Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Президента Росії називають головним переможцем парламентських виборів

Кореспонденти Бі-Бі-Сі кажуть, що головною з ознак останніх парламентських виборів у Росії стала поразка комуністів та прозахідних лібералів і здобутки провладних сил під гаслами націоналізму та ностальгії за Радянським Союзом. Чи згодні ви з такою оцінкою? Чи можна очікувати змін у тональності російсько-українських взаємин?

Чи можна зі 164 народностей і вірувань зробити "владу народу" (демократію) під гаслом "Єдина Росія"? Неможливо це було за царя, ані за комунізму, ані сьогодні!

Роман, Осло, Норвегія

Перемога Путінового "патріотичного фронту" на виборах у Росії нікого не повинна дивувати. Особливо - українців, які сотні років несли тягар "російського патріотизму". Росіян від часу заснування Московської держави в ХІІ сторіччі навчали "поважати" і беззастережно слідувати за сильними вождями, хоч би яким жорстоким і деспотичним було їх правління. Ті українці, які прагнуть зберегти незалежність і розбудувати справді демократичну державу, яка поважає і гарантує права особи, не повинні забувати аксіому: більшість російських "патріотів", де б вони не були за політичним чи ідеологічним спектром, не можуть і не сприймуть існування справді незалежної України. Політичні лідери України повинні, звісно, докладати зусиль до розбудови добросусідських відносин з Росією, але вони повинні бути завжди на сторожі, щоби у кожну угоду, програму, договір тощо з Росією входити на засадах абсолютної рівності суверенних держав, а не на традиційно прийнятих і психологічно досі міцно вкорінених відносинах "старшого і молодшого братів" між Росією і Україною. Нинішнє українське керівництво, яке не бачить і не ббажає бачити постійну небезпеку, що її становить "російський патріотизм" для незалежності України, не повинно залишатися при владі.
Ярослав Березовський, Трой, США

Я особисто голосував за СПС, не тому, що їх у всьому підтримую, а щоб вони пройшли до Думи. Проте намагаюся оцінювати становище тверезо. Мені здається, що ті ж західні країни спровокували зростання націоналістичних настроїв у Росії. Розширення НАТО, війни США з країнами поблизу наших кордонів, створення американських баз довкола Росії, ігнорування Америкою ООН, спроби політиків вбити клин між нами і нашими сусідами. До цього додаються внутрішні умови – корупція, слабкість державної економіки та армії, багатство 3% олігархів і злидні половини населення, тощо. Я на відміну від тих хто панікує вважаю, що ще не все втрачене. Демократам треба народитися знову і відповідати новим умовам, а не перебудовним часам. Щодо висловлювань, що Росія це імперія, спадкоємиця радянського устрою, в’язниця народів та загроза для сусідів... Якби замість слова Росія стояла назва наприклад США, то я б подував, що то слова Роґозіна і таких як він. Якщо ви вважаєте себе домкратами то не ставайте такими як ті, кого критикуєте. І останнє – на то вона і демократія, щоб народ робив СВІЙ вибір, а інші його шанували , а не критикували чи схвалювали в залежності від того чи подобається це їм. Сподіваюся, що взаєморозуміння між нашими людьми не залежатиме від закликів наших і ваших Рогозіних і Жиріновських.
Валерій, Москва

При існуючий системі виборів яка дозволяє голосувати лише за одного кандидата іншого не можна було й чекати. На мій погляд виборець має ставити не одну галочку за одного кандидата, а вписувати "рейтинг" кожного кандидата в його очах. Вивівши середньо-арифметичний рейтинг по результатам усіх рейтингів можна буде обєктивно оцінити справжню підтримку народу. Я переконаний що усі хто голосував за яблоко голосували б і за СПС, тільки з іншим рейтингом, таким чином прихильники правих не їли голоси один-одному. Й Жиріновський таким методом міг би отримати настільки низький рейтинг що не дуже б відірвався від нуля.
Володимир, Франція

Вибори перемогли сили, які використовували загарбницькі гасла щодо України. Це має, м'яко кажучи, насторожувати.
Юрій Марків, Львів

