За день до вироку у справі MH17. Головне, що встановив суд

За вісім років після аварії "Боїнга" в небі над Донбасом суд Нідерландів ухвалить свій вирок цього четверга, 17 листопада. Два з половиною роки у залі суду детально розбирали документи, розвінчували теорії змови, досліджували альтернативні сценарії, прослуховували перехоплені телефонні розмови і давали слово свідкам.

Дві третини загиблих у катастрофі рейсу MH17, що прямував з Амстердама до Куала-Лумпуру 17 липня 2014 року, були голландцями, і саме голландський прокурор очолив Міжнародну слідчу групу.

Росія продовжує називати цю справу політизованою, упередженою й односторонньою, хоча всі аргументи, подані Москвою, суд уважно вивчив.

Напередодні вироку ВВС розповідає про важливі відкриття цього процесу.

Обвинувачені у справі:

Прокуратура Нідерландів запросила для кожного з них довічний термін, але наголошує, що ніхто з обвинувачених особисто не брав участі у запуску ракети по "Боїнгу".

"ДНР" просила про "Бук". З Росії відправили щонайменше дві установки

У перші ж дні суду з'ясували, що у 2014 році з Росії на територію, яку контролювали сепаратисти, виїхали щонайменше два зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) "Бук".

Прокуратура Нідерландів переконана, що за транспортування першого "Буку" відповідав офіцер ГРУ РФ Олег Іванніков. Але його колона не доїхала до "ДНР" - дорогою "Бук" зламався. Встановили це за допомогою телефонних прослуховувань, а також на підставі фото- та відеоматеріалів, які отримали слідчі.

За переміщення другого Бука відповідав колишній офіцер ГРУ Росії Сергій Дубінський, встановила прокуратура. Цей "Бук" успішно прибув до Донецька, а потім поїхав у бік міста Сніжне, що підтверджують численні фото й відео. Колона, у складі якої їхав "Бук", навіть потрапила на знімок із супутника. На ньому ЗРК їде в район імовірного запуску ракети поблизу Сніжного.

Слідство у справі MH17 отримало численні перехоплення телефонних розмов, з яких з'ясували, що командири військових формувань самопроголошеної "ДНР" неодноразово просили російських чиновників і генералів доставити їм "Бук", щоб протистояти авіації України.

На одному з таких записів, який прослухали в суді, людина з голосом Ігоря Стрєлкова (Гіркіна), що тоді працював міністром оборони так званої "ДНР", кілька разів просить надати протитанкову артилерію і "нормальну ППО". Стрєлков додає, що "все це має прибути, звичайно, з фахівцями вже готовими".

За добу до падіння "Боїнга" людина з голосом офіцера ГРУ Сергія Дубінського нарікає: "Якщо я встигну вранці отримати "Бук" і відправити туди, це буде добре, якщо не встигну, то дупа...". Розповідаючи товаришу по службі про важке становище на фронті, він додає: "Нам нічого більше не лишається - тільки на "Бук" сподіватися".

Маршрут, яким рухався "Бук" територією, контрольованою "ДНР", детально відновили за словами свідків, багато з яких були колишніми учасниками формувань сепаратистів, а також через білінг стільникових телефонів людей, що постійно були поряд з установкою. Все це підтверджувалось даними телефонних переговорів сепаратистів, які перехопила й записала Служба безпеки України.

Перехоплення - головне джерело інформації

Істотна частина доказової бази на цьому суді - записи телефонних переговорів, які СБУ перехопила й передала слідству.

Троє обвинувачених - Стрєлков, Дубінський й Пулатов - не заперечують, що на більшості аудіозаписів, долучених до справи, лунають саме їхні голоси. Позиція Леоніда Харченка невідома - він жодного разу не коментував обвинувачення й перебіг процесу.

Сергій Дубінський, щоправда, стверджував, що частину записів нібито змонтували з різних за часом розмов. Пулатов запевняв, що знав про прослуховування телефонів, тому нібито часто навмисно говорив неправду.

