Сотий світанок війни. Як Київ зустрів напад Росії та чим живе зараз

Автор фото, Getty Images
- Author, Джеймс Вотергаус
- Role, BBC News, Київ
Кияни не вірили, що буде війна, не було відчуття, що 150 тисяч російських солдатів перетнуть український кордон.
Приїхавши до української столиці у січні, я вирішив зайти до супермаркету поруч із моєю квартирою. Там було удосталь продуктів: м'яса, овочів, пива.
"Все це блеф, ми вже у стані війни", - так зазвичай реагували люди, коли я запитував, чи турбує їх те, що на той час здавалося немислимим.
За п'ять тижнів усе змінилося. Дехто на Заході давав Києву 72 години.
Минуло 100 днів. За цей час місто пройшло шлях від нормального життя до повної темряви, а тепер вступає у якесь непевне затишшя.
До довоєнного життя ще далеко, але місто не здається.
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису

24 лютого о 4:50 мені зателефонували.
"Тобі краще зібратися", - почув я у слухавці.
Я піднявся на дах будинку.

Лунали регулярні глухі удари з повітря. Над головою зрідка пролітали літаки, а на горизонті з'являлися чорні клуби диму.
Потім я почув звуки сирен. Далі вони будуть постійними.
Тінь війни лягла на це стародавнє місто, і це далося взнаки майже миттєво.


Люди масово тікали з Києва, і місто скували масштабні затори.
Біля банкоматів і військкоматів виросли черги.
Президент Зеленський написав у твіттері, що всім охочим захищати Україну видадуть зброю. Ці екстраординарні слова відповідали безпосередній загрозі, з якою зіткнулася його країна.
Ця стаття містить контент, наданий X. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie X i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець X допису

У нашому бомбосховищі люди через соцмережі спостерігали, як російські десантники намагалися захопити аеродром у Гостомелі на північний захід від Києва.
Там точилися запеклі бої, й утворилася нова лінія фронту.
У наступні дні та тижні на центральні райони Києва почнуть падати російські ракети.
За словами мера Києва, з міста за перші два тижні повномасштабної війни виїхали близько половини мешканців.
За даними ООН, майже 15 мільйонів українців стали вимушеними переселенцями.

Автор фото, Getty Images
Головною темою розмов місцевих був масштаб руйнувань, яких зазнала Україна через агресію РФ.
У березні внаслідок смертоносного удару була зруйнована частина торговельного центру Retroville на північному сході столиці.

Тисячі людей опинилися у пастці бойових дій на Київщині - у Бучі, Ірпені, Гостомелі.
Ті, що могли, їхали на київський залізничний вокзал, а звідти - на західну Україну.
Багато хто залишав свої домівки під сильними обстрілами.

Автор фото, Getty Images
У квітні ситуація змінилася.
Відступ росіян дозволив Києву повернути частину втраченої реальності. Блокпостів у центральній частині міста більше не було.
Гнів і страх змінювали випадкові посмішки. Асортимент меню в кафе та ресторанах став більш різноманітним. Коли над головою сяяло сонце, я дивився на Київ через інший фільтр.
Попри численні побоювання, місто не опинилося в облозі, як Маріуполь та Сєвєродонецьк. Вільні дороги на південному напрямку підтримували його життєдіяльність.
А от невеликі населені пункти під Києвом, що побували під російською окупацією, були у зовсім іншому стані.
Знімки вбитих мирних жителів у Бучі, що облетіли весь світ одразу після того, як у місті з'явилися журналісти, спричинили шок.
Містечка на кшталт Бородянки й Бучі, по суті, знищили, там - повна гуманітарна катастрофа.
Поліція знайшла сотні солдатів і цивільних у неглибоких могилах і продовжує це робити.
Кремль завжди заперечував скоєння воєнних злочинів і називав ці докази фальшивими. Однак у руїні, що оточує Київ, немає нічого штучного чи фальшивого.
Останні кілька тижнів місто почувається цілком нормально. Вночі, як і раніше, триває комендантська година, але день приносить більше життя.

Автор фото, Getty Images
Київ поступово повертається до життя. У столиці вже працює частина театрів, кінотеатрів та музеїв.
На вулицях знову з'явилися затори. Метро працює у режимі перевезень.
За даними влади, у місті наразі дві третини довоєнної кількості населення.
Попри невизначеність щодо планів росіян знову захопити столицю, місто, здається, сповнене рішучості зцілитися.
Що принесуть наступні 100 днів - незрозуміло, і українці це знають. Але відновлення нормального життя - це для людей не лише засіб виживання, але й необхідність.