Зовсім не мінімальні наслідки виборів в РФ. Що "Україна не Росія" нова Дума і не подумає. Затулін, Лужков, Рогозін відомі "добрі сусіди". Навіть Чубайс обіцяє "ліберальну імперію", щоб, значиться, під водочку: "Так за царя, за родину, за веру грємєло громкое уря". Во мода! Так що полковник ФСБ і далі буде найдемократичнішим лібералом, месією і гарантом від холоду-голоду, громадянської війни, обрізання та замочування в сортирі. Ті склади, що вибухали в Донбасі, часом попередньо ніхто не розікрав? Ох, не Грузини ми! А на якому сайті статечно спілкуються мудрі Українці?
Іван, Москва, РФ

Не в моїх це інтересах розділювати Росію – я просто констатую факти. А за кілька століть вони якраз і з’їли один-одного, вірніше росіяни - інших. Знищені та асимільовані цілі народи. Українці (яких там понад 4 млн. як мінімум), ненці, евенки, коряки, ітельмени і декілька десятків інших не тільки не мають права і можливості навчатися рідної мови, але й говорити нею у своїх республіках. Що говорити про російські автономні республіки, коли в незалежній Білорусі людину, яка розмовляє білоруською на вулиці зупиняють і перевіряють документи. Кожен народ має право на самовизначення, лише не в Росії.
Роман, Норвегія

„Чи можна зі 164 народностей і вірувань зробити "владу народу"...?" - І що ж ви пропонуєте? Згідно із планом Бжезинського і компанії розділити Росію на 3-N окремих країн? Це, перш за все, зветься втручанням у внутрішні справи іншої держави... Це їх країна, і якщо вони бажатимуть жити разом - рішення знайдеться. До речі, за кілька століть вони ж таки не з'їли одне одного (за винятком Чечні та інших штучно приєднаних регіонів, але і без них народностей і вірувань вистачає), отже бажання жити в мирі в них є. А це і є найголовніша воля народу. І дай Боже, щоб таке було у всіх багатонаціональних країнах.
Валерій, Україна

Якщо перекласти слово "демократія" з грецької, то воно складається зі слів "демос" ("народ" - але теж і "дух", звідки і слово "демон") і "кратос" ("влада"). Звичайно більшість людей розуміє цей термін як "влада народу", а не демонів. Якщо це влада народу, то що таке російський народ? Це 144 мільйони людей 164 різних національностей, розкиданих на території понад 17 мільйонів (!) квадратних кілометрів. Запитання: чи можна зі 164 народностей і вірувань зробити "владу народу" (демократію) під гаслом "Єдина Росія"? Неможливо це було за царя, ані за комунізму, ані сьогодні! Тільки диктатори, тільки справжні націоналісти чи комуністичні шовіністи в стані утримати таку різнорідну масу люду під своєю жорсткою рукою... Найменші пом'якшення в політиці спричинять жорстокі конфлікти і розвал різнорідної 164-етнічної Росії. Тому результати виборів - нічого дивного. Це закономіність у Росії. Інакше Росії загрожує розвал. А Україні, звичайно, треба стерегтися "великого ведмедя", тим більше, коли він роздратований і поранений.
Роман, Осло, Норвегія

"Україна не Росія" це дуже добре. Не так все погано панство. Нарешті росіяни почали вивчати українську для політичних дискусії. Хай їм буде!Згоден з кориспондентами Бі-Бі-Сі це поразка комуністів та здобуток провладних сил. З повагою до Всіх хто приїмає участь.
Михайло

Висловлювання не схвальні і не об’єктивні. Треба спочатку на себе подивитися... А вибір Росії – об’єктивно – вибір народу.

