Чому технології не роблять нас більш продуктивними

A worker controlling a robot

Автор фото, Getty Images

    • Author, Джонті Блум
    • Role, Кореспондент ВВС з питань бізнесу

Ми живемо в епоху технологічної революції, але на продуктивність це не впливає, кажуть вчені.

Бізнес і робочі процеси дедалі більше змінюються та вдосконалюються завдяки комп'ютерам, інтернету, підвищеній швидкості зв'язку, обробці даних, робототехніці, а тепер - ще й штучному інтелекту.

Але є невелика проблема — усе це не позначається на економічних показниках. Якщо новітні технології дійсно змушують нас працювати швидше та краще, то доказів цього - дуже мало.

Приміром, продуктивність праці у Британії з 1974 по 2008 зростала щороку на 2,3%. А з 2008 по 2020 впала на 0,5%.

Далі - ще гірше. За перші три місяці цього року продуктивність праці британців фактично знизилася на 0,6% порівняно з минулим роком.

Така ж картина спостерігається у більшості інших країн. У США показник продуктивності праці за період з 1995-го по 2005 рік зріс на 3,1%, а потім з 2005 по 2019 впав до 1,4%.

A worker slotting a processor into place

Автор фото, Getty Images

Таке відчуття, що ми проходимо через величезні інновації та технічний прогрес, а продуктивність при цьому знизилася до мінімуму.

Як це пояснити?

Можливо, ми використовуємо технології, щоб не виконувати роботу. Наприклад, листуємося з друзями в месенджерах, переглядаємо відео на YouTube, сперечаємось у твіттері чи фейсбуці або просто бездумно блукаємо інтернетом.

Звісно, можуть бути й серйозніші причини.

Продуктивність праці, або кількість продукції, виробленої за одиницю часу одним працівником, - показник, на який економісти звертають особливу увагу.

І хоча він залежить від багатьох чинників, як-от фінансова криза чи висока інфляція, вчені дають два основних пояснення, чому технології не сприяють підвищенню продуктивності.

Перше - ми неправильно вимірюємо вплив технологій. Друге - економічні революції відбуваються зазвичай досить повільно, і можуть минути десятиліття, перш ніж ми побачимо їхні результати.

"Сьогодні цифрова трансформація охопила усі сфери економіки, але це важко осягнути, оскільки в статистиці цього немає. Ми не збираємо дані так, щоб це допомогло нам зрозуміти реальну картину", - каже Діана Койл, професорка Інституту державної політики Беннетта в Кембридзькому університеті.

Dame Diane Coyle

Автор фото, Diane Coyle

Підпис до фото, Діан Койл стверджує, що ми неправильно оцінюємо вплив технологій

Наприклад, компанія, яка раніше вкладала кошти у власні комп'ютерні сервери та ІТ-відділ, тепер може передати їх на аутсорсинг іноземному постачальнику.

Це дешевше та надійніше, оскільки фірма, що надає ці послуги, має краще програмне забезпечення, яке постійно оновлюється.

Але в економічній площині цей ефективний крок робить компанію меншою. Адже вона більше не інвестує в ту сферу своєї ІТ-інфраструктури, яка раніше вважалася частиною її економічного зростання.

Діана Койл наводить приклад з промислової революції XIX століття, який ілюструє, як продуктивність може випасти зі статистики.

"У мене є чудовий статистичний щорічник Британії за 1885 рік, у ньому 120 сторінок, з яких майже всі присвячені сільському господарству, і лише 12 - шахтам, залізницям та бавовняним фабрикам", — каже професорка.

Two workers with robots

Автор фото, Getty Images

Це був розпал промислової революції, але 90% зібраних даних стосувалися старого, менш важливого сектору економіки, і лише 10% — того, що ми зараз розглядаємо як одну з найважливіших економічних змін у світовій історії.

"Ми бачимо економіку через призму того, якою вона була раніше, а не такою, якою вона є сьогодні", — каже Койл.

Інший аргумент полягає в тому, що технологічна революція відбувається, повільніше, ніж ми очікуємо.

Нік Крафтс, який спеціалізується на історії економіки, каже, що кардинальні зміни в економічних показниках, про які ми схильні думати, що вони сталися майже за одну ніч, насправді тривали десятиліття. І зараз може відбуватися те саме.

"Британець Джеймс Ватт запатентував свою парову машину в 1769 році, - пояснює вчений. - А першу комерційну залізницю Ліверпуль-Манчестер запустили у Британії лише у 1830-му, перший же залізничний вузол і поготів з'явився лише у 1850-му. Через 80 років після патенту".

James Watt's first steam engine

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Паровий двигун Джеймса Ватта запатентували за 61 рік до запуску першого комерційного залізничного сполучення

Таку ж закономірність можна спостерігати з електрикою. Від першого публічного використання Едісоном лампочки у 1879 році до електрифікації цілих країн і заміни парової енергії на електричну минуло щонайменше 40 років.

Можливо, зараз ми - у подібній паузі.

Але у змаганні за продуктивність переможуть лише ті країни та підприємства, які зможуть краще та швидше застосовувати новітні технології. Як це було з парою та електрикою, питання не в самій технології, а в тому, як добре ви можете її адаптувати й експлуатувати.

Ознаки цього професорка Койл бачить уже сьогодні. "Зараз є багато доказів того, що якою б не була компанія, розбіжність між тими, хто вправно користується технологіями, і тими, хто ні, невпинно зростає".

"Маючи висококваліфікований персонал, необхідні дані та вміння працювати зі складним програмним забезпеченням, ви можете змінити свої бізнес-процеси. І ваша продуктивність різко зросте".

"Але в тому ж секторі економіки є компанії, які просто не здатні на це".

Технології не дають відповіді на всі питання. Високі показники матиме той, хто навчиться використовувати їх якнайкраще.