Як коргі стали улюбленцями королеви

Після смерті королеви постало питання про долю її коргі, домашніх улюбленців, яких вона обожнювала з дитинства. Тепер стало відомо, що за її улюбленими собаками піклуватимуться син принц Ендрю та його колишня дружина, герцогиня Йоркська. Це історія про те, як Єлизавета та її коргі стали нерозлучними.

1959: 32-річна королева Єлизавета II, мати двох дітей, створює надгробний пам'ятник для своєї собаки.

Сьюзен з'явилася на її 18-й день народження. Через кілька років після весілля з принцом Філіпом собака супроводжувала пару під час медового місяця. Її таємно перевезли під килимом у королівській кареті.

"Я завжди боялася втратити її, - писала королева, оплакуючи улюбленицю, - але я дуже вдячна, що її страждання були недовгими".

Сьюзен вкусила королівського майстра годинників та вартового палацу, хоча в її епітафії ці інциденти не згадуються. Її поховали на кладовищі домашніх тварин у Сандрінгемі, заснованому королевою Вікторією.

Це був кінець життя одного вельш-коргі та початок великої пристрасті королеви.

Протягом наступних шести десятиліть Єлизавета володіла понад 30 нащадками Сьюзен. Завдяки цьому коротконога валлійська пастуша собака здобула шалену популярність у світі, а також випадково з'явився "доргі" - не без участі улюбленця принцеси Маргарет, такси на ім'я Піпкін.

Чому коргі? Коли принцесі Єлизаветі було сім років, у її друзів була така собака, і вона їй дуже сподобалась.

Порода коргі пемброк була поширеною в Уельсі, але відносно новою для Англії. Герцог Йоркський, батько Єлизавети, звернувся до шановної заводчиці Тельми Грей, яка принесла сім'ї трьох цуценят зі свого розплідника Розавель у Сурреї.

Родина обрала маленького коргі, якого офіційно назвали Розавель Беркут, тому що він був єдиним, хто міг виляти маленьким обрубком хвоста, а вони хотіли знати, коли собака був задоволеним. Коли співробітники розплідника дізнались, що власником пса стане герцог Йоркський, вони назвали його Дукі, й прізвисько прижилося.

Дукі поводився жахливо, він кусав придворних і відвідувачів, але це не завадило крихітному тирану брати участь в офіційних фотосесіях Єлизавети й зачарувати публіку, зробивши свою породу популярною.

Ще одне цуценя, леді Джейн, привезли від того ж заводчика через кілька років. Тоді на Різдво 1936 року вийшла книжка "Наші принцеси та їхні собаки", в якій королівська родина та їхні улюбленці були зображені "звичайними людьми". Книга, наповнена фотографіями собак і сімейними цінностями, надійшла в продаж за кілька днів до того, як старший брат герцога зрікся престолу, зробивши його новим королем.

Букінгемський палац мало розповідає про собак королеви, тому що її домашні улюбленці - це "приватна справа". Але зрозуміло, що члени королівської родини міцно прив'язалися до м'якенького улюбленця, який з'явився в їхньому житті так вчасно.

Дані розплідників свідчать про різке зростання реєстрацій породи пемброк-коргі в 1936 році, а потім у 1944 році, коли принцеса Єлизавета отримала Сьюзен. Вона принесла коргі популярність, а вони їй "теплий" імідж.

"Це ефект 101 далматинця», — каже Сіара Фаррелл, менеджерка бібліотеки та колекцій Кінологічного клубу.

Принцеса Єлизавета і Сьюзен були нерозлучні. Додайте до цього важливість родоводу для королівської родини і стає зрозумілим, чому королева звернулася до Тельми, постачальниці цуценят її дитинства, щоб знайти Сьюзен пару. Ним став Розавель Лакі Страйк, який і заснував лінію віндзорських коргі пемброк, яка продовжувалася протягом 14 поколінь.

Крім того, що коргі були улюбленими домашніми тваринами королеви, вони також нагадували їй про батька та її безтурботне дитинство. Кожне цуценя після Сьюзен було способом зберегти частину цих спогадів, а також нагадуванням про те, що життя та династія тривають.

Принц Філіп усе життя йшов на крок позаду своєї дружини, а коргі мчав попереду, насолоджуючись свободою, якої сама королева не мала. Кажуть, що принцеса Діана придумала фразу "килим, що рухається", щоб описати хаотичний біг собак попереду королеви. Але сама королева називала їх "дівчатками" і "хлопчиками". За всі роки розведення вона жодного разу не продала своїх цуценят. Усі залишалися у неї або віддавались заводчикам, родичам чи друзям.

Коргі були всюди, де була королева, - у палацах і вертольотах, поїздах та лімузинах. На Різдво в Сандрінгемі кожен собака мав свою власну панчоху, яку наповнювала сама королева.

У Букінгемському палаці 775 кімнат, але коргі спав у приватних апартаментах королеви. Як написала королівська письменниця Пенні Джунор у своїй книжці "Всі коргі королеви": "Є спеціальна кімната для коргі, де вони сплять у плетених кошиках з подушками на підвищенні, щоб уникнути протягів".