Str, Kiev – Moscow, Russia - Ukraine

Ми не вчимо Росію демократії, ми просто висловлюємо критичний погляд щодо неї, що є ознакою демократії. Вибори в Росії дійсно є добрим уроком для українців. Уроком того, що за демократію і власні права треба боротися, а не віддавати все на відкуп "доброму цареві". Російські вибори показали, що росіяни здалися, не усвідомлюючи до кінця якими можуть бути результати подібної здачі власного права на вибір. Ми теж стоїмо перед подібним вибором. Якщо пройде реформа, відповідно до якої народ буде позбавлений права обирати президента, якщо влада виграє у своїх планах не допустити до державного керма лідерів демократичної української опозиції, то тоді матимемо модифікацію російського варіанту, котрий веде в нікуди. Однак принципова різниця у тому, що ми в Україні маємо реальну і досить сильну демократичну опозицію, тому маємо шанс. Але треба за це боротися, іншого шляху просто немає. А критичними треба бути завжди і до сусідів, і до себе.
Володимир, Одеса

На мій погляд в Росії спостерігається погана тенденція. Ми повертаємося до того, з чого вирвалися 10 років тому. Будемо сподіватися, що вибори в Україні відбудуться за іншим сценарієм. Добре, що адміністративний ресурс у Кучми набагато менший ніж у Путіна.
Олег, Москва, Росія

...весь світ тремтів, і американці довго думали перед тим, як кудись сунути свого носа....Ми можемо знущатися зі всіх цих месіанських третьоримських міфів. Але можна і позаздрити

Ігор, Київ

У вселюдському масштабі більш продуктивною виявляється заздрість не щодо "третьоримських идей", а нормальне бажання жити "не гiрш, нiж сусiди". Як би воно не висмiювалось "прогресивними" писаками, здорова потреба людини жити не в хлівi, в безпецi i теплi i можливiсть спокiйно, без надмiрного втручання влади (та зажерливого зазiхання на твою оселю "старшого брата") втiлювати в життя - ось де гарантiя того, що на Вас, не накинуть раптом визволительний хомут и не стануть тягнути в "рай" на основi яких би то не було месiансько-рятiвних теорій. Тi, котрi бiльше турбуються про власне подвiр'я та власнi кишенi, зрештою значно гуманнiше поводяться з ближнiм, нiж голoднi та злi втiлювачi месiанських теорiй(за рахунок заможнiших сусудiв, насамперед). Казочки про "третий Рим" та "особливий шлях" - для забаламучення голiв, тому що iз забаламученних iдеєю "особливости" та "супердуховности" легше здирати три шкiри и перетворювати їх на гарматне мясо. Що і спостерігається впродовж століть.
OF

А Вам не здається, що ідея відбудови імперії і Жириновський з виразним обличчям - не привід для заздрощів. Мені байдужі почуття росіян. Я достатньо вивчала в школі їх традиції та історію, щоб зараз відверто співчувати усім 119-ти націям та народностям окрім росіян. Тим, кому не вдалося вирватися з палких імперських обіймів."Геть від Москви" - як завжди актуально. P.S.:// А хто такий Мельниченко - чи не той злодюжка, що приймав участь в кампанії "дестабілізація заради дестабілізації"?
Наталія, Київ

Pозвинута демократія, вільна ринкова економіка, дотримання прав людини. Ці риси ніколи не були характерними для Росії ні у минулому, ні тепер. Після останніх виборів про них, здається, можна забути

Микола, Одеса

Вибори в Росії відобразили дійсні почуття пересічних виборців - втому, приниження та роздратування. А як мають вони себе почувати? Під ліберальні казочки про капіталістичний рай 3% еліти безсоромно грабують країну, розкрадають її майбутнє. А ззовні - Сполучені Штати показують всім, що тому, хто сильний, все можна. Ці всі СПС та "Яблука" отримали те, що заробили. Інтелігенція, що начитається закордонних книжок і починає експериментувати з країною, завжди несла горе. Спочатку це були так звані марксисти. Тепер ліберали. Росіяни засумували за колишніми часами. Хай були голодні і босі, але весь світ тремтів, і американці довго думали перед тим, як кудись сунути свого носа. Багатьом нам в Україні не зрозуміти почуттів росіян через нашу рабську сутність. Ми можемо знущатися зі всіх цих месійських третьоримських міфів. Але можна і позаздрити. Там є ідея, є особистості з виразним обличчям. І перестаньте вчити Росію демократії, вільній ринковій економіці та дотриманню прав людини. Хто вчить? Народ, який перетерпів у своїй "хаті з краю" страшну правду касет майора Мельниченка, який весь час під кимось лежить і сьогодні рукою своїх кращих юристів пише висновки про перший строк при владі президента та одностайно схвалює "ініційовану президентом політичну реформу". Давайте використаємо результати виборів у Росії як привід подумати над своїми "досягненями" на ниві демократії та прав людини.
Ігор, Київ

