використання важкої промисловості, що сильно залежить від електроенергії, Україна має пере спрямувати свій потенціал до більш тонких, високотехнологічних галузей. Всі вони потребують серйозних інвестицій у науку та технологію.
Олександр Василенко, Бетесда, США

Розвиток атомноi енергетики у нашiй краiнi неможливо уявити без серйозного ставлення суспiльства до фiнансування фундаментальноi та прикладноi науки. Бачити як гiгантськи науковi заклади та установи вiдчайдушно б'ються у тенетах недофiнансування i вирiшують власнi проблеми крiзь призму iнтересiв захiдних замовленникiв у особi велечезних транснацiональних корпорацiй, вiдверто сумно. В минулi роки в украiнську науку iнвестували велечезнi грошовi ресурси. I це, до нашого великого сорому робила, в перш чергу, вже мiльйони разів проклята усiма радянська влада. А що нова - не чухається и зазирае у майбутне? Чи все у неї гаразд з перпективами i поглядами на роль науковцiв у просуваннi до членства в ЄС и НАТО? Безумовно, ядерну енергетику в Украiнi треба всiляко розвивати. У нас у краiнi є величезний i вкрай енергозатратний промисловий комплекс, проблеми якого повiльним закриттям енергоблокiв та реакторiв нiколи не вирiшити.
Червоний Атом, Харків

Атомна енергія необхідна, тому чщо людство використовує більше енергії ніж можна отримати від відновлюваних джерел, а вони поступово вичерпуються. Також атомна енергія актуальна в світлі переходу до водню у якості пального, коли необхідно буде дуже багато електроенергії для його отримання.
Сергій Цимбалюк, Київ

Я вважаю, що без атомної енергетики зараз нікуди. Все таки нафта закічнується, а альтернативні джерела освоєні не дуже добре. До того ж атомна енергетика екологічно чиста. Крім хіба випадку, якщо аварія, ну і зберігати десь ті відходи потрібно (але це дрібниці порівняно з користю яку вона приносить).
Андрій Ковальчук, Львів

Ядерна енергетика уже зараз збиткова і її збитковість збільшуватиметься. Ця збитковість не відбивається у цифрах Енергоатому, оскільки з витратної частини виключено деякі платежі. Найперший – це знаття блоку з експлуатації. Світова практика показує, що це коштує у 3-4 рази більше від будівництва. Друга велика проблема – вичерпання запасів урану. Комерційно придатних запасів урану у світі лишилося на 50-60 років при сучасних темпах споживання. Тобто, це один з факторів, які обумовлять подальше подорожчання ядерної енергетики. Ідея реакторів-брідерів, які б вирішили проблему ядерного пального, себе не виправдала. Відбулося декілька аварій на таких реакторах (найбільша у Японії), після чого всі вони були зупинені. Зараз немає жодного комерційного реактора і виглядає так, що їх не буде ніколи. Проблема радіоактивних відходів не вирішене і не може бути вирішена принципово. Створення замкненого циклу в Україні надзвичайно витратне і викличе більше проблем, ніж вирішить. На відміну від ядерної енергетики, вартість вітрової енергетики та інших альтернативних джерел постійно зменшується. Крім того, українські промисловість та господарство надзвичайно енергозатратні. За офіційними даними втрачається біля 32% енергії (за неофіційними – біля 50%). Підвищення енергозбереження хоча на 30% вирішило б всі енергетичні проблеми України. Таким ядерна енергетика є нерентабельною, екологічно надзвичайно шкідливою і не розумно будувати енергетичну політику держави базуючись на такій енергетиці.
Андрій Мартинюк, Рівне