Укол шпилькою. Як жінки захищаються від сексуальних збоченців у людних місцях

Майже кожна жінка в Індії може розповісти, як стала об'єктом сексуальних домагань в багатолюдних громадських місцях — коли хтось торкався її грудей, щипав за сідниці або терся об неї.

Щоб дати відсіч, жінки використовували все, що було під рукою — від парасольок, довгих гострих нігтів, до високих підборів.

Але деякі пускали в хід значно ефективніший інструмент — англійську шпильку.

З моменту винаходу в 1849 році жінки всього світу використовують англійські шпильки, щоб скріплювати різні предмети одягу або усувати раптові проблеми з гардеробом.

Однак іноді цей маленький предмет здатен на більше: дати відсіч переслідувачам.

Нещодавно кілька жінок в Індії зізналися у твіттері, що завжди носять шпильку в сумочці або на одязі, і що це їхня улюблена зброя проти збоченців у людних місцях.

Одна з них - Діпіка Шергілл - написала про випадок, коли вона до крові вколола свого кривдника. Це було в автобусі, на якому вона регулярно їздила на роботу, розповіла Шергіл ВВС. Інцидент стався десятки років тому, але вона досі пам'ятає найдрібніші деталі.

Їй було 20, а кривднику - близько 40; він зазвичай носив сіре сафарі, босоніжки з відкритими носами і прямокутну шкіряну сумку.

"Він завжди ставав біля мене, нахилявся, терся пахом об мою спину і падав на мене щоразу, коли водій натискав на гальма".

Тоді, за її словами, вона була "дуже боязка і не хотіла привертати до себе увагу", тому мовчки страждала. Так тривало кілька місяців.

Але одного вечора, коли чоловік "почав мастурбувати і еякулював мені на плече", вона вирішила, що з неї досить.

"Я почувалася оскверненою. Прийшовши додому, я дуже довго милася. І навіть матері не сказала, що зі мною сталося", - згадує вона.

"Тієї ночі я не могла заснути, навіть думала про те, щоб звільнитись з роботи, але потім почала думати про помсту. Я хотіла завдати йому тілесних ушкоджень, зробити боляче, щоб він більше не робив цього зі мною".

Наступного дня Шергілл одягла туфлі на високих підборах й озброїлась шпилькою.

"Щойно він підійшов і став поруч, я піднялась зі свого місця і п'ятою розчавила йому пальці на ногах. Я почула, що він задихається, і відчула велику радість. Потім шпилькою проколола йому передпліччя і швидко вийшла з автобуса".

Дівчина продовжувала їздити тим автобусом ще рік, але більше свого кривдника не бачила.

Історія Шергілл вражає, але це не поодинокий випадок.

Інша 30-річна жінка розповіла про схожий інцидент, коли чоловік в автобусі неодноразово намагався доторкнутися до неї.

"Спочатку я відсторонювалась, думаючи, що це було випадково".

Але коли він продовжив, жінка зрозуміла, що помилялась. На допомогу прийшла англійська шпилька, якою вона фіксувала шарф.

"Я вколола його, і він прибрав руки, але потім продовжив свої домагання, а я у відповідь намагалася вколоти його. Він зрештою забрався геть. Але я почуваюсь дурною тому, що не обернулась і не дала йому ляпаса", — каже вона.

"Коли я була молодша, то побоювалась, що люди не підтримають мене, якщо я здійму галас", - додає вона.

Активісти кажуть, що саме цей страх і сором, які відчувають більшість жінок, заохочують кривдників і посилюють проблему.

Як свідчить онлайн-опитуванням, проведене у 2021 році у 140 індійських містах, 56% жінок постраждали від сексуальних домагань у громадському транспорті, але лише 2% звернулися до поліції. Переважна більшість сказали, що самі себе захистили або вважали за краще проігнорувати ситуацію, тому що не хотіли створювати скандал чи боялися загострення ситуації.

Понад 52% заявили, що відмовилися від освіти та можливостей працевлаштування через "відчуття незахищеності".

"Страх перед сексуальним насильством впливає на жіночу психіку більше, ніж саме насильство", - пояснює Калпана Вішванат, співзасновниця Safetipin, громадської організації, що працює над тим, щоб зробити громадські місця в Індії безпечними й інклюзивними для жінок.

"Жінки починають себе обмежувати, а це позбавляє нас рівноправ'я. Це значно глибше впливає на життя жінки, ніж сам факт сексуального домагання".

Активістка Калпана Вішванат вважає, що домагання - це не лише проблема Індії, це глобальна проблема. Опитування Thomson Reuters Foundation серед 1000 жінок у Лондоні, Нью-Йорку, Мехіко, Токіо та Каїрі показало, що "транспортні мережі є магнітом для сексуальних збоченців, які використовують години пік, щоб приховати й виправдати свою поведінку".

За словами Вішванат, жінки в Латинській Америці й Африці казали їй, що також носять шпильки. А Smithsonian Magazine повідомляє, що в США жінки використовували шпильки для капелюхів навіть у 1900-х роках, щоб колоти ними чоловіків, які проявляли до них "нездоровий інтерес".

Але хоча Індія займає перше місце за масштабами публічних переслідувань, схоже, що сама Індія не визнає це великою проблемою.

Вішванат каже, що причина частково у поганому статистичному контролі над злочинністю, а також у впливі популярного кіно, де показують, що домагання — це лише спосіб привернути увагу жінки.

Проте за останні кілька років у кількох містах ситуація покращилася, каже активістка.

У столиці Делі в автобусах встановили "тривожні кнопки" та камери відеоспостереження. З'явилося більше водіїв-жінок, влада організовує тренінги, де водіїв і кондукторів вчать бути уважними до пасажирок. Поліція також запустила додатки й телефони гарячої лінії, за якими жінки можуть звертатися по допомогу.

Але, за словами Вішванат, це не завжди проблема поліції.

"Я вважаю, ми повинні більше говорити про цю проблему, має бути злагоджена медіакампанія, яка роз'яснить людям, яка поведінка є прийнятною, а яка ні".

І поки цього не станеться, мільйонам індійських жінок доведеться тримати шпильки під рукою.

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegramабо Viber