"Всі ми бачили Бучу". Як російські військові залякують жителів Мелітополя

Українське місто Мелітополь, районний центр в Запорізькій області поблизу узбережжя Азовського моря, вже майже півтора місяця перебуває під контролем російських військових. За цей час вони змогли змінити владу в місті на лояльну і розпочати справжній терор городян.

Росіяни, які з 24 лютого почали стрімкий наступ з території анексованого Криму в бік Маріуполя, змогли доволі швидко оточити та захопити Мелітополь. Вони викрали місцевого мера Івана Федорова і поставили замість нього нового керівника - місцеву депутатку Галину Данильченко. Масові мітинги проукраїнськи налаштованих жителів розігнали силою, а активістів - затримали.

Мелітополь замовк у страху і невідомості. Ця "тиша" дала можливість росіянами почати операцію із залякування містян, яка триває і досі. ВВС News Україна зібрала свідчення мелітопольців, які змогли вирватися з міста, і тих, які ще залишаються в ньому. Деякі фрагменти біографій та імена героїв змінені з міркувань безпеки.

Місто страху

Ксенія з дитиною зараз у Франції, проте українська війна завжди з нею, в її думках. Вона змогла виїхати з України після початку вторгнення, її родичі залишилися.

"Мій батько зараз в Мелітополі. Він колишній військовий, і він написав мені, що зараз ховається у малознайомих людей десь у місті. Каже, що банкомати не працюють, гроші ніде зняти, продукти закінчуються", - пояснює вона ВВС News Україна.

Батько Ксенії, як і решта мелітопольців, у інформаційній блокаді. Росіяни фактично обрубали місту доступ до українського телебачення, мобільного зв'язку та інтернету. Пробитися через цю стіну вдається лише інколи.

"Один раз на тиждень батькові вдається надіслати мені смс чи повідомлення у фейсбук", - каже Ксенія.

На пропозиції покинути небезпечне місто її батько відповідає відмовою і додає з гіркою іронією - "велика Україна, а тікати нікуди". Ця фраза з вуст літнього військового перегукується з відомим в СРСР афоризмом часів Другої світової "Велика Россия, а отсупать некуда - позади Москва".

Списки ексучасників АТО/ООС, за словами мешканки Мелітополя, "злили" росіянам з місцевого військкомату. Тепер за адресами ветеранів проходять обшуки.

Крім українських військових, кажуть місцеві, у Мелітополі активно розшукують і затримують адвокатів, активістів, вчителів, підприємців та журналістів. Місцеві розповідають, що тих, кого знаходять, або примусово висилають з міста, або затримують і тривають невідомо де.

Але особливо росіян цікавлять місцеві освітяни.

Вчителі під прицілом

Наприкінці березня російські військові викрали відразу чотирьох керівниць місцевих закладів освіти - Маргариту Овсяннікову, Людмилу Чугай, Анжеліну Коваленко і Олену Галацан - і тримали їх три дні.

"Окупанти під дулом автомата намагалися схилити співробітників освіти на свій бік, взяли в полон 4-х директорів шкіл та начальника управління освіти. Проте навіть такі нелюдські та жахливі методи їм не допомогли - директори написали заяви про звільнення", - повідомив мер Мелітополя Іван Федоров, що наразі перебуває "в екзилі" в Запоріжжі.

Міський голова і сам був викрадений росіянами 11 березня, а через п'ять днів його обміняли на російських строковиків - військовополонених.

Тепер містом керує звинувачена Україною у державній зраді Данильченко, а Федоров намагається допомагати мешканцям дистанційно - з обласного центру.

За його словами, росіяни прагнули з 4 квітня розпочати освітній процес в мелітопольських школах за освітньою програмою РФ. Вони намагалися змусити до цього директорів і вчителів.

Співрозмовники ВВС News Україна в місті та серед родичів освітян підтверджують це.

"Шукають їх, беруть навіть членів сім'ї у полон і шантажують, щоб вчителі почали навчальний процес", - каже Анастасія, родичка однієї з директорок шкіл.

Вона повідомила, що в її квартиру пізно ввечері намагалися ввірватися російські військові. Вони вирізали болгаркою двері, але всередині нікого не було. Жінка завчасно заховалася у знайомих в іншому районі міста. Про візит військових їй розповіли сусіди, які намагалися пояснити солдатам, що в квартирі нікого немає.

Натомість військові перевернули квартиру та викрали деякі речі, зокрема, вай-фай роутер.

"Всі ми бачили Бучу, - Ксенія намагається не хвилюватись і добирає слова. - Я боюсь, що усі окуповані території та Мелітополь чекає те саме. Ми не повинні мовчати".

Примусова інтеграція

"З Мелітополя є два шляхи. Або на свій страх і ризик їхати власною машиною, долаючи небезпеку, численні блокпости росіян і терплячи приниження, або ж електричкою до Криму", - пояснює BBC News Україна місцева мешканка Катерина.

Тиждень тому вона змогла виїхати. Її дорога до Запоріжжя зайняла не пару годин, як зазвичай, а три дні. Однак більшість місцевих мешканців обирають саме цей складний і небезпечний маршрут.

Електричка до Сімферополя в анексованому Росією Криму, яку росіяни запустили в березня, не користується популярністю.

"Ну бо як потім з Криму повернутися в Україну або виїхати кудись далі в Європу?" - риторично питає Катерина.

За її словами, російські військові в Мелітополі поводяться нахабно і намагаються запустити в обіг рублі. Принаймні, розраховуються в магазинах вони лише цією валютою.

"Вони ходять по місту зі зброєю, заходять в магазини, нагрібають, що хочуть, і в кращому випадку розплачуються російськими рублями, а якщо касир не хоче брати, то просто виходять з награбованим без жодної оплати", - каже Катерина.

За даними мера Івана Федорова, такі дії росіян не поодинокі.

"Окупанти продовжують масово грабувати підприємства. На днях розграбували магазини сільськогосподарської техніки Техноторг та Агро-Тек Інвест на суму більше 1,5 мільйонів євро. За даними GPS-навігаторів техніка знаходиться на територіях Криму та Чечні", - повідомив він 5 квітня.

Росія ніяк не коментує діяльність своїх військових у Мелітополі.

Втрачають віру

Катерина вказує на ще одну зміну в місті останнім часом. Мешканці Мелітополя, живучи в страху і тривозі, почали "втрачати віру" в Україну, каже вона. Цим можуть скористатися росіяни, щоб провести так званий "референдум" на кшталт того, що був у Криму чи на Донбасі 2014 року.

"Якщо на початку вторгнення я могла впевнено сказати, що, якщо буде "референдум", то всі 99,9% жителів Мелітополя скажуть "ні", то тепер я навіть не знаю, я вже не така впевнена", - зазначає місцева мешканка.

За її словами, росіяни запевняють місцевих, що вони тут "надовго", а всі обстріли приписують "українській армії, яка мститься Мелітополю". Українських ЗМІ, які могли б спростувати цю інформацію, в місті вже немає.

Катерина каже, що Мелітополь стрімко занепадає. Попри те, що тут не було бойових дій, усюди побиті вітрини та сміття. Люди торгують речами й продуктами прямо на тротуарах.

"Я ніколи не бачила наше місто таким брудним. І в прямому, і переносному сенсі", - резюмує вона.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!