"У повітрі віє свободою". Як Херсон чекає на звільнення

Коли в березні росіяни увійшли до Херсона без жорсткого спротиву вони й уявити не могли, що через якихось вісім місяців готуватимуться до виходу.

Але вже на той час, коли Москва провела свої "референдуми", які так довго відкладалися, і спробувала приєднати до себе Херсонську та три інші області України, ситуація вже змінилася.

З кінця липня українські військові почали наполегливу і точну роботу з відрізання російських сил на "правому" березі Дніпра від ліній постачання з півдня і сходу.

Близько 20 000 російських військових, які окупували Херсон і сільськогосподарські райони на північ від нього, ставали усе більш ізольованими.

Ситуація ускладнилася ще більше місяць тому, коли вибух на Кримському мосту практично перервав шлях постачання техніки і військових до Херсона через Крим.

Наприкінці жовтня лояльні Києву українці, які залишилися в місті, відчули, що наближаються зміни.

"У повітрі віє свободою", - написав мені 23 жовтня один українець, попросивши називати його Джеймсом.

Але відчуття страху також зростало. Якщо російські війська будуть змушені відступити, що вони зроблять?

На фотографіях з міста, які я отримав через декілька днів, були забиті дошками вітрини магазинів. Херсон починав нагадувати місто в передчутті урагану.

"Ми вже пройшли всі стадії страху, - сказав мені Джеймс. - Тож нехай прийде цунамі".

До кінця жовтня звуки обстрілів наближалися, а вулиці ставали все більш безлюдними.

Коли призначені Росією чиновники почали евакуювати цивільне населення, здавалося, що звільнення міста вже близько.

"Люди почали розмовляти українською, - написав мені Джеймс. - Раніше вони боялися говорити одне з одним".

І, як ще одна ознака майбутніх змін, вартість рубля, який російська влада намагалася нав'язати Херсону, почала падати.

"Ми пішли в молочний магазин і запитали, чи приймають вони рублі, - розповів мені Джеймс 30 жовтня. - І почули: "рублі? Тільки на лівому березі".

Місцеві технічні працівники почали встановлювати декодери, щоб жителі могли дивитися українське телебачення з сусіднього Миколаєва. З інтернетом в Херсоні були перебої ще з весни.

"У них є аналоговий телевізійний сигнал, повідомлення з вільного світу, - каже Джеймс. - Це дуже символічно".

Один із найбільш символічних - і, мабуть, промовистих - моментів настав, коли росіяни прибули до собору Святої Катерини XVIII століття, щоб вивезти кістки князя Потьомкіна, коханця Катерини Великої і людини, відповідальної за колонізацію півдня України від її імені.

Кілька днів потому російські вантажівки зупинилися біля обласного художнього музею міста. Солдати почали виносити картини, повторюючи те, що вже бачили в інших окупованих Росією містах, зокрема в Маріуполі.

Відбувалося й інше мародерство: росіяни забирали приватні автомобілі та сільгосптехніку, спустошували магазини.

Вони також захоплювали приватні катери, пришвартовані на березі Дніпра, решту знищували. У соцмережах навіть поширювали відео того, як тварин із херсонського зоопарку начебто вивозять до Криму.

З лівого берега Дніпра з'явилися супутникові знімки, які показують лінії нещодавно викопаних російських оборонних споруд, що простягаються на сотню кілометрів уздовж Дніпра, від дамби в Новій Каховці аж до Чорного моря.

Але на тлі розмов про можливу пастку, влаштовану росіянами, українська влада обережно ставиться до вчорашньої заяви Москви про відведення військ з правого берега, і ці настрої відлунюються в самому місті.

"Поки що це лише заяви", - сказав Джеймс у середу.

Ходять чутки: що Росія збирається підірвати дамбу у Новій Каховці; що російські війська перевдягаються у цивільний одяг і ховаються по приватних будинках; або що російські гармати просто спробують зрівняти місто з-за Дніпра після того, як війська нарешті підуть.

Хоч що б сталося, відчувається, що це критичний момент. Місто, яке російська влада вважала перлиною в своїй короні окупації, може ось-ось змінити власника.

З огляду на всі останні невдачі Москви, відступ на лівий берег Дніпра, здається, має суттєвий військовий сенс. Однак у політичному сенсі це ще один катастрофічний момент для Володимира Путіна.

Мрія про захоплення чорноморського порту Одеси відступить ще далі, як і будь-яка думка про створення сухопутного мосту на всьому шляху від Росії до її союзників у сепаратистському регіоні Молдови Придністров'ї.

Суттєво зруйноване місто Миколаїв нарешті відчує полегшення.

Найбільше тривожить Кремль і те, що окупований Росією Крим стане більш вразливим.

Потроху максималістські амбіції Москви в Україні руйнуються. Спочатку у Києві, потім на сході, а тепер і на півдні.

З наближенням кінця року російські війська все ще утримують величезні території країни. Але враховуючи приголомшливі втрати російської армії у людях і техніці, це точно не те місце, в якому уявляв себе Володимир Путін наприкінці 2022 року.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!