"На мій погляд тут зібралися або запеклі націоналісти.." - Я дуже шаную Ваш "погляд", хоч i, даруйте, не стану за можливiсть його Вами висловлювати вмирати :-) , проте, якщо Вам так не до вподоби "запеклi нацiоналiсти", на це є простий спосiб - не ходити туди, де вам не подобається. Ура-шовiнiстичних росiйських форумiв в iнтернетi аж забагато. Тiльки Вам би хотiлось, щоб i на українських форумах було бiльше їх пiдголоскiв, чи не так?
OF

"Горбачов демократизував країну ціною кар'єри, а все повернулося, де було 15 років тому" - Микола, Україна

На мій погляд тут зібралися або запеклі націоналісти, або просто любителі ”попалити хату сусіда”. В будь-якому випадку висловлювання не схвальні і не об’єктивні. Треба спочатку на себе подивитися. Парламент Києва, який зменшує мінімальну зарплатню. Що відбувається в розкраденій, злочинній і злиденній глибинці України!? А вибір Росії – об’єктивно – вибір народу і його треба шанувати, якщо хочете жити з сусідом в мирі. Українці за походженням – третя за чисельністю народність в Росії. СПС і Яблуко програли тому, що відірвались від народу і взялися за вирішення міфічних для росіянина проблем, наприклад, як без віз їздити до ЄС тощо. Вони їздять - у них і є проблеми. Для СПС і Яблука по-українськи це сигнал: ”Зійдіть на землю панове. Ви живете у віртуальному світі. Вирішуйте народні проблеми, а не свої. Тоді і не програєте наступні вибори в Україні”.
Str, Kiev – Moscow, Russia - Ukraine

Бідолашний Горбачов. Можна собі уявити, як він рве рве собі волосся від досади: демократизувати країну ціною своєї кар'єри, а все повернулося, де було 15 років тому. А Міша міг би ще й досі бути генсеком.
Микола, Україна, Київ

Росія втратила шанс бути заможною прогресивною державою. Це факт. Сусіди будуть терпіти. Відстала духовність, патріархи старі. Влада стара, молодь залякана. Як пан Путін прийшов до влади? Це було в Росії ЗАВЖДИ.
Михайло

Росія повертається на свій особливий шлях, котрий буде дедалі більше автократичний і репресивний. Сьогодні Росія є членом Великої Вісімки, що теж велика дивина. Питання: чи Захід і надалі триматиме Росію у вісімці, сподіваючись мати від того якісь дивіденди? Коли Росію запросили до Вісімки, то Збігнєв Бжезінський гостро розкритикував рішення Клінтона. Він назвав кілька ключових критеріїв, відповідно до котрих країна може бути членом тієї структури, а саме - розвинута демократія, вільна ринкова економіка, дотримання прав людини. Ці риси ніколи не були характерними для Росії ні у минулому, ні тепер. Після останніх виборів про них, здається, можна забути. То чи є сенс тримати Росію у G-8?
Микола, Одеса

Немає сумнівів, що політика Росії буде суперечити інтересам США і викличе нове протистояння між ними. Це вже має місце у Грузії, Молдові. Те ж саме матимемо і в Україні

