Червоний Хрест і скандали. Чому організація має зберігати нейтралітет у війні в Україні

Міжнародний комітет Червоного Хреста засудив, за його словами, "широко поширену і систематичну кампанію дезінформації" про його роботу в Україні.

Це серйозна заява відомої нейтральної організації, яка відображає глибоке занепокоєння тим, що її гуманітарні операції в усьому світі можуть бути підірвані, як видається, скоординованою стратегією, спрямованою на руйнування довіри.

"Це цілеспрямована кампанія, яка дискредитує МКЧХ і його роботу. Це неприйнятно", - сказав генеральний директор організації Роберт Мардіні.

Протягом щонайменше двох тижнів у багатьох соціальних мережах з'являється критика та сумнівні звинувачення на адресу МКЧХ українською та російською мовами.

Одним із найбільш шкідливих є твердження про те, що організація підтримувала "примусову евакуацію" громадян України через кордон до Росії.

Пан Мардіні сказав, що це абсолютно не відповідає дійсності.

"Правила ведення війни говорять про те, що цивільне населення має бути захищене скрізь, де відбувається конфлікт, і якщо вони вирішують поїхати, коли ситуація стає нестерпною, це має відбуватися з їхньої власної волі", - сказав він.

Спілкування з обома сторонами

Ще одним об'єктом критики став візит президента МКЧХ Пітера Маурера до Москви, де він потис руку міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову. Для людей в Україні це виглядає не надто добре, але пан Маурер перед тим був у Києві, і там він також тиснув руки.

МКЧХ забезпечує виконання Женевських конвенцій. Єдиний бік, на який він будь-коли стає у конфліктах, каже пан Мардіні, - це бік цивільних осіб, поранених, військовополонених і самих правил війни.

Російські та українські матері хочуть знати долю своїх синів; якщо вони в'язні, вони хочуть знати, де вони, і хочуть написати їм. Якщо вони мертві, вони принаймні хотіли б мати можливість їх поховати. На війні завдання МКЧХ - сприяти цьому.

Пітер Маурер поїхав до Києва та Москви, щоб закликати обидві сторони співпрацювати в обміні інформацією про загиблих та про полонених.

"Це питання, які мають виходити за межі політики, - каже Роберт Мардіні. - Це основи людяності".

Чому б не висловитися?

Але Пітер Маурер також поїхав до Москви, щоб закликати надати гуманітарний доступ до обложених українських міст, таких як Маріуполь.

Згідно з Женевськими конвенціями, цивільні особи мають право на базові потреби: їжу, воду, медичне обслуговування. Вони також мають право безпечно покинути зону конфлікту, якщо захочуть.

Поки що, попри неодноразові заклики як Червоного Хреста, так і Організації Об'єднаних Націй щодо надання гуманітарних коридорів, цього не сталося.

Сім'ї, що замерзлі та голодні сидять у підвалах Маріуполя, можуть розлютитись, що організація, яка забезпечує виконання Женевських конвенцій, публічно не критикувала російську армію за недотримання цих конвенцій.

Але публічні винесення догани - не стиль роботи МКЧХ. У далекому 2004 році, коли з'явилися жахливі фотографії американських солдатів, які знущаються над іракськими в'язнями у в'язниці Абу-Грейб, стало зрозуміло, що МКЧХ деякий час знав про ці зловживання.

Замість того, щоб оприлюднити свої докази, він вирішив продовжувати тиху дипломатію з Вашингтоном і здійснювати регулярні візити в Абу-Грейб.

"Ми організація, яка не робить гучні заяви, - сказав мені тоді офіцер МКЧХ, - для цього існують правозахисні групи".

Головний пріоритет МКЧХ - отримання доступу до цивільних осіб, які страждають у зонах бойових дій, до затриманих і військовополонених.

Його стратегія полягає в тому, щоб приватно пояснити правила війни ворогуючим сторонам, але не звертатися до ЗМІ, коли вони дізнаються про порушення. Це, за їхніми словами, може закрити такий доступ.

"Час збігає"

Але бувають винятки. Під час війни в колишній Югославії МКЧХ засудив "утримання під вартою та нелюдське поводження" з невинними цивільними. У Руанді, утримуючись від використання слова геноцид, його делегати на місцях зробили публічні заяви про "систематичну бійню" та "знищення значної частини цивільного населення".

А в Україні в останній заяві МКЧХ ідеться, що "масштаб смертей, руйнувань і страждань, яких продовжує зазнавати мирне населення, є огидним та неприйнятним". Для мирних жителів Маріуполя "час збігає", каже Мардіні.

Завдання тепер полягатиме в тому, щоб довіра до роботи МКЧХ не постраждала ще більше. Залишається незрозумілим, хто стоїть за можливою кампанією дезінформації, але МКЧХ переконаний, що вона є цілеспрямованою та навмисною.

Цього тижня в офіс Червоного Хреста України влучив коктейль Молотова. МКЧХ і його місцеві партнери з Червоного Хреста і Червоного Півмісяця неозброєні, і вони ніколи не подорожують з озброєною охороною. Роберт Мардіні каже, що їхній захист - "це червоний хрест".

Він згадав про те, що може зробити МКЧХ, коли є довіра: обмін полоненими в Ємені, звільнення викрадених нігерійських школярок, безпечна евакуація мирного населення з Алеппо.

"Ми повинні забезпечити, щоб нас сприймали як нейтральних та неупереджених. Цей нейтралітет, міжнародне гуманітарне право, коли воно діє, воно рятує життя".

"Зрештою, це - правила ведення війни - є кордоном між варварством і людяністю. Тому ми завжди будемо домагатися цього".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!