Щоб підтвердити чи спростувати ці заяви, прокуратура Нідерландів провела фоноскопічну експертизу записів і не виявила слідів монтажу. Далі прокурори зіставили всі відомі їм перехоплені розмови обвинувачених між собою та іншими військовими. І не знайшли логічних розбіжностей, які обов'язково були б, якби люди перемежовували правду і вигадку, щоб заплутати супротивника.

Ба більше - справжність подій, які обвинувачені обговорювали нібито для дезінформації супротивника, підтверджують фото- й відеоматеріали, зняті очевидцями на місці подій 16-18 липня 2014 року на Донбасі.

Багато про що говорять і геопозиція стільникових телефонів обвинувачених. Вивчивши білінг мобільного Харченка, слідство помітило, що його апарат підключався до веж у Зугресі, Шахтарську та Сніжному, що відповідає імовірному маршруту військової колони з "Буком".

А лише за пів години після падіння "Боїнга" людина з голосом Харченка доповіла людині з голосом Дубінського:

- Ми на місці, одну вже "сушку" збили" (мається на увазі винищувач "Су").

- Молодці, ай, молодці! Одну "сушку" збили, молодці! - відповідає співрозмовник.

У момент запуску ракети по "Боїнгу" телефон Харченка був вимкнений. Але перехоплення й геопозиція мобільного незадовго до і незабаром після падіння свідчать про те, що Харченко був на місці запуску.

Судячи з геопозиції телефона Пулатова, він також супроводжував колону з "Буком". Мало того, як зазначив суд, у своїх свідченнях Пулатов (він єдиний з обвинувачених взаємодіяв із судом) не заперечує основний сценарій слідства (запуск ракети "Бука" з-під Сніжного, що перебував під контролем "ДНР"), а лише говорить про свою непричетність до цього запуску.

Незабаром після аварії "Боїнга" обвинувачені активно зідзвонювалися, радіючи збитому літаку, який приймали за український винищувач, і описуючи це як свій успіх.

"Я зараз у Маринівці. Літак ми бахнули теж зараз, "сушку". Саме над Савур-Могилою. Ми ж "Бук-М" отримали", - каже людина з голосом Дубінського.

Інші версії перевіряли, але вони не підтвердились

Прибувши на місце падіння уламків літака, ДНРівці виявили, що збитий борт виявився цивільним, а не військовим. У розмовах між собою офіцери "ДНР" почали обговорювати версію того, що рейс МН17 збив український військовий літак. А "Бук", надісланий з Росії, нібито збив не цивільний лайнер, а саме цей український штурмовик.

Однак ні в день катастрофи, ні впродовж наступних восьми років аж до сьогодні ні Росія, ні самопроголошена "ДНР" не показали світу уламки українського військового літака, який нібито міг збити "Боїнг".

Україна, навпаки, передала Нідерландам дані про політ усіх військових літаків 17 липня 2014 року. Усі ці вильоти були поза зоною бойових дій на південному сході України.

Однак міжнародна слідча група продовжила вивчати цю альтернативну версію катастрофи MH17. Під час розбору й аналізу уламків літака фахівці не знайшли слідів від куль авіаційної гармати чи слідів влучання будь-яких інших ракет, крім ракети "Бука".

Експерти обстежили тіла екіпажу й пасажирів літака і виявили елементи, що зустрічаються лише у ракетах "Бука" (наприклад, елементи у формі метелика).

Потім слідчі знайшли тих, кого часто згадували у російських державних ЗМІ, - авіадиспетчера з Дніпропетровська Ганну Петренко, яка нібито зникла після аварії "Боїнга", загадкового іспанського диспетчера "Карлоса" та українського військового пілота Владислава Волошина.

Пілот Волошин ще у 2015 році повідомив слідству, що не робив бойових вильотів 17 липня 2014 року (це також підтверджують документи ВПС України). Свідчення слідству охоче дав командир Волошина.