Щоденна прогулянка з коргі була частиною її денного розпорядку до останнього часу, коли королеві стало важко ходити. Ніщо не робило її щасливішою, ніж прогулянка старим маєтком у Воксхоллі з хусткою на голові у супроводі коргі.

Звичайні собаки не подорожують на тисячі кілометрів та не їдять страви з королівської кухні - стейки, курячі грудки, овочі та рис. Однак на думку Джунор, у певному сенсі коргі давали королеві важливу точку контакту з усіма іншими.

Вона пише: "Собаки та коні - це її пристрасть, і саме з ними та людьми, які поділяють цю пристрасть, вона по-справжньому розслабляється. Коні - це гра заможних людей, а собаки - ні. Вони долають нерівність і приваблюють людей з різних прошарків суспільства. Протягом багатьох років королева мала міцну та щиру дружбу з багатьма іншими прихильниками собак".

У період з 1933 по 2018 рік у королеви завжди був принаймні один коргі, але як правило їх було набагато більше. Принц Філіп, який не поділяв прихильності своєї дружини до цієї породи, часто скаржився: "Чортові пси! Чому вас так багато?"

А потім з'явились доргі - спочатку це був результат випадкового зв'язку між таксою принцеси Маргарет Піпкіном і коргі на ім'я Тіні у 1970-х роках. Королева та принцеса Маргарет були настільки зачаровані результатом, що почали спаровувати собак, і за ці роки народилося близько 10 цуценят доргі.

Їхня зовнішність різниться - в одних вуха стирчать вгору, так як у коргі, у інших - звисають. Але всі вони мають довгі хвости й вони менші за розміром, ніж породисті коргі.

Коли королівський фотограф запитав, як це зробили технічно, адже коргі та такси різного росту, королева відповіла: "Усе просто. У нас маленька цеглинка".

Іноді після смерті близьких людей королева забирала собі їхніх собак. Так було з трьома коргі королеви-матері в 2002 році.

Вона також забрала до себе Віспера, який належав її колишньому головному єгерю у Віндзорі Біллу Фенвіку та його дружині Ненсі. Ненсі була близькою подругою Єлизавети, яка допомагала їй з розведенням коргі протягом п'яти десятиліть. Вона також була однією з небагатьох людей, на чиї дзвінки королева завжди відповідала, незважаючи ні на що.

Програма розведення собак королівської родини завершилася кілька років тому, тому що королева не хотіла залишати молодих собак після своєї смерті. У січні її сфотографували з доргі Кенді. У неї також було два молодих коргі на ім'я Муїк і Сенді, яких їй подарували принц Ендрю та його дочки у 2021 році.

Тепер відомо, що пара буде жити з принцем і його колишньою дружиною Сарою, герцогинею Йоркською, на території маєтку Віндзор.

На момент написання статті було незрозуміло, чи приєднається до них і Кенді.

Коргі допомагали королеві, яка була доволі сором'язливою, впевнено почуватися поруч із незнайомцями, а іноді й родичами.

"Її сім'я називає це "собачим механізмом"... Якщо ситуація ставала ніяковою, королева буквально приводила на допомогу собак. Кажуть, що принцу Ендрю знадобилося три тижні, перш ніж він зміг пробитися крізь собак, щоб сказати своєї матері, що у нього проблеми у шлюбі", - пише Джунор.

За допомогою коргі королева заспокоювала й інших. Військовий хірург доктор Девід Нотт розповідав, як його запросили на обід у Букінгемський палац, коли він щойно повернувся з Алеппо в охопленій війною Сирії. Чоловік не міг розмовляти через посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

І коли королева відчула, що щось не так, вона покликала своїх коргі, і вони разом з доктором Ноттом 20 хвилин годували собак печивом.

Її Величність дожила до 96 років, тому мільйони людей знали її як сиву бабусю та прабабусю.

У результаті на коргі певний час дивилися як на породу для літніх людей.

Популярність коргі досягла піку в 1960-х роках, коли було зареєстровано майже 9000 цуценят, а з кінця 1990-х років почався спад. У 2014 році у Великій Британії порода навіть потрапила у категорію тих, що зникають.

Ситуацію врятував Netflix і серіал "Корона", який вийшов на сервісі у 2016 році. Клер Фой, а у третьому сезоні Олівія Колман зіграли Єлизавету, передавши її ніжну прив'язаність до коргі.

Кількість зареєстрованих цуценят коргі зросла на 16% у 2017 році після виходу першого сезону та на 47% у 2018 році після другого. Відео з Джеймсом Бондом і королевою та трьома королівськими коргі, зняте для церемонії відкриття Олімпіади 2012 року, також привернуло увагу громадськості до породи.

Коргі з'являються й у другому сезоні "Бріджертонів" - шалено популярної драми про епоху Регентства. У відродженні породи неабияку роль зіграли й соцмережі.

Коргі - порода, яку асоціюють з королевою. Але чи не вийде вона знову з моди за короля Чарльза III, який колись пожартував, що віддає перевагу лабрадорам і є давнім власником джек-рассел-тер'єрів?

Керівниця клубу кінологів Фаррелл впевнена, що ні. Коргі завжди залишатимуться культовими собаками королеви, але чим більше потенційні власники бачитимуть коргі в інтернеті, тим менш важливим буде зв'язок з королевою.

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.