Війна Росії проти України: ціна окупації Херсонщини
- Author, Джеймс Вотерхаус
- Role, Кореспондент BBC в Україні
Бувають моменти, коли ця війна здається абсолютно безглуздою. Споглядання очевидних руйнувань в селі Хрещенівка - один із таких моментів.
"Ті росіяни сказали, що вони визволителі, а насправді просто почали нас грабувати!" - каже зі сльозами Федір. Він розповідає, що у нього забрали машину, меблі та матраци. Майже кожен будинок на його вулиці пошкоджено.
69-річний чоловік живе у частині Херсонської області, яку на початку жовтня звільнили українські війська.
"У мене болить голова від усіх обстрілів, ми ледь не померли з голоду в перші кілька місяців", - розповідає він.
Світла та води досі немає, а у постачанні їжі місцеві покладаються на волонтерів.
Наша подорож до цього села проходила дорогами з поганим покриттям, які лише погіршувалися, чим далі ми просувалися на південь у напрямку до лінії фронту.
Праворуч, поруч із дорогою на кілометри простягнулися купи викопаної землі - український оборонний захід, щоб змусити російські війська рухатися єдиним маршрутом.
Але вони ніколи не доходили так далеко. За двадцять кілометрів іржавий пам'ятник кавуну позначає межу просування Москви.
Поля всіяні російськими ракетами, які не розірвалися через м'який ґрунт.
Села тут зазнали руйнувань як під час окупації, так і під час нещодавнього звільнення. Попри моторошну тишу і видимі руйнування, рух дорогами триває.
Український транспорт ремонтують на узбіччях. З боку Херсона час від часу гуркочуть туди-сюди бронетранспортери та танки.
"Дуже багато людей далеко від лінії фронту святкують", - розповідає нам на одній з позицій український військовий, який хоче, щоб його знали лише під позивним "Овід".
Усі трохи нервують перед тим, як йти на фронт, розповідає він.
"Іноді ваше серце б'ється інакше. Але ми підписалися на це. Ми дали обіцянку. Щойно починається стрілянина - три глибоких вдихи, пара лайливих слів і рухаєшся далі".
"Овода" мобілізували у березні. Він не є професійним військовим. Його країна визначає нинішню ситуацію на фронті, але він вважає, що українці можуть повністю витіснити Росію, лише якщо Захід продовжить свою військову підтримку.
"Проблема в тому, що села зрівняні з землею. Немає де сховатися. Якщо у нас немає переваги в повітрі, буде важко. У нас закінчуються літаки, три-чотири збили минулого тижня", - каже він.
"Вся ця військова тема - це весело лише поки воно не перестає таким бути. А у мене вже спина болить через все спорядження!"
Попри вигнання, про окупантів теж можна багато дізнатися, озирнувшись навколо.
В школі, яку вони використовували як базу, їхні запаси, боєприпаси та сміття розкидані повсюди. Це не сліди дисциплінованої сили. Це доказ того, що вони воювали серед бруду й тікали поспіхом.
Ми зустрічаємо Альону далі по вулиці, в дитячому садку, яким вона керувала. Вона прожила в окупації два місяці, перш ніж їй довелося втекти.
Жінка потрапила до "чорного списку" росіян нібито після того, як постачала селянам їжу та допомагала їм евакуюватися.
"Вони просто залишили безлад. Безлад і біль, - каже Альона. - Коли я приїхала сюди вперше після звільнення, я просто стояла і плакала. Це справді важко".
Альона розповідає, що коли вона вперше зустріла російського солдата, він запитав її: "Хто дозволив вам так добре жити?"
Будинок її родини залишився майже порожнім після того, як росіяни все винесли.
Тим часом бойові дії починають концентруватися навколо міста Херсон. Чути майже постійний гуркіт артилерії на відстані приблизно 16 км.
І у міру того, як контроль Росії над Херсоном продовжує слабшати, зростають побоювання щодо проведення нею політики "випаленої землі".
Російська окупаційна влада нещодавно влаштувала так звану "евакуацію" людей. Україна звинуватила російські війська в підготовці підриву Каховської дамби неподалік. Росія це заперечує, але якщо це станеться, Київ каже, що це призведе до затоплення 80 населених пунктів.
Українці вважають, що це вказує на підхід "якщо ми цього не отримаємо, то ніхто не отримає".
Для України визволення цього регіону - гостра та складна боротьба. Крім того, навіть коли це станеться, це не принесе негайного полегшення.
Втім, як сказав український військовий "Овід": "Який у нас є вибір?".