Диспетчер Петренко заявила, що не бачила жодних військових літаків на своєму радарі. А людина, яка називалася "диспетчером Карлосом", зізналася, що ніколи не була авіадиспетчером. Виявилось, що він був раніше судимий за шахрайство, а зараз живе у Румунії.

Поговоривши з кожним із них, слідство дійшло висновку, що згадані люди не мають жодного стосунку до катастрофи МН17.

Слідство також вивчило десятки годин прослуховування дзвінків військових самопроголошеної "ДНР" - там не було згадки про військові літаки України до моменту аварії МН17. Російський диспетчер, який бачив МН17 на своєму радарі і мав вести борт у повітряному просторі Росії, також не згадував про інші літаки поряд із малайзійським "Боїнгом".

Слідчі опитали екіпаж цивільного літака, який 17 липня 2014 року пролітав неподалік "Боїнга" МН17, коли той був у повітряному просторі України. Пілоти й бортпровідники цього лайнера повідомили, що не бачили у небі жодних інших літаків. У записах розмов пілотів МН17 немає згадок про інші літаки у небі.

21 липня 2014 року міноборони Росії заявило, що "російськими засобами контролю зафіксовано набір висоти літаком українських ВПС, ймовірно Су-25, у напрямку малайзійського "Боїнга-777". Прокуратура Нідерландів кілька разів просила Москву передати їм ці дані військових радарів. Але відповіді від міноборони Росії досі не отримала.

Поєднання усіх цих факторів дозволило суду відкинути версію про те, що "Боїнг" МН17 впав внаслідок атаки військового літака. Літак збила ракета, випущена з землі.

Українські "Буки" на Донеччині залишилися на базі

Перевірило слідство і версію про те, що "Боїнг" могли збити з "Бука", який належить Україні. Саме на цій версії досі наполягає міноборони Росії та наголошує захист обвинуваченого Олега Пулатова.

Російські військові у липні 2014 року оприлюднили кілька супутникових знімків, на яких видно, що в день падіння "Боїнга" українська установка "Бук" залишила українську військову базу на Донеччині.

Нідерланди попросили Москву надіслати оригінали цих знімків ще у жовтні 2014 року, невдовзі після публікації цих даних. Міноборони Росії відповіло лише за шість років, повідомивши, що оригінали знімків не збереглися.

Натомість знімки української військової бази за липень 2014 року надало Європейське космічне агентство. На кадрі від 17 липня видно, що український "Бук" перебуває на базі. Зіставивши знімок ЄКА з копією знімка міноборони Росії, слідство виявило суттєві розбіжності.

І на кадрах Google, і на знімку ЄКА від 16 липня поряд із військовою базою ЗСУ чітко видно зоране поле. На російському знімку це поле чомусь не зоране. Вивчивши метадані опублікованого Росією файлу (адже оригінал Москва так і не надіслала), слідство виявило в ньому ознаки редагування зображення. Зіставивши знімок Росії зі знімками з інших супутників, слідство дійшло висновку, що Москва опублікувала знімок від червня 2014 року, видаючи його за такий, що зробили пізніше.

Однак прокуратура Нідерландів вивчила сценарії пуску ракети "Бука" з населених пунктів, що перебували у момент катастрофи на нейтральній смузі або під контролем українських сил.

Російська влада, прокремлівські ЗМІ та фахівці концерну "Алмаз-Антей" (вони виробляють ЗРК "Бук") стверджували, що стріляти по літаку могли з поля поблизу Амвросіївки, з Єнакієвого, з фабрики на північ від Сніжного, а також з хутора біля села Зарощенське. Усі ці варіанти виявились безпідставними - або місце запуску не сходилося з допустимою траєкторією польоту ракети, або свідки серед місцевих і військових "ДНР" спростовували можливість запуску з цих точок.

Приміром, розрахунки голландських і бельгійських експертів, зокрема, з використанням даних концерну "Алмаз-Антей", показали, що з урахуванням характеру пошкоджень "Боїнга" та характеристик ракети "Бук" пуск з-під Зарощенського був би неможливий.