Witsa, Київ

Я не думаю, що обрання пропрезидентських сил дуже вплине на розвиток політичної ситуації в Росії. Звичайно для західної „демократії” було б краще, якби до влади прийшли прозахідні відверті і „щирі” ліберали та демократи на зразок Ходорковського та Явлінського. Але Захід має інші потужні важелі впливу на Росію (головним чином економічні), про які більшість ніколи не здогадається. Порахуйте уважно скільки рублів треба віддати, щоб отримати один долар чи навіть євро? Скільки рублів на стільки разів і щаблів могутній (комусь на щастя а комусь на жаль, як для більшості росіян) Американо-Європейський конгломерат перевершує заплакану і збентежену Росію...
Роман, Осло, Норвегія

Те, що відбулося в Росії - це перемога емоцій над здоровим глуздом - результат активної роботи влади (усіх гілок разом і пресою). В росіян протягом останніх років виховували ксенофобію - ненависть до людей іншої віри, зневагу до європейців. "Вони такі тупі..." - "Вони вбивають безневинних..." - "Вони нас не поважають...". Але це проблеми Росії. Зрештою, ситуація з Тузлою в черговий раз показала, що порядність та інтелігентність росіян закінчується на хуторі Михайлівському (і байдуже які вподобання в сусідів - ставлення до України в них одне). Тож в стосунках між нашими державами нічого не зміниться - були поганими, такими і залишаться...
Наталія, Київ

Суспільство, яке голосує за Жириновського - воно, мабуть, має великі проблеми

Олексій Ігнатьєв, Суми

Все, що відбувається в Росії, є передбачуваним і вельми загрозливим. Практично економіка Росії є державно-монополістична. Безперечно, обгортка буде дещо інша, а суть, так само як і в СРСР, буде мілітарно-диктаторська. Такий тип економіки ніколи не буває ефективним. Тому ця структура користується зовнішніми конфліктами для вирішення внутрішніх проблем. Ми будемо мати агресивну , не передбачувану диктатуру, яка буде провокувати конфлікти в усьому світі, і в першу чергу на просторі СНД. Немає сумнівів, що політика Росії буде суперечити інтересам США і викличе нове протистояння між ними. Це вже має місце скажімо у Грузії, Молдові. Те ж саме матимемо і в Україні. Росія дедалі буде становити все більшу загрозу для всього світу. Неспроможність Росії до прямого конфлікту з США призведе до підтримки Росією усіх антиамериканських сил в усьому світі. А загроза ядерної війни призведе до неспроможності США вирішити цю проблему військовими методами. Це буде довгостроковий виснажливий конфлікт на кшталт "холодної війни" зі спалахами локальних збройних конфліктів. Першими ознаками такого перебігу подій будуть ознаки загострення ситуації у Грузії. Далі буде спроба Росії використати економічні чинники, і насамперед свою роль постачальника нафти і газу. Що може проявитися у спробах дестабілізації ситуації у Саудівській Аравії з метою перешкодити постачанню нафти на світовий ринок з цієї країни. Можливі також нові теракти в США на кшталт подій 11 вересня. На жаль перспективи вельми похмурі.
Witsa, Київ, Україна

На мою думку, такий політичний розклад сил, звичайно, не на бік Києва. Бо консолідація та зміцнення влади Вол. Вол. Путіна нічого гарного не становить для України, на жаль.
Григорій, Україна

Такою стає, якою й була - країною рабiв, котрi без нагайки не можуть жити... "Верхня Вольта з ракетами", зате з третьоримськими претензiями. Жаль тiльки, що вiдгородитися вiд них неможливо.
OF

Росія впевнено рухається вперед до минулого. Воно, звичайно, не буде комуністичним, але з огляду на те, що методи управління залишаються старими в дусі комсомольського минулого практично усіх російських можновладців (до слова, як і в Україні), це буде щось на зразок реставрації радянської системи влади, зодягненої в "демократичні" гасла. Результат останніх виборів у Росії - свідчення кризи у суспільстві, причому це криза не лише довіри (чи не довіри) до влади. Суспільство, яке голосує за Жириновського - воно, мабуть, має великі проблеми. Для України це ще й нагода замислитись над тим, що і тут є націоналісти, свої "жириновські" є і у нас, на жаль.
Олексій Ігнатьєв, Суми