Знайти свідків запуску ракети з-під Зарощенського також не вдалося. Російські журналісти, що розмовляли з мешканцями села Зарощенське, повідомляли, що запуску ракети ті не чули, а район взагалі контролювали сили "ДНР".

У 2018 році міноборони Росії заявило, що ракету, яка вразила МН17, виробили в СРСР і передали на територію сучасної України ще 1986 року. Уважно вивчивши надані Москвою документи, слідчі зауважили, що виробничий номер ракети, про яку говорила Росія, не збігається з номером ракети, уламки якої знайшли на місці падіння малайзійського "Боїнга". А в самих документах є низка виправлень.

Заслухавши всі ці аргументи, суд відкинув версію про те, що літак рейсу МН17 міг збити "Бук" збройних сил України.

Свідки запуску ракети

У суді 20 свідків заявили, що бачили в небі сліди від ракети 17 липня 2014 року. З них восьмеро бачили політ ракети в небі, а ще четверо чули гуркіт, а потім побачили слід у небі.

За описом свідків, цей слід нагадував той, який зазвичай залишає ракета ЗРК.

Момент запуску "Бука" також супроводжує гучний удар, що виникає через те, що ракета розвиває надзвукову швидкість. Цей звук, згідно з документацією та випробуваннями, чути на відстані приблизно п'яти кілометрів протягом 20 секунд.

Відповідаючи на запитання про можливе місце запуску ракети, більшість опитаних свідків вказали напрямок ліворуч від населеного пункту Сніжне (у липні 2014 року, як і зараз, цей населений пункт перебував під контролем так званої "Донецької народної республіки").

Деякі вказували точнішу локацію - місце неподалік Савур-могили або село Первомайське.

Особливу увагу в суді приділили показам свідка, позначеного як Х48. Він повідомив, що 17 липня, незадовго до падіння "Боїнга" (приблизно о 16:20 за місцевим часом), він був на блокпосту біля села Первомайське, яке контролювали сили "ДНР". Він побачив, як повз їхала військове авто із зеленими ракетами, яке потім поїхало у бік поля і зникло за деревами.

Потім свідок почув гуркіт, після чого свист і побачив, як у небі з'явився білий слід, що йшов у бік міста Торез (судячи з даних радарів та "чорних ящиків", саме там на той момент перебував "Боїнг" МН17). За мить у небі пролунав вибух, а потім свідок побачив, як з хмар на землю падають уламки літака.

Прізвище й ім'я цього важливого свідка в суді не називали, оскільки він побоюється за свою безпеку, але він давав свої свідчення у присутності трьох суддів, що верифікували його особу.

Щоб оцінити надійність цих показань, слідчий суддя вивчив дані телефонного білінгу цього свідка. З'ясувалося, що 17 липня він дійсно перебував саме в тому районі, про який говорить.

Дані про те, що ракету по "Боїнгу" запустили з поля неподалік Сніжного і Первомайського, ще у 2014 році оприлюднили США. Вони посилаються на те, що їхній військовий супутник зафіксував момент запуску ракети. Суд кілька разів просив Вашингтон оприлюднити знімок, але американці відмовляються це робити, посилаючись на те, що це розкриє технічні можливості супутників Пентагону.

Знімок дозволили подивитися лише головному прокурору Нідерландів у справах про тероризм, а суду надали меморандум (офіційний документ) з описом наявних даних.

Прокурор, який бачив знімок на власні очі, підтвердив, що інформація в меморандумі відповідає даним джерела, з яким він ознайомився.

Тож суд погодився з версією слідства про те, що збити "Боїнг" могла лише ракета, випущена з установки "Бук", яка стояла в полі поблизу Сніжного. Цей район на той час контролювали сили "ДНР".

При цьому прокуратура окремо зазначила, що Росія відіграла "ключову роль у початку та продовженні війни на сході України", підтримуючи нерегулярні військові формування та забезпечуючи їх зброєю.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!